справа №369/8662/24 Головуючий у І інстанції - Пінкевич Н.С.
апеляційне провадження №22-ц/824/1664/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
22 квітня 2026року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
установив:
У травні 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що10.07.2023 року між ним і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 - за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1236-8538. Зазначений Кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А9844, для підписання Кредитного договору №1236-8538 від 10.07.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 15000 грн.; строк кредитування - 300 днів, знижена % ставка 2,50 % в день, стандартна % ставка 3,00 % в день. Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між ним та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.
Крім того, Додатковою угодою №1 від 15.07.2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1236-8538 від 10.07.2023 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5900 грн. Також Додатковою угодою №2 від 29.08.2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1236-8538 від 10.07.2023 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5200 грн.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткових угод. На підтвердження факту видачі кредиту, кредитодавець додає до цієї позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів, а саме копію Витягу з реєстру банків та копію Довідки про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.
Стверджує, що відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Відповідач всупереч умовам Кредитного договору порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.
Станом на 06.02.2024 року, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 43812 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 18906,32 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 24905,78 грн.
Просило суд, стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №1236-8538 від 10.07.2023 в розмірі 43812,10 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 18906,32 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 24905,78 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року зазначений вище позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1236-8538 від 10.07.2023 в розмірі 43812,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що приписами ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї не може перевищувати 1%, проте, суд першої інстанції не врахував зазначеного, та стягнув із нього проценти за користування кредитом у розмірі, який набагато вище максимального розміру встановленого законодавством.
Крім того, вказує на пріоритетність принципу справедливості та розумності умов договору над принципом свободи, має аргументування і розповсюдження такого висновку на правовідносини за кредитним договором щодо визнання несправедливими нарахування процентів, які значно перевищують суму основного боргу.
Просив суд, скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
На вказану апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало відзив, в обґрунтування якого зазначило, що відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1236-8538 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови.
Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами Договору (умовами цих Правил та Договором про відкриття кредитної лінії).
Отже, вбачається, що Кредитний договір №1236-8538 від 10.07.2023 року укладений у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», та у кредитному договорі №1236-8538 від 10.07.2023 року сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодився з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A9844
Звертає увагу, що відповідно до розрахунку заборгованості, вбачається, що воно не здійснює будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Згідно наданого розрахунку заборгованості, Товариство здійснює лише нарахування по процентам (згідно п. 4.10. та п. 10.1. Договору) за користування кредитом в строк договору (згідно п. 4.12. Договору), що погоджений між сторонами.
Просило суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року залишити без змін.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 29 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
07 серпня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого зазначив, що Печерським районним судом м. Києва відкрито провадження по праві №757/33150/25-ц за його позовом до ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про визнання договору недійсним.
Таким чином, вказує, що розгляд справи №369/8662/24 є неможливим до вирішення справи №757/33150/25-ц.
Просив суд, зупинити провадження у даній справі №369/8662/24 до розгляду Печерським районним судом м. Києва справи №757/33150/25-ц за його, ОСОБА_1 , позовом до ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про визнання договору недійсним.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 367 ЦПК України, визначено межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другою судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року у справі №357/9054/19 (провадження №61-4500св22) вказано, що: «Згідно з частинами першою - третьою, шостою ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У справі, що переглядається, апеляційний суд не врахував, що при вирішенні клопотання, щодо зупинення апеляційного провадження на підставі п. 6 ч. 2 ст. 251 ЦПК України, суд має враховувати приписи ст. 367 ЦПК України, якою регламентується межі розгляду справи судом апеляційної інстанції й не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Тому зупинивши провадження у справі апеляційний суд порушив принцип ефективності судового процесу, направлений на недопущення порушення розумних строків розгляду справи.».
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 лютого 2020 року у справі №922/2462/18).
По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи, і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Твердження відповідача, що дослідження обставин у справі №757/33150/25-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про визнання договору недійсним буде ключовим при встановленні порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є безпідставними, оскільки, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.
Отже, розгляд Печерським районним судом м. Києва справи №757/33150/25-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про визнання договору недійсним не перешкоджає перегляду апеляційним судом рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року у даній справі за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1. ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується апеляційним судом з огляду на наявність необхідності у таких поясненнях.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.07.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 - за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1236-8538.
Згідно з умовами договору Кредитодавець відкриває для Позичальника невідновлювану кредитну лінію (далі - Кредитна лінія) на наступних умовах, визначених цим Договором. Кредитодавець зобов'язується відкрити кредитну лінію для Позичальника шляхом надання грошових коштів (далі - Кредит) Позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом. Тип Кредиту - кредитна лінія.
Мета отримання кредиту, тобто, мета відкриття Кредитної лінії: для задоволення особистих потреб Позичальника.
Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 15000 грн. Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, Позичальнику. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована.
Заявлений базовий період користування Кредитом складає 14 календарних днів з дня надання Кредиту. Заявлений базовий період -це проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у розділі 4 цього договору і визначена сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт Кредитодавця. Позичальник має право достроково до закінчення Строку кредитування, передбаченого у п.2.3. цього Договору сплатити Кредит повністю у останній календарний день Заявленого строку, як зазначено у Договорі.
Додатковою угодою №1 від 15.07.2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1236-8538 від 10.07.2023 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5900 грн.
Також Додатковою угодою №2 від 29.08.2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1236-8538 від 10.07.2023 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5200 грн.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.
Відповідач використав кредитні кошти, однак умов договору не виконав і вчасно не погасив борг.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості станом 06.02.2024 року, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до Відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 43812 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 18906,32 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 24905,78 грн.
На підтвердження факту перерахування грошових коштів на рахунок відповідача надали лист АТ «ПриватБанк» щодо перерахування коштів через систему LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року по платежу щодо кредитного договору №1236-8538 від 10.07.2023 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі №404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Як вірно встановлено судом першої інстанції 10.07.2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1236-8538за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua).
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії №1236-8538 у разі погодження із запропонованими Кредитодавцем умовами Договору, Позичальник надає Кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції Кредитодавця (акцепт) шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМС-повідомленні або надається шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий Позичальником, що вважається підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Накладення Позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатору здійснюється шляхом введення отриманого одноразового паролю у відповідне поле форми на веб-сайті Кредитодавця.
Підписавши кредитний договорів, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, згідно приписів абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України, щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/95/12 (провадження №14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у розмірі 15000 грн. на особисті потреби, заявлений строк користування кредитом - строк, на який надається кредит позичальнику - 300 календарних днів. Стандартна процента ставка - 3 % за кожен день користування.
Додатковою угодою №1 від 15.07.2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1236-8538 від 10.07.2023 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5900грн.
Також Додатковою угодою №2 від 29.08.2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1236-8538 від 10.07.2023 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5200 грн.
На підтвердження факту перерахування грошових коштів на рахунок відповідача надали лист АТ «ПриватБанк» щодо перерахування коштів через систему LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року по платежам щодо кредитного договору № №1236-8538 від 10.07.2023 року.
Умовами кредитного договору передбачена стандартна процентна ставка 3% за кожен день користування кредитом та застосовується протягом всього строку дії договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою (п. 4.10 Договору).
Відповідно умов договору, базовий період складає 14 календарнихднів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів дат, які є останніми днями відповідних базових періодів (п. 4.9. Договору).
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості станом 06.02.2024 року, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 43812 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 18906,32 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 24905,78 грн.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції ухвалив незаконне рішення не знайшли свого підтвердження.
Суд першої інстанції правильно встановив, що умови договору про відкриття кредитної лінії №1236-8538від 10.07.2023 року відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому ч. 1 ст. 1054 ЦК України.
Положення статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути застосовані щодо розміру процентів за користування кредитом. У даній справі проценти за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача, нараховані виключно у межах строку дії кредитного договору та не є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов'язань позичальником.
Щодо тверджень скаржника про те, що розмір відсотків за користування кредитом перевищує встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%, то колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки ст. 8 доповнено ч. 5 згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023, в той час як договір про відкриття кредитної лінії №1236-8538 був укладений 10.07.2023 року. Тобто, станом на часу укладення Договору вказаної норми взагалі не існувало.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно неспівмірного та несправедливого нарахування відсотків, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначено, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 04.11.2025 у справі №916/2740/21 зроблено висновок про те, що на відміну від розміру процентів за «користування кредитом», розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання може бути зменшений судом.
Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку відсотки були нараховані не на підставі ст. 625 ЦК України як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, а на підставі кредитного договору, тобто вони є платою боржника за користування кредитом, а тому їх розмір зменшенню судом не підлягає.
Отже, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухваленого у цій справі законного та обґрунтованого рішення, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба