23 квітня 2026 року
м. Київ
справа №160/34544/24
адміністративне провадження № К/990/17819/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі №160/34544/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 02 серпня 2024 року № 1608716-2416-0403-UA12040150000015189 в розмірі 1 779,41 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 02 серпня 2024 року № 1608721-2416-0403-UA12040150000015189 в розмірі 11 854,38 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 02 серпня 2024 року № 1608722-2416-0403-UA12040150000015189 в розмірі 28 459,59 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 02 серпня 2024 року № 1608717-2416-0403-UA12040150000015189 в розмірі 6 369,21 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 02 серпня 2024 року № 1608718-2416-0403-UA12040150000015189 в розмірі 1 091,86 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 02 серпня 2024 року № 1608720-2416-0403-UA12040150000015189 в розмірі 14 488,68 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року, ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 02 серпня 2024 року № 1608720-2416-0403-UA12040150000015189 на суму 14 488,68 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору за подачу позовної заяви до суду у розмірі 968,96 грн. Стягнуто на користь Державного бюджету України з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 620,56 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судових витрат у розмірі 4 620,56 грн.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року - залишено без змін.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження і які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, встановлені нормами частини четвертої статті 12 КАС України.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
На час звернення позивача з адміністративним позовом, а саме у 2025 році, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028,00 грн.
Спір у цій справі виник щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, загальна сума яких не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі № 160/34544/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко