Справа № 162/252/26
Провадження № 2/162/257/2026
23 квітня 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Цибень О.В.,
за участю секретаря судового засідання Будько І.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Від представника позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Любешівського районного суду Волинської області 31.03.2026 надійшов вказаний позов.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено електронний Кредитний договір № 10.04.2025-100001335, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 28000 гривень строком на 140 днів (до 28.08.2025) зі сплатою процентів та комісії. ТОВ «Споживчий центр» виконало свою частину умов кредитного договору у повному обсязі, перерахувавши кошти на рахунок ОСОБА_1 . Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у нього станом на дату позовної заяви виникла перед позивачем заборгованість у загальному розмірі 21700 гривень, з яких: по тілу кредиту - 17500 гривень, комісії, пов'язаної з наданням кредиту - 4200 гривень. Також відповідач здійснив заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме провів часткову сплату за договором 03.07.2025 на суму 3500 гривень, 15.07.2025 на суму 3500 гривень, 25.07.2025 на суму 3500 гривень. Відповідно до ст. 534 ЦК України під час розрахунку заборгованості та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості. На підставі викладеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» вказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 01.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 03.04.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому вказує, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ДПСУ, позовні вимоги щодо відсотків та штрафів не визнає згідно з п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», визнає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 17500 гривень. На підставі ст.267 ЦПК України просить розстрочити сплату виплати вказаної суми на 5 місяців (по 3500 гривень щомісяця) та розглядати справу без його участі.
Від представника позивача 09.04.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що комісія пов'язана із наданням послуги, а саме перерахуванням кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу, тому є виправданою. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «Швидко Гроші»), уникнувши додаткових витрат. Договором застережено, що до складу цієї комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, у тому числі, порядком і строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов'язується їх виконувати. За відсутності оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача. З огляду на вказане просить позовні вимоги задовольнити та розгляд справи здійснювати без його участі.
Відповідач 09.04.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подав заперечення, у яких, крім викладеного у відзиві, вказав, що позивач не заперечує той факт, що відповідач перебуває на військовій службі, тому йому з початку і до закінчення особливого періоду не нараховуються проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеня. Аргументи позивача про те, що комісія є «платою за супутні послуги» є спробою обійти імперативну норму закону, оскільки будь-які щомісячні або періодичні платежі, що нараховуються понад тіло кредиту за своєю економічною суттю є платою за користування грошима.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 10.004.2025 сформував та за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора «Е454» підписав заявку на отримання кредиту у ТОВ «Споживчий центр» та Паспорт споживчого кредиту. Відповідно до умов кредитного договору № 10.04.2025-100001335 позичальнику надано кредит на таких умовах: сума кредиту - 28000 гривень; строк, на який надається кредит, - 140 днів з дати його надання (з 11.04.2025); дата повернення (виплати) кредиту - 28.08.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 4200 гривень, нараховується та обліковується у день видачі кредиту. Неустойка становить 280 гривень за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 365 % річних. Заповнюючи заявку, ОСОБА_1 вказав номер банківської платіжної картки для перерахування коштів з початковими та кінцевими цифрами 4441-11хх-хххх-3924.
Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09.02.2026 № 97-0902 на підставі договору про переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 11.04.2025 на суму 28000 гривень, номер карти НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 707991112 з призначення платежу «видача за договором кредиту №10.04.2025-100001335».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1-8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отож, відповідач ОСОБА_1 у належний спосіб на вебсайті ТОВ «Споживчий центр» подав заявку на отримання споживчого кредиту. При цьому відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами кредитування та отримав вказані кошти шляхом їх переказу позивачем на банківський картковий рахунок.
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 10.04.2025-100001335 від 11.04.2025, заборгованість ОСОБА_1 складає 21700 гривень, з яких: по тілу кредиту - 17500 гривень, комісії, пов'язаної з наданням кредиту - 4200 гривень. Проценти по кредиту нараховані за період з 11.04.2025 до 20.11.2025.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не заперечує факту укладення ним із ТОВ «Споживчий центр» договору та отримання кредитних коштів у сумі 28000 гривень.
Водночас, позивач зазначає про часткову сплату ОСОБА_1 заборгованості у загальній сумі 10500 гривень, що враховано під час розрахунку заборгованості.
Вимоги про стягнення будь-яких нарахованих відсотків позивачем не заявлено.
Щодо заперечень відповідача про стягнення з нього суми заборгованості по комісії, суд зауважує, що відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1, ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Загальні витрати за споживчим кредитом включають в себе комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
У цій справі одноразова комісія встановлена за видачу кредиту, передбачена умовами договору про надання кредиту (п. 7) і є складовою загальних витрат за споживчим кредитом не включає в себе додаткових та/або супутніх послуг за договором. Тому на підставі викладеного, зважаючи на обсяг позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості по комісії за видачу кредиту.
Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 гривні.
Керуючись ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 10.04.2025-100001335 від 11.04.2025 у загальному розмірі 21700 (двадцять одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2662,40 гривні (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ: 37356833).
Представник позивача: Кузьменко Максим Віталійович (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ