Справа № 756/7859/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10634/2026
Головуючий у суді першої інстанції: Діденко Є.В.,
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Болотов Є.В.
21 квітня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Болотов Є.В., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року названий позов задоволено частково.
27 березня 2026 року представник ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 квітня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 повернуто.
15 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 повторно звернувся до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення суду.
В апеляційній скарзі представник апелянта просить: поновити строк на апеляційне оскарження, рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У клопотанні представник скаржника просить відстрочити сплату судового збору у зв'язку із важким фінансовим станом ОСОБА_1 , також просить врахувати той факт, що вона самостійно виховує дитину.
Проте, вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже, ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав, які суду необхідно врахувати для вирішення питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
Аналіз цих норм дає підстави вважати, що сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.
Посилання представника ОСОБА_1 на те, що вона самостійно виховує дитину, не є підставою для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Крім того, представником апелянта не надано жодних доказів на підтвердження майнового стану ОСОБА_1 , оцінивши які, суд мав би вирішити питання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати.
Таким чином скаржнику слід запропонувати надати докази на підтвердження майнового стану ОСОБА_1 , а саме відомості щодо річного доходу за попередній календарний рік.
За умови відсутності таких доказів, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає сплаті на загальних підставах.
Відповідно до п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При поданні позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3 425 грн 38 коп.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року становить 5 138 грн 07 коп. (3 425 грн 38 коп. х 150 %).
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга подана до суду в електронній формі.
Відповідно, розмір судового збору - 5 138 грн 07 коп., підлягає пониженню із застосуванням коефіцієнту 0,8, як це передбачено у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Отже, сума судового збору становить 4 110 грн 46 коп. (5 138 грн 07 коп. х 0,8).
Відтак, скаржнику слід запропонувати сплатити судовий збір в розмірі 4 110 грн 46 коп. на реквізити Київського апеляційного суду (Код ЄДРПОУ: 37993783, р/рахунок: № UA548999980313101206080026010, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998, Одержувач: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101). До суду необхідно надати оригінали доказів сплати судового збору.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
До апеляційної скарги долучено ордер про надання правничої допомоги від 26 жовтня 2026 року серії № б/н згідно якого адвокат Циба Д.М. має право представляти інтереси ОСОБА_1 у Оболонському районному суді міста Києва.
Утім, документів на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 безпосередньо у Київському апеляційному суді, до апеляційної скарги не долучено.
З урахуванням наведеного, слід запропонувати скаржнику усунути вищезазначені недоліки, надати суду оригінали доказів сплати судового збору або копію довідки Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за минулий календарний рік, та надати документи, які посвідчують на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 безпосередньо у Київському апеляційному суді.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня її вручення апеляційна скарга буде вважатись неподаною і повернута.
Суддя Є.В. Болотов