Провадження № 11-сс/824/2172/2026
ЄУН: 761/506/26 Головуючий суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1
13 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю
секретаря ОСОБА_5
особи, яка подала скаргу ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві у кримінальному провадженні №12017100100007638 від 24 червня 2017 року.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, призначити новий розгляд скарги у суді першої інстанції іншим слідчим суддею.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що не погоджується з прийнятим судовим рішенням, оскільки ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, та такою, що суперечить вимогам КПК України, а тому підлягає скасуванню.
Як вважає апелянт, слідчим суддею проігноровано вимоги скарги та здійснено хибне тлумачення ст. 303 КПК України, оскільки слідчий суддя залишив поза увагою пункт 3 прохальної частини скарги щодо надання завіреної копії постанови про закриття кримінального провадження.
Апелянт, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, зазначає, що рішення про закриття кримінального провадження є предметом оскарження.
Крім того, ОСОБА_6 зазначає про те, що має статус потерпілої у кримінальному провадженні з 21 листопада 2018 року, а поліція приховує матеріали справи та постанову про її закриття, направляючи її до неіснуючих відділів. Разом з тим, слідчий суддя ОСОБА_1 не здійснила ефективний судовий контроль за поданою скаргою, позбавила її ( ОСОБА_6 ) права на справедливий суд та ефективний захист, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 55 Конституції України.
Уповноважена особа Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, належним чином повідомлена про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з'явилась, будь-яких заяв та клопотань не подавала.
Вислухавши думку ОСОБА_6 , зважаючи на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаної особи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали, обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Зі змісту поданої ОСОБА_6 скаргою вбачається, що вона є заявником та потерпілою у кримінальному провадженні № 12017100100007638 від 24 червня 2017 року, розпочатого Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві, за ст. 356 КК України. В межах вказаного кримінального провадження вона неодноразово зверталась зі скаргами у різні установи щодо неналежного проведення досудового розслідування, у т.ч. на ім'я Генерального прокурора ОСОБА_7 . Однак, всі її скарги повертались у поліцію, та на деякі скарги відповіді надано не було. Як їй потім стало відомо, кримінальне провадження «нібито» закрили, однак, копію постанови про закриття кримінального провадження їй не направили і не вручили, а на її заяви про ознайомлення з матеріалами закритого кримінального провадження її перенаправляють від однієї особи до іншої. 11 листопада 2025 року їй надійшла відповідь з ГУ НП у м. Києві, в якій зазначено що кримінальне провадження № 12017100100007638 закрито постановою від 9 квітня 2020 року, і за отриманням постанови рекомендовано звернутись до ОСОБА_8 - заступника начальника СВ ВП № 2 Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві.
13 листопада 2025 року вона подала клопотання на ім'я ОСОБА_8 , в якому просила вручити їй копію постанови про закриття кримінального провадження та ознайомити її з матеріалами кримінального провадження. 15 грудня 2025 року вона отримала відповідь від слідчого СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ст. лейтенанта поліції ОСОБА_9 , яка вказала, що дане провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність складу злочину), та передано на зберігання до Відділу інформаційного забезпечення Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві на вул. Герцена 9, куди їй ( ОСОБА_10 ) належить звернутись для ознайомлення з матеріалами. 17 грудня 2025 року вона прибула до канцелярії за вказаною адресою подати клопотання для ознайомлення з матеріалами провадження і видачі копії постанови про закриття провадження. Співробітник канцелярії не хотіла приймати це клопотання, пояснюючи, що у них немає відділу з такою назвою, і треба звертатись до слідчого. Після її аргументів, що вона вже зверталась до заступника слідчого відділу ВП № 2 ОСОБА_8 , але у відповідь отримала лист від слідчої ОСОБА_9 з такими рекомендаціями, її клопотання прийняли і сказали, що спрямують його куди треба.
29 листопада 2025 року знову прийшла відповідь від слідчого ОСОБА_9 , яка повторює текст попереднього листа і знову рекомендувала їй звернутись до Відділу інформаційного забезпечення для ознайомлення з матеріалами закритого провадження. За таких обставин, на переконання ОСОБА_10 , у діях посадових осіб СВ Шевченківського УП вбачається системне нехтування нормами права, що виразилося у:
1) порушенні ст. 214 КПК України (тривала не реєстрація заяви про злочин у 2017 року);
2) умисному викривленні кваліфікації (заміна ст. 358 на більш м'яку ст. 356 КК), що є маніпуляцією правосуддям;
3) порушенні ст.ст. 40, 110, 222 КПК України через ігнорування її заяв, несповіщення про зміну слідчих (з Ніжанківської на вірогідно Рябошапко) та приховування результатів процесуальних дій (експертиз);
4) порушенні ч. 6 ст. 284 КПК України через приховування факту закриття справи протягом 5 років та невідправлення копії постанови;
5) порушенні ст. 221 КПК України, щодо права на ознайомлення з матеріалами.
А тому просить визнати бездіяльність слідчої ОСОБА_9 щодо ненадання копії постанови про закриття справи, незабезпечення права на ознайомлення її з матеріалами справи № 12017100100007638 - протиправною; зобов'язати орган досудового розслідування - Шевченківське УП ГУ НП у м. Києві - надати їй доступ до матеріалів справи № 12017100100007638 для ознайомлення та зняття копій, забезпечити умови для цього ознайомлення (визначити час, місце та надати фізичний доступ до томів); зобов'язати орган досудового розслідування - Шевченківське УП ГУ НП у м. Києві - надати їй завірену копію постанови про закриття кримінального провадження № 12017100100007638; витребувати з Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві повні матеріали кримінального провадження № 12017100100007638 для їх дослідження у судовому засіданні.
Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя, посилаючись на положення ч. 1 ст. 303 КПК України, обґрунтував прийняте рішення тим, що предмет оскарження виходить за межі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, здійснення якого покладається на слідчого суддю; що ст. 221 КПК України не встановлює слідчому строк, протягом якого він зобов'язаний вчинити таку дію, як надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення, що свідчить про недопустимість застосування в цьому випадку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Крім того, прохання заявника в частині визнання бездіяльності слідчого протиправною не підлягає розгляду, оскільки ч. 2 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги, відтак чинними нормами КПК України не передбачено повноважень слідчого судді за результатами розгляду скарги в порядку ст. 303 КПК України визнати дію чи бездіяльність протиправною.
Таким чином, враховуючи те, що перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива), дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним, а скарга ОСОБА_6 подана до суду щодо зобов'язання слідчого вчинити певну дію, що не підлягає оскарженню в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за цією скаргою.
З таким рішенням слідчого судді погоджується й колегія суддів.
Як обґрунтовано вказав слідчий суддя, частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора на стадії досудового розслідування, а саме, на стадії досудового розслідування може бути оскаржена:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 та ч. 3 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316цього Кодексу, а також під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.
Бездіяльність, яка оскаржується ОСОБА_6 , не входить до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.
Окрім того, колегія суддів приймає до уваги, що оскаржити до слідчого судді бездіяльність слідчого, дізнавача, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк,можливо лише за наявності зв'язку між його обов'язком вчинити визначені КПК України дії та строком, визначеним цим Кодексом, у межах якого така особа зобов'язана їх вчинити.
Однак, положеннями ст.. 221 КПК України, як і положеннями ч. 6 ст. 284 КПК України, не передбачений строк, протягом якого слідчий, дізнавач зобов'язаний надати для ознайомлення матеріали досудового розслідування та направити копію постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Таким чином, ч. 1 ст. 303 КПК України не передбачено можливості оскарження бездіяльності слідчого (дізнавача), яка полягає у ненаданні на ознайомлення матеріалів кримінального провадження та не направленні копії постанови про закриття кримінального провадження.
На переконання колегії суддів, висновок слідчого судді про те, що скарга ОСОБА_6 виходить за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, є обґрунтованим, та доходить висновку про те, що викладені апелянтом у скарзі обставини не відносяться до визначеної чинним кримінальним процесуальним Законом бездіяльності слідчого (дізнавача), яка може бути оскаржена до слідчого судді, і доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Окрім того, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
За таких обставин чинними нормами КПК України не передбачено повноважень слідчого судді за результатами розгляду скарги в порядку ст. 303 КПК України визнати дію чи бездіяльність протиправною, про що обґрунтовано вказав слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.
З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що ОСОБА_6 подана скарга на бездіяльність слідчого (дізнавача), яка не підлягає оскарженню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 303 КПК України, на переконання колегії суддів, слідчий суддя прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у відкритті провадження за поданою скаргою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_6 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві у кримінальному провадженні № 12017100100007638 від 24 червня 2017 року, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
______________________ _______________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4