23 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 440/7203/25
адміністративне провадження № К/990/11761/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року, додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 440/7203/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- (форми Ф) № 0016090-2408-160l-UA53080250000097618 від 14 березня 2025 року на загальну суму 239 752,50 грн;
- (форми Ф) № 0016078-2408-1601-UA53080250000097618 від 14 березня 2025 року на загальну суму 261 883,50 грн;
- (форми Ф) №0016089-2408-1601-UA53080370000025447 від 14 березня 2025 року на загальну суму 167 276,20 грн;
- (форми Ф) № 0016081-2408-1601-UA53080370000025447 від 14 березня 2025 року на загальну суму 182 717,08 грн;
- (форми Ф) № 0016092-2408-1601-UA53080250000097618 від 14 березня 2025 року на загальну сум у 71 954 ,03 грн;
- (форми Ф) № 0016085-2408-1601-UA53080250000097618 від 14 березня 2025 року на загальну суму 74 168,00 грн;
- (форми Ф) № 0016084-2408-1601-UА53080250000097618 від 14 березня 2025 року на загальну суму 78 595 ,94 грн;
- (форми Ф) № 0016093-2408-1601-UA530802500000976l8 від 14 березня 2025 року на загальну суму 83 869,50 грн;
- (форми Ф) № 0016086-2408-1601-UA53080250000097618 від 14 березня 2025 року на загальну суму 86 450,10 грн;
- (форми Ф) № 0016083-2408-1601-UА53080250000097618 від 14 березня 2025 року на загальну суму 91 611,30 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено.
28 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому він просив ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року апеляційні скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року та додаткове Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року залишено без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року та додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року залишено без змін.
Не погодившись з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року, додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року та постановами Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2026 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до інформації, наявної в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення касаційної скарги без руху в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Полтавській області в підсистемі «Електронний суд» 03 квітня 2026 року о 17:11 год.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху 10 квітня 2026 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, відповідач просить суд врахувати дотримання процесуальних строків під час первинного звернення до суду касаційної інстанції, а також своє прагнення реалізувати право на касаційне оскарження судових рішень у цій справі шляхом повторного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення. Вказує, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду. Крім того, скаржник посилається на об'єктивні обставини, зумовлені дією правового режиму воєнного стану в Україні, які, на його думку, ускладнюють здійснення представництва інтересів державного органу в суді касаційної інстанції, зокрема через постійні повітряні тривоги та інші фактори, що впливають на роботу установи. На думку заявника, сукупність зазначених обставин свідчить про наявність поважних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з чим він просить суд поновити строк.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач уже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 22 січня 2026 року та 12 лютого 2026 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов'язкових підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Крім того, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Між цим, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, своєю чергою, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Водночас жодних доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку скаржником не надано.
Крім того, посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.
Також варто зауважити, що податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.
Отже, зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об'єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року, додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 440/7203/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко