22 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/23090/25
Провадження № 22-ц/820/883/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року, суддя Карплюк О.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
встановив:
У серпні 2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування вимог зазначила, що вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 13.08.2006, під час якого у сторін народилася дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, сімейне життя між сторонами поступово погіршилося протягом останнього року, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Сторони як сім'я разом не проживають, спільного господарства не ведуть.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.01.2026 позов задоволено. Розірвано шлюб, зареєстрований 13.08.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Старосинявського районного управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (актовий запис №41).
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що між сторонами шлюбні відносини існують формально, сторони разом не проживають, спільне життя у них не склалося через несумісність характерів, спільного господарства сторони не ведуть.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування скарги зазначив, що він бажає зберегти сім'ю, однак суд не задовольнив його клопотання про надання строку для примирення.
В судове засіданні сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені згідно з вимогами процесуального закону. У письмовій заяві представник ОСОБА_2 просив суд розглянути справу без участі сторони позивача, проти апеляційної скарги заперечив.
Перевіривши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 13.08.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Старосинявського районного управління юстиції, зареєстровано шлюб між сторонами, про що зроблено актовий запис №41, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 13.08.2006 (а.с. 10).
Від шлюбу у сторін народилася дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11-12).
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.10.2025 сторонам надано строк для примирення тривалістю три місяці. Провадження у справі на вказаний період зупинено (а.с. 27).
Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 10, 11 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007, №11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Ч. 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя, на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 112 СК України при розірванні шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило в інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
В позовній заяві позивач зазначила про те, що вона з відповідачем спільного господарства не веде, відносин не підтримує, сім'я розпалася, подальше сумісне життя неможливе та суперечитиме інтересам сторін.
До суду ОСОБА_2 подала заяву, в якій позов підтримала, наполягала на розірванні шлюбу.
Колегія суддів враховує, що судом першої інстанції сторонам надавався строк на примирення три місяці, після спливу якого позиція позивача щодо розірвання шлюбу не змінилася.
Враховуючи послідовну позицію позивача ОСОБА_2 , яка на примирення не згідна, збереження шлюбу вважає неможливим, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного судового рішення про розірвання шлюбу.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання судом можливості досягти сторонам примирення є безпідставними, враховуючи надання судом сторонам можливості для примирення, якого не відбулося.
Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, врахував небажання позивача продовжувати спільне подружнє життя, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 квітня 2026 року.
Судді: Р.С. Гринчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк