23 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 340/9097/23
адміністративне провадження № К/990/10839/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Васильєвої І.А., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року (прийняте у складі головуючого судді Брегей Р.І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Шальєвої В.А., суддів Іванова С.М., Чередниченка В.Є.)
УСТАНОВИВ;
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі- позивачка) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі- ГУ ДПС, відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 травня 2023 року, яким визначено грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 440284,41 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що земельна ділянка із кадастровим номером 3522586600:02:000:8052 площею 25,98 га як об'єкт цивільних прав припинила своє існування внаслідок поділу 29 вересня 2022 року - з дати державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельних ділянок із кадастровим номером 3522586600:02:000:8055 площею 6,8747 га та із кадастровим номером 3522586600:02:000:8056 площею 19,1073 га, що були сформовані внаслідок поділу.
Технічна документація по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки із кадастровим номером 3522586600:02:000:8052 площею 25,98 га затверджена рішенням Первозванівської сільської ради від 30 листопада 2021 року №1454, не почала діяти з 01 січня 2023 року, оскільки на цей момент цієї земельної ділянки не існувало.
Крім того, станом на 01 січня 2023 року вже діяла нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 3522586600:02:000:8056 площею 19,1073 га, яка утворена шляхом поділу, що підтверджується витягом №НВ-3500900052022 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 29 грудня 2022 року.
Тому вважає, що у 2023 році такого об'єкта оподаткування як земельна ділянка із кадастровим номером 3522586600:02:000:8052 площею 25,98 га та бази оподаткування - нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки для визначення суми податкового зобов'язання позивачу спірним податковим повідомленням - рішенням не існувало.
Указує, що хоча внаслідок поділу земельної ділянки не припинилася дія договору оренди землі від 17 грудня 2021 року, але змінилися об'єкт оренди (оподаткування) та його нормативна грошова оцінка.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що договір оренди не припинив своєї дії, а внісши 20 січня 2023 року зміни до договору оренди землі в частині об'єкту оренди (дві земельні ділянки), сторони не змінили розміру орендної плати, як й не змінили розміру орендної плати і після прийняття рішень про затвердження проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок від 10 лютого 2023 року.
4.1. Також суди попередніх інстанцій указували, що оскільки договір оренди землі достроково розірвано 23 лютого 2023 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача існує обов'язок сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою у 2023 році за період з 01 січня по 23 лютого 2023 року.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. ОСОБА_1 не погодившись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судоми попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволені позовних вимог, просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі №340/9097/23 та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №340/9097/23 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, позивачка зазначає, що касаційна скарга у цій справі стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме: яким чином має визначатися податкове зобов'язання з орендної плати за землю на підставі підпункту 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 та підпункту 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, у випадку, якщо відбувся поділ земельної ділянки комунальної власності, яка є об'єктом оренди, та змінилася нормативна оцінка новоутворених земельних ділянок, але зміни до договору оренди не були внесені одночасно з державною реєстрацією земельних ділянок у Державному земельному кадастрі: на підставі договору оренди (до моменту внесення до нього змін) чи на підставі даних Державного земельного кадастру.
5.3. Скаржниця указує, що земельна ділянка із кадастровим номером 3522586600:02:000:8052 площею 25,98 га, як об'єкт цивільних прав, припинила своє існування внаслідок поділу 29.09.22 - з дати державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельних ділянок із кадастровим номером 3522586600:02:000:8055 площею 6,8747 га та із кадастровим номером 3522586600:02:000:8056 площею 19,1073 га., що були сформовані внаслідок поділу.
Позивачка вважає, що відповідно до норм Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності не може визначатися та нараховуватися безвідносно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Також позивачка акцентує увагу на тому, що в 2023 році такого об'єкта оподаткування як земельна ділянка із кадастровим номером 3522586600:02:000:8052 площею 25,98 га та бази оподаткування - нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки для визначення суми податкового зобов'язання Позивачці спірним податковим повідомленням - рішенням не існувало. Хоча, внаслідок поділу земельної ділянки, не припинилася дія договору оренди землі від 17 грудня 2021 року, змінилися об'єкт оренди (оподаткування) та його нормативна грошова оцінка.
6. Податковий орган надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову апеляційної інстанцій без змін.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
7. Суди попередніх інстанцій установили, що між ОСОБА_1 як орендарем та Первозванівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області як орендодавцем 17 грудня 2021 року укладено договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522586600:02:000:8052, площею 25,98 га, із цільовим призначенням земельної ділянки землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, строком на 10 років.
8. Відповідно до пункту 9 договору оренди з 01 січня 2023 року річна орендна плата становить 2 352 566,40 грн (3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки).
9. Згідно з пунктом 5 договору нормативна грошова оцінка обчислена станом на 01 січня 2021 року і становить 78 418 880 грн.
10. На реалізацію рішення сільської ради від 13 липня 2022 року № 1711 про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки на дві земельні ділянки площею 6,8747 га і 19,1073 га 29 вересня 2022 року зареєстровано дві земельні ділянки із кадастровими номерами 3522586600:02:000:8055, площею 6,8747 га, і 3522586600:02:000:8056, площею 19,1073 га, а рішенням від 22 листопада 2022 року №1765 затверджено технічну документації зі землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
11. Рішенням сільської ради від 10 лютого 2023 року №1899 та №1900 затверджено проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок (земельна ділянка з кадастровим номером 3522586600:02:000:8056, площею 19,1073 га, - землі сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби; земельна ділянка з кадастровим номером 3522586600:02:000:8055, площею 6,8747 га, землі житлової і громадської забудови).
12. Між ОСОБА_1 та Первозванівською сільською радою 20 січня 2023 року укладено додаткову угоду до договору оренди землі, в якій вказано, що об'єктом оренди є два нові об'єкти оренди.
13. 23 лютого 2023 року укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди землі, 28 лютого 2023 року складено акт приймання-передачі об'єкту оренди.
14. 28 лютого 2023 року проведено державну реєстрацію додаткової угоди про розірвання правочину.
15. ГУ ДПС 10 травня 2023 року прийнято податкове повідомлення-рішення №106977-2408-1128, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 440 284,41 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 3522586600:02:000:8052, площею 25,98 га.
17. Уважаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивачка звернулася до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
V. Оцінка Верховного Суду
18. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
19. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
20. Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
21. У розумінні підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
22. Згідно з підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктом оподаткування орендною платою є земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
23. Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
24. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
25. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
26. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
27. Згідно із пунктом 288.4 статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
28. За приписами пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку:
-для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
-для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
29. За змістом підпункту 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
30. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів визначені статтями 285-287 Податкового кодексу України.
31. Абзацом першим пункту 286.5 статті 286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
32. Згідно з підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
33. Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
34. З аналізу наведених норм Податкового кодексу України можна зробити висновок, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка є базою оподаткування. Диспозиція статті 288 Податкового кодексу України чітко розрізняє розмір орендної плати (яка визначається договором) та річну суму платежу, яка, в свою чергу, не може бути меншою від затвердженого законодавцем розміру. Тобто, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення розміру орендної плати, Податкового кодексу України вимагає, щоб річна сума платежу з орендної плати за земельну ділянку була не меншою, ніж визначена підпунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
35. Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволені позовних вимог висновували, що після поділу земельної ділянки у користуванні ОСОБА_1 залишилась та ж площа землі, договір оренди не припинив своєї дії, а зміни від 20 січня 2023 року до договору оренди землі в частині об'єкту оренди (дві земельні ділянки), сторони не змінили розміру орендної плати, як й не змінили розміру орендної плати і після прийняття рішень про затвердження проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок від 10 лютого 2023 року. Оскільки договір оренди землі достроково розірвано 23 лютого 2023 року у позивача існує обов'язок сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою у 2023 році за період з 01 січня по 23 лютого 2023 року.
36. Колегія суддів вважає такі висновки помилковими з таких підстав.
37. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
38. Зокрема згідно зі статтею 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
39. Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
40. Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
41. Частинами 1-2 статі 20 Закону України «Про оцінку земель» установлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
42. З 1 січня 2017 року процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489 (далі - Порядок №489).
43. Згідно з пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).
44. Як слідує з форми витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що є Додатком 9 до Порядку №489, у такому витязі, зокрема, зазначається дата його формування, посада, прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, що його сформувала.
45. Відповідно до п. 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3 (три відсотки) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, що складає 2 352 566,40 грн. До вступу в дію Технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки (затверджена рішенням Первозванівської сільської ради від 30.11.2021 року №1454 яка почне діяти з 01.01.2023 року відповідно до п. 271.2 статті 271 Податкового кодексу України) Орендар повинен сплачувати орендну плату в розмірі 5 (п'ять) відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Кіровоградській області що складає 41 334,75 грн. на рік. Враховуючи вище викладене орендар сплачуватиме орендну плату в розмірі 41 334,75 грн. на рік до 01.01.2023 року та з 01.01.2023 року орендар повинен вносити орендну плату відповідно до нормативної грошової оцінки визначеної та затвердженої Технічною документацією по нормативній грошовій оцінки земельної ділянки в розмірі 2 352 566,40 грн.
46. Так, грошові зобов'язання з орендної плати за землю за період 2023 рік, визначені у спірному податковому повідомленні-рішенні щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522586600:02:000:8052 площею 25,98 га, нараховані контролюючим органом на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки.
47. Водночас земельна ділянка із кадастровим номером 3522586600:02:000:8052 площею 25,98 га, як об'єкт цивільних прав, припинила своє існування внаслідок поділу 29.09.22 - з дати державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельних ділянок із кадастровим номером 3522586600:02:000:8055 площею 6,8747 га та із кадастровим номером 3522586600:02:000:8056 площею 19,1073 га., що були сформовані внаслідок поділу.
48. 02 березня 2023 року позивачкою укладено з Первозванівською сільською радою два договори оренди землі: земельної ділянки площею 19,1073 га з кадастровим номером 3522586600:02:000:8056 та земельної ділянки площею 6,8747 га з кадастровим номером 3522586600:02:000:8055.
49. Норми законодавства дозволяють зробити висновок, що розмір орендної плати за землю має обчислюватись платником податків на підставі умов договору оренди і з дотриманням вимог Податкового кодексу України, який передбачає визначення орендної плати відповідно до нормативної грошової оцінки земельних ділянок та з урахуванням коефіцієнта індексації, і величину цього коефіцієнту щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за певною формулою. Суд зауважує, що умови договору не можуть суперечити вимогам закону.
50. Указані висновки також викладені у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2025 року у справі №160/63/64/21, від 24 березня 2026 року у справі №160/6124/21, від 18 грудня 2024 року у справі №380/10774/21.
51. Суди попередніх інстанцій не врахували, що на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення земельна ділянка із кадастровим номером 3522586600:02:000:8052 площею 25,98 га, як об'єкт цивільних прав, припинила своє існування внаслідок поділу.
52. Щодо посилання суддів попередніх інстанцій на правову позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19, колегія суддів вважає ії не подібною, оскільки у вказаній постанові йдеться про те, що поділ земельної ділянки сам собою не припиняє права оренди, оскільки вся передана в оренду ділянка в тому чи іншому вигляді входить до складу новоутворених земельних ділянок. У нашому випадку головним питання є податкові зобов'язання щодо орендної плати за землю, яка як об'єкт цивільних прав, припинила своє існування внаслідок поділу.
53. Отже, на переконання Верховного Суду, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не з'ясували усі необхідні обставини для правильного вирішення спору, а при їх оцінці - не застосували належні норми матеріального права, що регулюють перехід права користування земельною ділянкою та визначають правову природу поділу земельної ділянки.
54. Так, обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
55. Зі свого боку, в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
56. Отже, наведені вище допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення унеможливлюють розгляд та оцінку Верховним Судом наведених в касаційній скарзі доводів по суті спору.
57. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
58. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.
59. За правилами частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
60. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
61. Позиція, яку висловив Верховний Суд у відповідь на питання, порушені в касаційній скарзі, дає підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції й направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
VII. Судові витрати
62. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
63. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року №340/9097/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.А. Васильєва
М.М. Яковенко