23 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/3583/26
Провадження № 33/820/291/26
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2026 року, -
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2026 року
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.
За постановою суду, ОСОБА_2 , 30.01.2026 року близько 14:00 год., перебуваючи за адресою проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно дружини ОСОБА_1 , домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, які полягали у образах нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, принижуванні, внаслідок чого було завдано шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_1 .
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Вказує, що зазначені в протоколі обставини, викладені лише зі слів його дружини, яка його обмовила і не відповідають дійсним обставинам.
Зазначає, що не ображав дружину і не висловлювався до неї нецензурною лайкою, тому відповідно і не має підтвердження означеного належними та достатніми доказами, які б свідчили про приниження, залякування чи інші форми психологічного тиску з його боку, що викликали б у дружини обґрунтовані побоювання за власну безпеку або завдали шкоди її психічному здоров'ю.
Посилається і на те, що щодо того що ОСОБА_1 перебувала у «Центрі запобігання та протидії домашньому насильству» Хмельницької міської ради, то це відбулося за її бажанням і за зверненням органів Національної поліції за фактом їх виклику, без жодного доказу вчинення ним психологічного насильства та відповідних наслідків.
Звертає увагу, що його дружина ОСОБА_1 вживає алкогольні напої, а він робить їй зауваження, оскільки в них маленька дитина, а поведінка матері може негативно впливати на дитину, а тому такі дії дружини є помстою.
Вважає, що відомості, які б могли свідчити про психологічне насильство, містяться лише в письмових поясненнях дружини, і в рапорті працівника поліції, який продублював слова дружини, інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували його вину немає.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення потерпілої ОСОБА_1 , яка просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із диспозицією ч. 1 ст.173-2 КУпАП, яка ставиться ОСОБА_2 провину, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, а саме: умисні дії психологічного характеру, які полягали у образах нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, принижуванні, внаслідок чого було завдано шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_1 .
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З аналізу наведених норм права, вбачається, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є матеріальним, тобто об'єктивна сторона такого адміністративного правопорушення передбачає настання наслідків як його обов'язкової ознаки.
Враховуючи викладене, домашнє насильство має місце тоді, коли діяння зокрема фізичного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної шкоди.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується:
- даними протоколу серії ВАД №422997 від 30.01.2026;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.01.2026, згідно даних якого, 30.01.2026, о 14:20, надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою АДРЕСА_1 , чоловік вчиняє психологічне насилля, екстреної медичної допомоги не потребує, заявниця ОСОБА_1 ;
- поясненнями ОСОБА_1 про те, що її чоловік вчиняв відносно неї психологічне насильство, яке полягає у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, цькуванні. Такі дії він вчиняє систематично, до того ж, у присутності дитини, у зв'язку із чим, вона разом із малолітнім сином вимушена була залишити місце проживання та згідно направлення поліції від 20.01.2026 вони поселені до відділення кризового реагування комунальної установи «Центр запобігання та протидії домашньому насильству» Хмельницької міської ради, про що надала відповідну довідку;
- рапортом працівника поліції Р.Дичаківського від 30.01.2026, про те, що 30.01.2026 до чергової частини надійшло повідомлення від ОСОБА_1 за категорією: домашнє насильство. У повідомленні зазначалось, що 30.01.2026 о 14:18 год. за адресою: АДРЕСА_2 , її чоловік вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру. Після прибуття за вказаною адресою було встановлено заявницю ОСОБА_1 , яка пояснила, що її чоловік, ОСОБА_2 , проживаючи спільно з нею, вчиняє щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, яке проявляється у систематичних словесних образах, приниженні, моральному тиску, погрозах та створенні для неї емоційно напруженої та конфліктної обстановки, внаслідок чого вона відчуває постійний страх та психологічний дискомфорт. Поведінка ОСОБА_2 носила конфліктний характер.
Дослідивши ці та інші наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2 КУпАП, тобто, вчинення ним відносно дружини ОСОБА_1 домашнього насильства, а саме умисних дій психологічного характеру, які полягали у образах нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, принижуванні, внаслідок чого було завдано шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_1 .
Також безпідставними є посилання апелянта на відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки зібрані у справі докази підтверджують, що його дії були об'єктивно здатні спричинити шкоду психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_1 , що охоплюється диспозицією зазначеної правової норми.
Доводи ОСОБА_2 щодо того, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом, також не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції дослідив не лише протокол, а й рапорт працівника поліції, пояснення обох сторін конфлікту, а також врахував час, місце та характер подій, що в сукупності підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення є частиною доказової бази, а не єдиним доказом, на який опирався суд.
Що стосується тверджень апелянта про підстави виникнення сварок, то апеляційний суд відмічає, що у цьому випадку не має значення сама причина конфлікту, яка призвела до вчинення домашнього насильства, адже жодних підстав немає для виправдання домашнього насильства відносно потерпілої.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому постанова є законною і підстав для її скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2026 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК