Постанова
іменем України
справа № 650/2847/25
провадження № 22-ц/819/462/26
15 квітня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Бездрабко В.О. (суддя - доповідач),
судді: Базіль Л.В.,
Радченко С.В.,
секретар судового засідання: Середюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 січня 2026 року, постановлене під головуванням судді Хомик І.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,
встановив:
Зміст позовних вимог
В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.
Позов мотивований тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 жовтня 2019 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520685200:02:001:0221 площею 6,9306 га, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
20 березня 2006 року між ОСОБА_3 (спадкодавцем позивача) та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» був укладений договір оренди землі, за яким власник на умовах платності та строковості передав товариству в оренду належну йому земельну ділянку сільськогосподарського призначення.
Згідно договору про заміну сторони у договорі від 15 жовтня 2015 року, ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» передало право оренди земельної ділянки 6520685200:02:001:0221 новому орендарю ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС». Пунктом 3 договору передбачено, що орендна плата складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту 1,756, що становить 5951, 47 грн за рік оренди. Пунктом 7 погоджений строк дії договору до 30 грудня 2024 року.
24 липня 2017 року між власником землі, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем в особі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №700034, за умовами якої сторони погодили розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 238 058,74 грн. та встановили розмір орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки землі. Пунктом 4.5 додаткової угоди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.
01 листопада 2019 року між позивачем, як новим орендодавцем та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №700034-4, якою строк дії договору оренди землі пролонговано до 31 грудня 2029 року.
Додатковою угодою від 05 червня 2020 року договір оренди землі викладено в новій редакції та сторонами узгоджено наступні умови: строк дії договору оренди продовжено до 30 листопада 2034 року (п.3.1 договору); орендна плата складає 5,48 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди (п.4.1 договору).
Відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом періоду з 2022 по 2024 роки виплату орендної плати за користування землею не здійснював, з приводу чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 39 136, 86 грн.
З початку агресії російської федерації проти України та до дня подачі позовної заяви ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» не вчинялось дій щодо повідомлення позивача про причини не виконання умов договору оренди, пов'язаних з невиплатою орендної плати.
Всупереч умовам договору, а саме, що земельна ділянка передавалася відповідачу в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування сільгосппродукції, земельна ділянка тривалий час не оброблена, перебуває в забур'яненому стані, що призводить до погіршення якісних властивостей ґрунту та зниження його родючості.
В той же час іншими орендарями земельних ділянок в межах Новорайської сільської ради Бериславського району, зокрема ТОВ «Додола 2021» та ТОВ «Агро Лайф 2023», проводяться сільськогосподарські роботи на орендованих ділянках та сплачується орендна плата за землю.
17 квітня 2025 року на підставі договору №1704/25-24 про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди вищезазначеної земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС».
Посилаючись на систематичну невиплату орендної плати, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідачів щодо виконання умов договору, що свідчить про істотне порушення умов оренди, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив розірвати договір оренди землі від 20 березня 2006 року, зареєстрований у Державному реєстрі земель №4АА002118-040671500004 зі змінами в редакції згідно додаткової угоди 05 червня 2020 року №700034-2 від, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 33941061, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0221, загальною площею 6,9306 га; стягнути з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь позивача заборгованість з орендної плати за землю в загальному розмірі 39 136,86 грн.; вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 січня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Розірвано договір оренди землі від 20 березня 2006 року, зареєстрований у Державному реєстрі земель № 4АА002118-040671500004, зі змінами в редакції додаткової угоди № 700034-2 від 05.06.2020 року, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 339411061, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС- АГРОПРОДУКТ», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0221, загальною площею 6,9306 га., з урахуванням переходу права оренди до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору №1704/25-24 від 17 квітня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 26 091,24 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1937,92 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за договором оренди землі, що проявилося у систематичній невиплаті орендної плати за 2023, 2024 роки, що є істотним порушенням умов договору відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі», статті 651 ЦК України та підставою для розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати.Водночас суд визнав, що у 2022 році передана в оренду земельна ділянка перебували на тимчасово окупованій території, через що орендар об'єктивно не міг користуватися землею, тому за цей період орендна плата не підлягає стягненню.
Суд першої інстанції критично оцінив посилання відповідача на можливе потенційне забруднення орендованої земельної ділянки у 2023, 2024 роках вибухонебезпечними предметами, за відсутності належних та допустимих доказів щодо проведення орендарем обстеження ділянки та виявлення вибухонебезпечних предметів, які б унеможливлювали використання землі за цільовим призначенням.
Суд визнав неприйнятним посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28 грудня 2022 року № 2924/02.1-7.1 про визнання військової агресії рф проти України, як обставини непереборної сили, що звільняє товариство від обов'язку виконання зобов'язань по нарахуванню та виплаті орендної плати за 2023-2024 роки, за відсутності підтвердження факту, що орендар опинився в ситуації неможливості виконання зобов'язань протягом зазначеного періоду внаслідок військової агресії.
Суд не прийняв до уваги надане товариством розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №24 «Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», як таке що не створює правових підстав для звільнення орендаря від виконання договірних зобов'язань зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки. Крім того, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не надало доказів затвердження цього розпорядження сесією обласної ради та набрання ним чинності в установленому порядку.
Доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду від 14 січня 2026 року, ТОВ «ЮТС - АГРОПРОДУКТ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Скаржник зазначив, що між ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем існують правовідносини з оренди землі сільськогосподарського призначення. З 24 лютого 2022 року у зв'язку зі збройною агресією рф частина території України, включаючи Херсонську область та земельні ділянки Бериславського району, були тимчасово окуповані, у зв'язку з чим ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» не мало можливості здійснювати господарську діяльність на орендованих ділянках. Після звільнення території Бериславського району Херсонської області підприємство не припустило до оброблення земель сільськогосподарського призначення, оскільки земельні угіддя забрудненні/потенційно забрудненні вибухонебезпечними предметами.
Товариство зазначило, що суд неправильно застосував норми матеріального права, не врахувавши положення частини шостої статті 762 ЦК України та правові висновки Верховного Суду, в яких вказано, що перебування земельних ділянок у зоні бойових дій чи тимчасовій окупації підтверджує неможливість їх використання і звільняє орендаря від обов'язку виплати орендної плати.
Листом ГУ ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року підтверджено потенційне забруднення орендованих ділянок вибухонебезпечними предметами та не залучення підрозділів ДСНС до проведення робіт з розмінування території.
Суд безпідставно не прийняв до уваги лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1, в якому засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якими є військова агресія рф проти України, а також той факт, що територія, в межах якої розташована земельна ділянка позивача, була віднесена до територій, що перебували у тимчасовій окупації у період 2022 року, і є територією, на якій можливим є ведення бойових дій.
Суд необґрунтовано залишив поза увагою приписи Закону України від 11 квітня 2023 року №3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", який набрав чинності 06 травня 2023 року та яким внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині того, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб.
За даними Інтерактивної карти Державної служби надзвичайних ситуацій, розміщеної на офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/), Новорайська сільська рада Бериславського району Херсонської області, в межах якої знаходиться належна позивачу земельна ділянка, є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети.
Скаржник виснував, що у зв'язку з потенційним забрудненням земельної ділянки вибухонебезпечними предметами орендар був позбавлений можливості використовувати землю за цільовим призначенням, проводити посівну та збиральну кампанії у 2023-2024 роках, а відтак в силу частини шостої статті 762 ЦК України має бути звільненим від сплати орендної плати, що унеможливлює розірвання договору оренди землі.
В ході розгляду справи суд першої інстанції припустився істотних процесуальних порушень, пов'язаних з порушенням порядку розгляду заяви про відвід головуючому-судді, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Правова позиція інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Іщук Н.Р., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , просила скаргу залишити без задоволення, вказавши про законність та обґрунтованість рішення суду від 14 січня 2026 року.
Розгляд справи апеляційним судом
В судове засідання суду апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином згідно приписів частини шостої статті 128 ЦПК України, що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронних кабінетів сторін та рекомендованим листом з повідомленням про відсутність ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» за адресою місцезнаходження (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Ураховуючи наведене, баланс інтересів учасників справи у як найшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду цієї справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 жовтня 2019 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520685200:02:001:0221 площею 6,9306 га, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
20 березня 2006 року між ОСОБА_3 (спадкодавцем позивача) та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» був укладений договір оренди землі, за яким власник на умовах платності та строковості передав товариству в оренду належну йому земельну ділянку сільськогосподарського призначення (а.с. 26-27).
Згідно договору про заміну сторони у договорі від 15 жовтня 2015 року, ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» передало право оренди земельної ділянки 6520685200:02:001:0221 новому орендарю ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС». Пунктом 3 договору передбачено, що орендна плата складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту 1,756, що становить 5951, 47 грн за рік оренди. Пунктом 7 погоджено строк дії договору до 30 грудня 2024 року (а.с. 35).
24 липня 2017 року між власником землі, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем в особі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №700034, за умовами якої сторони погодили розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 238 058,74 грн. та встановили розмір орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки землі. Пунктом 4.5 додаткової угоди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Строк дії договору подовжено до 31 грудня 2024 року (а.с. 29-34).
01 листопада 2019 року між позивачем, як новим орендодавцем та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №700034-4, якою строк дії договору оренди землі подовжено до 31 грудня 2029 року (а.с. 28).
Додатковою угодою від 05 червня 2020 року договір оренди землі викладено в новій редакції та сторонами узгоджено наступні умови: строк дії договору оренди подовжено до 30 листопада 2034 року (п.3.1 договору); орендна плата складає 5,48 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди (п.4.1 договору) (а.с.36).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав, 17 квітня 2025 року на підставі договору №1704/25-24 про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» (а.с. 52-53).
Належна ОСОБА_1 земельна ділянка розташована в адміністративних межах Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що відноситься до Новорайської об'єднаної селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області, яка у період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року Новорайська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376, який є чинним.
Відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом періоду з 2022 по 2024 роки виплату орендної плати за користування землею не здійснював, з приводу чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 39 136, 86 грн, розмір якої відповідачами не заперечувався.
Згідно листа - довідки Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 12 травня 2025 року №01-12/1052/25, орендовані ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» земельні ділянки за цільовим призначенням протягом 2023-2024 років не використовуються, обробіток землі не здійснюється. Товариство не приймало участі у обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, що перебувають в оренді. Обстеження та очищення земельних ділянок здійснювалося відповідними групами із розмінування за ініціативою Херсонської обласної військової адміністрації в рамках гуманітарного розмінування території громади (а.с.56-57).
З метою спростування доводів орендаря про неможливість використання ділянки за цільовим призначенням, стороною позивача надано лист ТОВ «Додола 21» від 12 травня 2025 року, з якого встановлено, що у користуванні товариства на праві оренди перебувають земельні ділянки приватної та комунальної власності на території Бериславського району (Новорайська ОТГ, Борозенська ОТГ, Милівська ОТГ). Після деокупації Херсонщини підприємство відновило та продовжило здійснювати господарську діяльність.
У випадку виявлення потенційної загрози забруднення ділянок вибухонебезпечними предметами товариством проводився огляд ділянок. Для цих цілей підприємство співпрацювало на договірній основі з Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс», користувалися послугами гуманітарного розмінування. Вказані обстеження проводяться з початку 2023 року. Орендна плата виплачена повністю згідно договорів оренди приватної та комунальної власності за 2023-2024 року та в окремих випадках за 2025 рік.
Аналогічний за змістом лист наданий 10 жовтня 2025 року ТОВ «Агро Лайф 2023» про вжиття товариством заходів щодо обстеження та використання протягом 2023-2024 років орендованих земельних ділянок, розташованих на території Бериславського району Херсонської області, зокрема на території Бериславської, Новорайської, Великоолександрівської та Борозенської об'єднаних територіальних громад, та виплату орендної плати власникам землі (а.с. 54, 58).
Відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №24, ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб'єктів господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили. Розпорядження підлягало затвердженню сесією обласної ради (пункт 2).
Листом від 11 червня 2025 року Головне управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області повідомило, що піротехнічні розрахунки ДСНС України до робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» на території Бериславського району, не залучались, роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами з розмінування. Ймовірно, земельні ділянки можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права
Згідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Оренда землі є окремим видом найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
Договір оренди землі, відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець, відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі», має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату» орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
Згідно висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 (провадження № 12-19гс24), підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вчасно не виплатило орендну плату за 2022 - 2024 роки, тому саме орендар повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати в обумовлений договором строк до 31 грудня кожного року оренди або довести належними та допустимими доказами наявність обставин, що унеможливили виконання товариством договірних зобов'язань.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Згідно частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до системного аналізу глави 58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому загальні положення про найм (оренду) застосовуються до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки, якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом.
Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі наведених загальних положень, викладених в статті 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).
За положеннями частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Обставини, передбачені частиною шостою статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21), у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали товариству виконати передбачений договором обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельна ділянка, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області в період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією військами рф, а тому в 2022 році орендар значною мірою був позбавлений можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та отримати дохід від господарської діяльності в означений період.
Обґрунтовуючи свої заперечення щодо неможливості виплати орендної плати за 2023, 2024 роки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» також посилається на наявність обставин непереборної сили, за які відповідач не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за вказаний період та на неможливість використання орендованої земельної ділянки належної позивачу через її потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами.
Загальні посилання підприємства на введений в країні режим воєнного стану не підтверджує об'єктивної неможливості використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням, а невиконання договірних зобов'язань орендарем в 2023, 2024 роках не може бути виправдане обставинами непереборної сили.
Частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з цим, як правильно зазначив суд першої інстанції, належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість використання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» орендованої земельної ділянки протягом 2023, 2024 років, за яку товариством не вносилася орендна плата, через наведені скаржником обставини як підстави для застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в установленому процесуальним законом порядку, не надано.
Передана в оренду земельна ділянка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, яка з 11 листопада 2022 року віднесена до території можливих бойових дій, тобто бойові дії у 2023 та 2024 роках на вказаній території не велися.
В ході розгляду справи представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечував наявність у товариства можливості використання земельної ділянки у 2023, 2024 роках, пославшись на лист Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області від 11 червня 2025 року, згідно якого піротехнічні розрахунки ДСНС України не залучалися до робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» на території Бериславського району.
Разом з цим, цей лист беззаперечно не доводить неможливість використання орендованої ділянки за цільовим призначенням, адже ГУ ДСНС у Херсонській області повідомило, що роботи з розмінування орендованих земельних ділянок проводились іншими фаховими відомствами з розмінування.
Слід також врахувати, що чинне законодавство не покладає обов'язок здійснення розмінування виключно на державні органи. Відповідач, як суб'єкт господарювання, мав можливість самостійно ініціювати проведення відповідних заходів із залученням спеціалізованих підприємств або організацій, що мають відповідну ліцензію та дозвіл на проведення робіт із розмінування. Відтак, посилання на обставини непереборної сили є неприйнятними, оскільки відповідач не довів, що ним вчинялися всі необхідні та можливі дії для належного виконання умов договору оренди.
Отже, лист Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області від 11 червня 2025року не підтверджує об'єктивної неможливості використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням, а невиконання зобов'язань орендарем в 2023, 2024 роках не може бути виправдане обставинами непереборної сили.
Зібранні у справі докази свідчать, що інші орендарі в межах територіальної громади, після деокупації територій, відновили господарську діяльність, здійснюють обробіток землі та сплачують орендну плату. В межах гуманітарного розмінування та за окремими договорами проводили обстеження орендованих ділянок та за наявності потенційної загрози забруднення ділянок вибухонебезпечними предметами, їх розмінування.
Частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України видається сертифікат. Водночас, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022року, на який посилається скаржник як на аналогію сертифікату про посвідчення форс-мажорних обставин, не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Верховний Суд у постановах від 01 червня 2021 у справі №910/9258/20, від 14 червня 2022 у справі №922/2394/21 зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Таким чином, в разі наявності певних обставин (форс-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами.
Водночас, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов'язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку. Такий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі №912/750/22.
З огляду на викладене, лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022року не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», виданим безпосередньо ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на Інтерактивну карту ДСНС щодо виявлення або ймовірного знаходження вибухонебезпечних предметів на землях Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, оскільки ця карта відображає лише актуальну інформацію на час її перегляду та не містить даних щодо спірного періоду.
Також суд визнає неприйнятними до спірних правовідносин посилання скаржника на положення Закону України від 11 квітня 2023 року №3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно". При цьому апеляційний суд виходить з того, що вказані положення Закону стосуються земельних ділянок державної та комунальної власності, а не приватної власності.
Отже, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не довело наявність беззаперечних обставин, які б унеможливлювали використання орендарем земельної ділянки протягом 2023-2024 років та звільняли товариство від обов'язку виконання зобов'язань з виплати орендної плати за 2023, 2024 роки. Систематичне невиконання орендарем умов договору оренди землі є підставою для дострокового розірвання цього договору та стягнення заборгованості з орендної плати.
Щодо доводів апеляційної скарги про розгляд справи неповноважним складом суду, а саме суддею Хомик І.І., якій було заявлено відвід і який, на думку скаржника, вирішено з порушенням вимог процесуального законодавства, колегія суддів визнає такі доводи неприйнятними з огляду на те, що заяву про відвід судді вирішено судом першої інстанції в порядку, передбаченому статтею 44 ЦПК України. За змістом частини третьої наведеної норми права, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Крім того, за положеннями пункту 2 частини третьої статті 376 ЦПК України, підставою скасування рішення суду першої інстанції є виключно та обставина, що підстави відводу судді першої інстанції визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, тоді як вбачається зі змісту заяви про відвід судді, заява обґрунтована виключно процесуальними діями судді в інших справах, поданням скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя в іншій справі,що за приписами частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу суду.
За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 січня 2026 року постановлено з додержанням вимог закону, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, надана правильна оцінка наявним у справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Розподіл судових витрат в порядку частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснюється у зв'язку із залишенням апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд
постановив :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» залишити без задоволення.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 23 квітня 2026 року.
Головуючий: В.О. Бездрабко
Судді: Л.В. Базіль
С.В. Радченко