Справа № 11-кп/824/2990/2026 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1
01 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2025 року щодо у кримінальному провадженні №12024111050000819 від 15.03.2024 року за ч. 1 ст. 115 КК України, -
Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2025
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кердани, Таращанського району, Київської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, вдівця, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишено без зміни.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбутого ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі зараховано строк його попереднього ув'язнення в період з 16 березня 2024 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.
Суд визнав доведеним, що 07 березня 2024 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин (точний час не встановлено) між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які перебували у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , під час розпиття алкогольних напоїв, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, відбувся словесний конфлікт, у ході якого в ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , перебуваючи у тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, взяв з кухонного столу у праву руку ніж та наніс лезом ножа чотири удари в область передньої частини шиї ОСОБА_9 , чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді: трьох колото-різаних ушкоджень шиї: два на правій переднє-бічній поверхні нижньої третини шиї та одне по передній поверхні шиї, по нижньому краю щитоподібного хряща, з рановими каналами в межах підшкірно-жирової клітковини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; різаної рани лівої передньо-бічної поверхні шиї з ушкодженням м'язів, зв'язок та персневидного хряща, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень у вигляді різаної рани лівої передньо-бічної поверхні шиї з ушкодженням м'язів, зв'язок та персневидного хряща, що призвели до гострої крововтрати та аспірації кров'ю 07.03.2024, приблизно о 18 годині 00 хвилин (точний час не встановлено) ОСОБА_9 померла на місці події.
Тілесне ушкодження у вигляді різаної рани лівої передньо-бічної поверхні шиї з ушкодженням м'язів, зв'язок та персневидного хряща перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_9 .
Таким чином, своїми діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування вироку Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2025 року за ч. 1 ст. 115 КК України та закриття провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КК України.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що, на переконання сторони захисту, показання обвинуваченого, надані під час обшуку, є недостовірним доказом. Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, матеріали кримінального провадження не містять.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженого вироку, доводи, викладені у апеляційній скарзі захисника, вислухавши пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги; захисника та обвинуваченого, який підтримав доводи апеляційної скарги; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним, обґрунтованим.
З огляду на доведеність винності вірною є й кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
На підтвердження встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції обґрунтовано послався на докази, наявні в матеріалах кримінального провадження та досліджені судом: показання потерпілого ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_9 була знайома з ОСОБА_7 з 2022 року, бувала у гостях у ОСОБА_7 , залишалася в нього на ніч. За півроку до вбивства ОСОБА_9 , ОСОБА_7 її сильно побив та утримував у гаражі біля свого будинку;
- показання свідка ОСОБА_11 про те, що за півроку до вбивства ОСОБА_9 , загибла показувала йому смс-повідомлення від ОСОБА_7 з погрозами її вбити, якщо вона до нього не прийде, ОСОБА_7 її сильно побив, вони перебували в гаражі ОСОБА_7 в стані алкогольного сп'яніння;
- показання свідка ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_7 може поводити себе агресивно, оскільки декілька разів також на неї здійснював напади з мотивів ревнощів;
- показання свідка ОСОБА_13 у судовому засіданні про те, що під час обшуку в квартирі ОСОБА_7 були виявлені плями бурого кольору, після обшуку в квартирі ОСОБА_7 повів всіх учасників слідчої дії до гаражів, самостійно відкрив гараж, вказував, що випивав у квартирі із потерпілою, вона сама себе штрикнула ножем, далі він замотав тіло у клейонку, поклав на тачку та вивіз. Свідок вказував, що ОСОБА_7 добровільно та спокійно розповідав про ці обставини під час слідчої дії;
- показання свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні про те, що обвинувачений ОСОБА_7 14.03.2024 близько 17:00 год. придбав у її магазині дві пляшки розчиннику для фарби. Вказані обставини підтверджуються також долученим протоколом огляду від 17 березня 2024 року, відеозаписом та квитанціями;
- показання свідка ОСОБА_15 про те, що бачив ОСОБА_7 15.03.2024 близько 01:00 год. біля гаражу, який знаходиться поруч з буд. АДРЕСА_3 , після чого ОСОБА_7 з двоколісним візком направився на вихід з двору. Вказані обставини узгоджуються із даними протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 березня 2024 року за участю свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , згідно яких на фото під №2 свідки впізнали ОСОБА_7 як особу, яка 15.03.2024 близько 01:00 год. відчиняла ключами гараж та підходила до вікна автомобіля свідка ОСОБА_15 біля буд. АДРЕСА_3 .
- протокол обшуку від 15 березня 2024 року, який проводився за місцем проживання ОСОБА_7 , під час якого виявлено сліди бурого кольору в кухні з лівої сторони на стіні та на підлозі, на підлозі в коридорі перед входом на кухню, в коридорі навпроти ванної кімнати на шафі, в коридорі біля шафи навпроти ванної кімнати на взутті;
- протокол огляду речей від 16 березня 2024 року про те, що за допомогою генетичного аналізатора у ході проведення огляду ДНК-профілю встановлено, що ДНК-профіль зі змиву плям речовини бурого кольору з підлоги коридору, який вилучений 15.03.2024 за місцем проживання ОСОБА_7 , співпадає з ДНК-профілем ОСОБА_17 ;
- протокол обшуку від 16 березня 2024 року, який проводився у гаражному приміщенні, яким користується ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , про те, що там виявлено та вилучено прозору поліетиленову плівку;
- висновок експерта №4/115 від 07.06.2024 з якого убачається, що, судячи з розвитку трупних явищ, смерть ОСОБА_9 могла настати 07 березня 2024 року, усі прижиттєві тілесні ушкодження утворилися в короткий проміжок часу відносно одне одного;
- висновок експерта №СЕ-19/111-24/25986-ТР від 01.05.2024 згідно якого, наданий на гіпсовому зліпку слід протектора шини, який вилучений поруч з місцем виявлення трупа 15.03.2024, залишений протектором шини по типу наданих на дослідження;
- висновок експерта №КСЕ-19/111-24/49587-ПТ від 29.08.2024, складеним за наслідками проведення додаткової судової пожежно-технічної експертизи, згідно якого, причиною виникнення пожежі в нежитловому цегляному одноповерховому приміщенні, яке розташоване на відстані близько 50 м від проїзної частини АДРЕСА_4 є занесення стороннього джерела запалювання;
Суд першої інстанції у вироку дав детальну оцінку зазначеним доказам у розумінні ст. 94 КПК України та навів достатнє обґрунтування для їх прийняття.
Із матеріалів кримінального провадження убачається, що обвинувачений не заперечував, що він перебував разом із потерпілою в будинку, де сталася подія, об'єктивних даних про перебування інших осіб, які могли бути причетні до нанесення тілесних ушкоджень, судом не встановлено. Крім того, відсутні об'єктивні дані про перебування потерпілої в іншому місці в момент заподіяння їй тілесних ушкоджень.
Отже, перебування обвинуваченого у будинку на час заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, наслідком яких стала смерть, відсутність об'єктивних даних про перебування у квартирі інших осіб або перебування потерпілої і іншому місці, сліди крові потерпілої за місцем проживання обвинуваченого, у своїй сукупності свідчать про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Водночас, суд першої інстанції не взяв до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_7 під час обшуку, оскільки вказані показання обвинувачений надавав до пред'явлення йому підозри, а тому доводи захисника в тій частині, що судом першої інстанції помилково враховано як доказ вказані показання обвинуваченого, є необґрунтованими.
Отже, колегія суддів уважає доводи захисника про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справитакими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив всі докази кримінального провадження в їх сукупності, визнав їх належними та допустимими, дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Викладені обставини в апеляційні скарзі були предметом дослідження і ретельної перевірки судом першої інстанції, і підстав ставити під сумнів висновки суду першої інстанції у цій частині колегія суддів не вбачає.
Докази, зібрані під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у своїй сукупності свідчать про те, що о 17 год. 30 хв. 07.03.2024 року ОСОБА_18 у своїй квартирі наніс ножем чотири удари в область передньої частини шиї ОСОБА_9 .
Суд першої інстанції дотримався вимог кримінального процесуального закону, дослідив у повному обсязі всі докази, надав їм належну оцінку, достатньо та об'єктивно з'ясував та перевірив усі обставини справи.
Також, на переконання колегії судів апеляційної інстанції, суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання із дотриманням вимог ст. 65 КК України.
Порушень кримінального процесуального закону, які могли би істотно вплинути на висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 115 КК України, колегією суддів не встановлено.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає, а вирок суду необхідно залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 284, 376, 404, 405, 407, 409, 417 КПК України колегія
суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, залишити без задоволення.
Касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду.
Судді: _______________ ______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4