вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 757/30497/15-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/4811/2026Головуючий у суді першої інстанції - Ільєва Т.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
16 квітня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Цалко Д.М.,
за участю:
приватного виконавця Гненного Д.А.,
представника стягувача Науменко О.М. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, до якої приєдналося Акціонерне товариство "Сенс Банк", на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року по справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, заінтересовані особи: боржник - ОСОБА_2 , стягувач - Акціонерне товариство "Сенс Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку,
У травні 2025 року Гненний Дмитро Анатолійович звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2 , яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , та квартиру АДРЕСА_2 .
Подання обгрунтовано тим, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича перебуває виконавче провадження №61152778 від 04.02.2020 з примусового виконання виконавчого листа № 757/30497/15-ц від 03.02.2020, виданого Печерським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», заборгованість: за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3503 від 01 червня 2007 року у розмірі 2093395 грн. 46 коп., за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028 від 16 серпня 2007 року у розмірі 34728266 грн. 14 коп., за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року у розмірі 8002214 грн 43 коп., за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955 від 28 грудня 2007 року у розмірі 9800577 грн 48 коп., що разом складає суму 54 624 453 грн. 51 коп.
Разом з цим, приватний виконавець зазначав, що рішення суду боржником не виконано.
Таким чином, приватний виконавець вказує, що є підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, а тому є необхідність вжити всі необхідні заходи для звернення стягнення на нерухоме майно, не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 , для проведення виконавчих дій, пов'язаних з описом та арештом майна боржника, з метою його подальшої реалізації для виконання рішення суду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.09.2025 у задоволенні подання відмовлено (а.с. 101-105).
В апеляційній скарзі приватний виконавець, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що приватним виконавцем не надано доказів того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача, адже ним до Автоматизованої системи виконавчого провадження заскановано всі матеріали виконавчого провадження, в тому числі відповіді банківських установ щодо відсутності у боржника коштів на рахунках.
Також, вважає, що твердження суду щодо необхідності доведення виконавцем факту недостатності у боржника грошових коштів, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача, не грунтуються на чинних нормах Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, вказує на хибність висновку суду першої інстанції про те, що у матеріалах справи відсутні докази набрання законної сили рішеннями, якими було повернуто у власність ОСОБА_2 нерухоме майно, адже ним були додані до матеріалів справи дані судові рішення, які набрали законної сили.
Щодо необхідності, на думку суду першої інстанції, надання до матеріалів подання оцінки вартості нерухомого майна, на яке потрібно звернути стягнення, зазначає, станом на сьогодні у нього відсутні підстави для проведення опису та арешту нерухомого майна боржника, так як вказане майно боржника не зареєстроване за ним у встановленому законом порядку (а.с. 109-113).
09.02.2026 до суду надійшла заява АТ "Сенс Банк" про приєднання до апеляційної скарги приватного виконавця Гненного Д.А., в якій товариство просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання приватного виконавця.
В обгрунтування заяви зазначає, що судом першої інстанції не було надано оцінки тим обставинам, що боржник не надав будь-яких доказів на підтвердження наявності у нього грошових коштів чи рухомого майна, на які можливо звернути стягнення, та достатність такого майна для виконання судового рішення.
Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що боржник не вчиняв жодних дій та не пропонував види майна, які можливо реалізувати з метою виконання судового рішення, відповідно до положень ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення подання приватного виконавця, виходячи з відсутності документальних підтверджень про дійсну оцінку вказаної нерухомості, свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, а саме ч. 4 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 2, а.с. 1-5).
Приватний виконавець та представник стягувача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника боржника надійшло клопотання, в якому він, посилаючись на проходження військової служби, просив розглянути за його відсутності заяви та клопотання з процесуальних питань, а у разі переходу до розгляду апеляційної скарги по суті - відкласти судове засідання та призначити його на нову дату за особистої участі представника боржника з обов'язковим повідомленням.
Разом з тим, враховуючи те, що розгляд справи вже відкладався за клопотанням представника боржника, а також положення ч.2 ст. 372 ЦПК України судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 від 04.02.2020 з примусового виконання виконавчого документа, а саме: виконавчого листа №757/30497/15-ц від 03.02.2020, виданого Печерським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, заборгованість: за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3503 від 01 червня 2007 року у розмірі 2 093 395 грн. 46 коп., за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028 від 16 серпня 2007 року у розмірі 34 728 266 грн. 14 коп., за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року у розмірі 8 002 214 грн. 43 коп., за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955 від 28 грудня 2007 року у розмірі 9 800 577 грн. 48 коп., що разом становить суму 54 624 453 грн 51 коп. та судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2 250 грн. 50 коп.
04.02.2020 приватним виконавцем Барладіним П.О винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника, арешт коштів боржника, стягнення основної винагороди приватного виконавця, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
05.02.2020 представник боржника ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.
21.09.2022 на адресу офісу приватного виконавця Гненного Д.А., який здійснює заміщення приватного виконавця Барладіна П.О., надійшла заява стягувача про передачу виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 від приватного виконавця виконавчого кругу міста Києва Барладіна П.О. до приватного виконавця виконавчого кругу міста Києва Гненного Д.А.
21.09.2022 приватним виконавцем Гненним Д.А. винесено постанову про передачу виконавчого провадження та у подальшому постанову про прийняття виконавчого провадження.
В ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем реалізоване наступне майно боржника: земельна ділянка, кадастровий номер: 8000000000:82:138:0089, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; земельна ділянка, кадастровий номер: 3221884000:32:043:0103, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, ДК "Інвалідів та ветеранів Великої Вітчизняної війни"; земельна ділянка, кадастровий номер: 3221884000:32:043:0105, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, ДК "Інвалідів та ветеранів Великої Вітчизняної війни"; земельна ділянка, кадастровий номер: 3221884000:32:043:0106, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, ДК "Інвалідів та ветеранів Великої Вітчизняної війни";земельна ділянка, кадастровий номер: 3221880803:15:127:0701, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Пилява.
Також, у процесі примусового виконання виконавчого документа з боржника частково з рахунків у банківських установах були списані грошові кошти.
Станом на сьогоднішній день залишок заборгованості за виконавчим провадженням № НОМЕР_3 від 04.02.2020 складає 56 490 011,93 грн., з яких: 51354 556,30 гривень - залишок заборгованості перед стягувачем; 5135455,63 гривень - основна винагорода приватного виконавця.
29.01.2025 на електронну адресу офісу приватного виконавця надійшла заява від представника стягувача Науменко О.М. про звернення стягнення на майно боржника, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (вих. № 4731-58/2025 від 28.01.2025 року).
З тексту даної заяви встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року у справі №761/41606/19, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року (провадження № 22- ц/824/816/2023), задоволено віндикаційний позов ОСОБА_2 та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №48096588 від 05 серпня 2019 року за ТОВ «КУА «Будівельні проекти», прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою Сергієм Сергійовичем.
29.01.2025 на електронну адресу офісу приватного виконавця надійшла заява від представника стягувача Науменко О.М. про звернення стягнення на майно боржника, а саме: квартиру АДРЕСА_2 (вих. № 4730-58/2025 від 28.01.2025).
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2022 року у справі №761/7257/20, яке було залишено в цій частині в силі постановою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року (провадження № 61-6882св23), задоволено віндикаційний позов ОСОБА_2 . Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «КУА «Будівельні проекти» у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 311348980000), яка була набута ОСОБА_2 у власність на підставі свідоцтва про право власності від 17 липня 2007 року, виданого згідно з наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 липня 2007 року № 1228-С/КІ.
Також, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 48098465, прийняте 05 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С. С. (номер запису про право власності 32688422).
Згідно інформаційної довідки № 429216001 від 29.05.2025 квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна: 311348980000), станом на день формування довідки зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» (код ЄДРПОУ: 34764782).
Згідно інформаційної довідки № 429215582 від 29.05.2025 квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер майна: 330558280000), станом на день формування довідки зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» (код ЄДРПОУ: 34764782).
Станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 не здійснив дій щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 за собою.
Відповідно до листа КП КМР «КМ БТІ» № 062/14-3232 від 26.03.2025 згідно з даними реєстрових книг комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації (станом на 2013 рік):
- кв. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 24.09.2008;
- кв. АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10.07.2007.
Звертаючись до суду з поданням, приватний виконавець, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що оскільки на цей час рішення суду боржником не виконано, то є підстави вважати, що боржник ухиляються від виконання рішення суду, наявні правові підстави для звернення стягнення на нерухоме майно, не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 для проведення виконавчих дій пов'язаних з описом та арештом майна боржника з метою його подальшої реалізації для виконання рішення суду.
Так, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Європейський суд неодноразово наголошував, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Статтею 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частинами першою, другої статті 48 Закону № 1404-VIIIзвернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону № 1404-VIII).
Положеннями частини третьої статті 50 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно (абзац 3 частини четвертої статті 50 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до вимог частини десятої статті 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (стаття 182 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом статті 3 Закону № 1952-ІV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Питання про звернення стягнення на майно боржника фізичної особи, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.
При цьому державний виконавець (приватний виконавець), звертаючись з відповідною заявою до суду, повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку (постанови Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 5023/197/12, від 07 липня 2023 року у справі № 2-2727/11).
Таким чином, оскільки боржник у добровільному порядку рішення суду про стягнення боргу на користь стягувача не виконує, а також зважаючи на значну суму заборгованості та фактичну належність боржнику двох вищевказаних квартир, право власності на які в установленому законом порядку за ним не зареєстровано, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість подання приватного виконавця та необхідність його задоволення.
Висновок суду першої інстанції про те, що приватним виконавцем не надано доказів недостатності у боржника грошових коштів, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача, спростовуються матеріалами справи в їх сукупності, а також відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо виконавчого провадження № НОМЕР_3, з яких вбачається відсутність у боржника коштів на рахунках.
При цьому, слід зазначити, що будучи належним чином повідомленим про існування відкритого виконавчого провадження, боржник не надав приватному виконавцю інформації стосовно належного йому на праві власності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення заборгованості за виконавчим листом та не скористався своїм правом, передбаченим ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», не запропонував види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Крім того, вказана норма Закону визначає, що черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Посилання суду першої інстанції на те, що приватним виконавцем не надано доказів набрання законної сили рішеннями, якими було повернуто у власність боржника нерухомого майна, є помилковими та такими, що спростовуються матеріалами справи та відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Твердження суду першої інстанції про необхідність надання приватним виконавцем при зверненні до суду з поданням оцінки вартості нерухомого майна, на яке необхідно звернути стягнення, спростовуються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5, якими передбачено можливість залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна боржника виключного після проведення опису та арешту такого майна.
При цьому, ч. 4 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначена спеціальна умова, за якої суд вирішує питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - це факт належності боржнику на праві власності нерухомості та відсутність реєстрації права власності за боржником на нерухомість в установленому законом порядку.
Встановлення факту наявності такої спеціальної умови надає право на звернення стягнення на нерухоме майно, належне боржнику на праві власності, але щодо якого відсутня реєстрація такого права власності.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.12.2024 у справі № 755/3390/16-ц.
Отже, законодавством не визначено додаткової умови чи порядку, з яким би пов'язувалось право звернути стягнення на таке майно у виконавчому провадженні, зокрема проведення оцінки такого майна при зверненні до суду з відповідним поданням.
Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).
Таким чином, постановлена судом ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення подання у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, до якої приєдналося Акціонерне товариство "Сенс Банк", - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, заінтересовані особи: боржник - ОСОБА_2 , стягувач - Акціонерне товариство "Сенс Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку - задовольнити.
Звернути стягнення на майно боржника ОСОБА_2 , яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме на:
- квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 330558280000);
- квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 311348980000).
Відомості про учасників справи:
Заявник: Приватний виконавець Генний Дмитро Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: м. Київ, пр-т Голосіївський, буд. № 86/1.
Стягувач: Акціонерне товариство "Сенс Банк", код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мсцезнаходження: АДРЕСА_7 .
Заінтересована особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", код ЄДРПОУ 34764782, місцезнаходження: м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. № 52.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 22 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова