Справа № 738/2723/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/325/26
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
22 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року,
Цією ухвалою щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , засуджений: 19.08.2022 Шевченківським районним судом м. Києва за ч.4 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
відмовлено в задоволенні подання Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання - пробаційним наглядом.
Місцевий суд вказав на передчасність звернення установи відбування покарання з поданням про заміну ОСОБА_8 призначеного покарання більш м'яким, а саме пробаційним наглядом, оскільки суд не вбачає в поведінці засудженого динаміки, яка б свідчила про його виправлення та перевиховання.
Не погодившись із рішенням суду, засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання ДУ «Менська ВК №91» про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким - пробаційним наглядом. В обґрунтування скарги зазначає, що місцевий суд не надав належної оцінки наявності у нього сталих соціальних зв'язків, постійного місця проживання, де його після звільнення чекає родина; гарантованого працевлаштування, що підтверджується гарантійним листом ТОВ «Карат». Вказує, що він відбув відповідну частину покарання, має лише одне стягнення, яке було на самому початку відбування ним покарання, і відповідно до закону, є особою, що не має стягнень. ОСОБА_8 має активне заохочення та залучений до програми виховного впливу «Фізкультура і спорт». Також адміністрація ДУ «Менська ВК №91№ підтримала подання комісії, вважаючи, що він став на шлях виправлення.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання ДУ «Менська виправна колонія №91» про заміну його підзахисному невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким - пробаційним наглядом. Посилається на те, що на час розгляду клопотання його підзахисний відбув більше 2/3 частини призначеного судом покарання та став на шлях виправлення, про що свідчить його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, ступінь виправлення. ОСОБА_8 характеризується позитивно, у 2023 році один раз допустив порушення, яке погашене у встановленому законом порядку, на профілактичних обліках не перебуває; має одне заохочення, тому заслуговує на застосування до нього пільги, у відповідності до ст.82 КК України, а саме заміни позбавлення волі на апробаційний нагляд.
Заслухавши доповідь судді; засудженого ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів справи слідує, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2022 року ОСОБА_8 засуджений за ч.4 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, з конфіскацією майна.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19.08.2022 щодо ОСОБА_8 залишено без змін.
Згідно з розпорядженням про виконання вироку, що набрав законної сили, вищевказаний вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2022 року набрав законної сили 09 листопада 2022 року.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_8 обчислюється з 19 серпня 2022 року. Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_8 строк його попереднього ув'язнення з 14 червня 2018 по 11 січня 2020 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Менського районного суду від 23 листопада 2023 року зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_8 термін попереднього ув'язнення з 19 серпня 2022 року по 09 листопада 2022 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2025 року в строк покарання ОСОБА_8 зараховано термін попереднього ув'язнення у вигляді цілодобового домашнього арешту з 12 січня 2020 року по 13 березня 2020 року, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідає одному дню позбавлення волі.
Отже, на час розгляду подання засуджений ОСОБА_8 відбув більше 2/3 частини призначеного судом покарання.
Відповідно до ст.82 КК України, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення, і зокрема, фактично відбув встановлену цією статтею частину призначеного судом строку покарання.
Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2002 року № 2 передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою для прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Як убачається з п.17 вищевказаної Постанови, під час судового розгляду справ про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким суди повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Ставлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м'якого покарання. Підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням є обставина, що засуджений не виправився, не довів своє виправлення, але став на шлях виправлення і для закріплення досягнутих результатів ще необхідний вплив на нього, але вже в умовах відбування більш м'якого виду покарання. Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, однак ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м'якого покарання.
Зразкова поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. Сумлінне ставлення до покладених обов'язків насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов'язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.
Як убачається з матеріалів справи, за час перебування в ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_8 характеризувався посередньо, не порушував встановлений режим тримання, розпорядок дня виконував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. До суспільно корисної праці не залучався, заходи заохочення не застосовувалися.
Згідно з наявною у матеріалах справи характеристикою, з 16 лютого 2023 року ОСОБА_8 відбуває покарання в ДУ «Менська ВК (№91)», де один раз допустив порушення, а саме: зберігав сім-картку, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашене в установленому законом порядку. На даний час дотримується вимог, що визначають порядок та умови відбування покарання, розпорядок дня виконує, має одне заохочення; на профілактичних обліках не перебуває, залучений до реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Фізкультура і спорт», яку виконує згідно плану. Заходи виховного та культурно-масового характеру, які проводяться у відділенні відвідує, реагує на них позитивно.
Місцевий суд, дослідивши дані, що характеризують особу засудженого, дійшов правильного висновку, що ОСОБА_8 не довів своє виправлення, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Посилання апелянтів на дані, що характеризують особу засудженого, є слушними, проте ці обставини не мають виключного значення при прийнятті рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким. А дотримання ОСОБА_8 норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, є його обов'язком, передбаченим положеннями ст.107 КВК України.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_8 засуджений до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, відбув більше 2/3 частини строку призначеного судом покарання, що формально дає підстави для застосування пільги, передбаченої ст.82 КК України. Проте, короткострокова позитивна динаміка у поведінці засудженого за період, який безпосередньо передував розгляду клопотання та отримання засудженим лише одного заохочення, може свідчити, що він стає на шлях виправлення. Проте не може стверджувати, що він за увесь період відбування покарання повністю довів своє виправлення, а його ставлення до праці та поведінка свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення.
Отже, місцевий суд при розгляді подання установи відбування покарання про заміну засудженому ОСОБА_8 невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, належно оцінив всі обставини справи та дійшов правильного висновку про необхідність відмови у його задоволенні, з чим погоджується і колегія суддів.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі судом першої інстанції рішення, не вбачається.
Керуючись ст.ст.404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року щодо засудженого ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4