23 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/402/25 пров. № А/857/17469/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Тернопільської митниці,
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року (суддя - Дерех Н.В., час ухвалення - не вказаний, місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складання повного рішення - 01.04.2025),
в адміністративній справі №500/402/25 за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці,
про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
У січні 2025 року позивач ПП "Приватне мале підприємство "Лотос" звернувся в суд із адміністративним позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000077/2 від 26.07.2024.
Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000077/2 від 26.07.2024. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь ПП "Приватне мале підприємство "Лотос" 3028 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду прийняте судом з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясовуванням обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю належними та допустимими доказами обставин, які суд першої інстанції вважав встановленими, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403020009892U9 від 26.07.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Таким чином, наведені фактори вказують на наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі, в тому числі і витрат на транспортування товару. Також зазначає апелянт, що відомості щодо складових митної вартості, зокрема, витрат на транспортування товару декларантом не було підтверджено документально. Тому апелянт вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2024/000077/2 від 26.07.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню, а тому підстав для його скасування у суду першої інстанції не було. Водночас, звертає увагу апелянт на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення митницею використано інформацію щодо рівня митної вартості ідентичних товарів, а саме: «КРЕВЕТКА СИРА, МОРОЖЕНА, В ПАНЦИРІ,З ГОЛОВОЮ, ЛАТИНСЬКА НАЗВА: «LITOPENAEUS (PENAEUS) VANNAMEI», РОЗМІР: 20/30 ШТ/ КГ;ДАТА ВИГОТОВЛЕННЯ: 01-04/2024Р. Виробник INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A.4251. Тогівельна марка INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A; Умови поставки FCA.», митне оформлення яких здійснено згідно ЕМД № 24UA100190059166U7 від 20.06.2024 та «Філе рибне та інше м'ясо риби морожене: філе масляної риби (Lepidocybium Flavobrunneum), без кісток, БЕЗ шкури. Кількість: 103 кортонних коробок - 2575 кг, Торгівельна марка: JSC Benko Servisas. Виробник DEL MAR SANTA ROSA CIA LTDA PROMAROSA. Умови поставки CPT», митне оформлення яких здійснено згідно ЕМД № 23UA403020020877U4 від 26.12.2023.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 в справі № 500/402/25 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні вимог ПП «Приватне мале підприємство «Лотос» відмовити повністю.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
На виконання зовнішньоекономічного контракту № 150424 від 15.04.2024, укладеного між компанією “CEPROMAR S.A.» (Ecuador) та Приватним підприємством “Приватне мале підприємство “Лотос» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № 001-001-000016708 від 11.06.2024, позивачем на митну територію України ввезено товари (а.с.21).
26 липня 2024 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №24UA403020009892U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари: Товар 1: “Креветки ваннамей (лат. Ltopenaeus Vannamei) морожені, цілі, з головою, в панцирі, Semi-IQF (напів-індивідуальна суха заморозка): розмір 20/30 шт/кг, вага нетто - 9000,00 кг. розмір 30/40 шт/кг, вага нетто - 9000,00 кг. Креветки ваннамей QiamLitopenaeus Vannamei) морожені, без голови, в панцирі, Semi-IQF (напів- індивідуальна суха заморозка), розмір 21/25 шт/кг, вага нетто - 648,00 кг. Пакування: 10х1,8 кг в 18 кг коробці. Без харчових добавок та приправ, без теплової та кулінарної обробки, не консервована. Дата виробництва: 20/01/2024, 16/05-31/05/2024. Придатний 24 місяці з дати виробництва. Температура замороження -18 град. С. Не містить ГМО. Виробник CEPROMAR S.A. Торгівельна марка CEPROMAR.». Товар 2: “Морожене філе риби-масляної (Lepidocybium Flavobrurnieum), IWP (індивідуальна вакуумна упаковка), 10% глазурі, 30кг/ящ.: розмір 2-4, вага нетто - 150,00 кг; розмір 4-6, вага нетто - 150,00 кг; розмір 6-9, вага нетто - 150,00 кг. Запаковано в 15 картонних коробок. Без харчових добавок та приправ, без теплової та кулінарної обробки, не консервована. Дата виробництва: 20/01/2024, 16/05-31/05/2024. Придатна 24 місяці з дати виробництва. Температура замороження: - 18 град.С. Не містить ГМО. Виробник CEPROMAR S,A. Тогівельна марка CEPROMAR.» (а.с. 47).
Під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403020009892U9 від 26.07.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1. у графі 31 та електронному інвойсі ЕМД від 26.07.2024 №24UA403020009892U9 декларантом заявлено відомості щодо торговельної марки CEPROMAR. Проте, відомості щодо торговельної марки CEPROMAR документально не підтверджені; 2. в наданому декларантом до митного оформлення рахунку на оплату від 25.07.2024 №10 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. Однак, якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. “ж» п. 186.3 ПК. Крім цього, рахунок на оплату від 25.07.2024 №10 не містить відомостей щодо підписанта, яким підтверджується така інформація; 3. наданий до митного оформлення платіжні документи про здійснення переказу SWIFT від 25.04.2024 на суму 49068,00 дол.США. та від 11.07.2024 на суму 70677,00 дол. США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки їх неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема: вони не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) власноручний(і)/електронний(і) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).
В зв'язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: “Початок консультації з митним органом. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
Уповноваженою особою декларанта додатково надано: прайс-лист; проформу інвойс № 150424-1 від 15.04.2024; коносамент № MEDUGY889834 від 18.07.2024; довідку про транспортні витрати № 10 від 25.07.2024.
Також листом від 26.07.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53, п. 2 Митного кодексу України. Інших додаткових документів не існує та не будуть подані.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000077/2 від 26.07.2024, у гр. 33 якого зазначено: “Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору поставки і продажу від 15.04.2024 №150424, укладеного між CEPROMAR S.A. (Продавець) та Приватне підприємство “Приватне мале підприємство “ЛОТОС» (Покупець). У поданих до митного оформлення документах встановлено наступні розбіжності: у графі 31 та електронному інвойсі ЕМД від 26.07.2024 №24UA403020009892U9 заявлено відомості щодо торговельної марки CEPROMAR, проте дані відомості документально не підтверджені; довідка розрахунку транспортних витрат № 10 від 25.07.2024 видана ФОП ОСОБА_1 містить інформацію про маршрут перевезення та номер транспортного засобу, однак не вказано жодного документа (договору перевезення, рахунків, тощо), що стосується даної поставки товарів. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально; в рахунку на оплату від 25.07.2024 № 10 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. Проте, якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. “ж» п. 186.3 ПК); а також без відомостей щодо підписанта, яким підтверджується така інформація; платіжний документ про здійснення переказу SWIFT від 25.04.2024 на суму 49068,00 дол.США. та від 11.07.2024 на суму 70677,00 дол. США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема: не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) власноручний(і)/ електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216). Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей, які впливають на заявлений рівень митної вартості товару та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Враховуючи вищезазначене, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару: Товар № 1 згідно з ЕМД від 20.06.2024 № 24UA100190059166U7 (товар - КРЕВЕТКА СИРА, МОРОЖЕНА, В ПАНЦИРІ,З ГОЛОВОЮ, ЛАТИНСЬКА НАЗВА: “LITOPENAEUS (PENAEUS) VANNAMEI», РОЗМІР: 20/30 ШТ/КГ;ДАТА ВИГОТОВЛЕННЯ: 01-04/2024Р. Виробник INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A.4251. Тогівельна марка INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A; Умови поставки FCA) на рівні 5,91 дол США/кг. Товар № 2 згідно з ЕМД від 26.12.2023 № 23UA403020020877U4 (товар - Філе рибне та інше м'ясо риби морожене: філе масляної риби (Lepidocybium Flavobrunneum), без кісток, БЕЗ шкури. Кількість: 103 кортонних коробок - 2575 кг, Торгівельна марка: JSC Benko Servisas. Виробник DEL MAR SANTA ROSA CIA LTDA PROMAROSA. Умови поставки CPT) на рівні 7,05 дол США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.» (а.с. 9).
Позивач не погоджуючись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товару та прийняття оскаржуваного рішення.
Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Згідно ч.1, ч.2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Відповідно до ч.3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 54 МК України митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Тобто праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами 4-8 статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом першої інстанції вірно встановлено та взято до уваги те, що декларант для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу наступні документи: сертифікат якості № б/н від 11.06.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 001-001-000016708 від 11.06.2024; автотранспортна накладна № б/н від 23.07.2024; сертифікат про походження товару №16914376202400000399Р від 05.07.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № б/н від 25.04.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № б/н від 11.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №10 від 25.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 150424 від 15.04.2024; договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015; договір (контракт) про перевезення № 26-2020 від 17.01.2020; зовнішньоекономічний договір складського зберігання № 24012023 від 24.01.2023; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 25.07.2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11703023 від 25.07.2024; інші некласифіковані документи - інвойс BS24 Nr1061 від 25.072024; інші некласифіковані документи - специфікація № б/н від 23.07.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24LTLUB00000035AA0 від 23.07.2024.
При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що оскільки предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, то основними документами, в яких зазначається вартість товару є: рахунок № 001-001-000016708 від 11.06.2024, пакувальний лист від 18.06.2024, специфікація № 001-001-000016708 від 23.07.2024р.
Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №UA403020/2024/000077/2 видно, що воно обгрунтоване, зокрема тим, що в довідці розрахунку №10 від 25.07.2024 року не вказано посилання на договір між ПМП “Лотос» та надавачем транспортно - експедеційних послуг. З цього приводу, колегія суддів зазначає, що в акті наданих послуг є посилання на заявку, договір про надання транспортно - експедеційних послуг № 26 - 2020 від 17.01.2020р., відповідно до якого і були надані послуги з перевезення товару.
Крім цього, митний орган у своєму рішенні про коригування митної вартості вказує, що декларантом рахунок на оплату транспортних послуг виписаний без ПДВ. Однак, судом першої інстанції вірно враховано, що надавач транспортно - експедиційних послуг є фізичною особою підприємцем та не являється платником ПДВ, тому в рахунку не може бути зазначено суми ПДВ.
При оплаті рахунку №10 від 25.07.2024 за надані транспортні послуги ПМП “Лотос», як податковий агент сплачує ПДВ згідно чинного законодавства, що не впливає на вартість митного оформлення вищевказаного товару.
Щодо доводів митного органу про те, що платіжний документ про здійснення оплати Swift на суму 49068,00 доларів США від 25.04.2024 та на суму 70677,00 дол. США від 11.07.2024, не містять обов'язкових реквізитів, а саме: підписи відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України, має право розпоряджатися рахунком, то колегія суддів зазначає наступне.
Оплата за поставлений товар була здійснена передоплатою, а саме 25.04.2024 та фінальною оплатою 11.07.2024 року та на день митного оформлення імпортованого товару опалата була проведена в повному обсязі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Swift - це месенджер між банками, система передає повідомлення, котрі містять інструкції щодо платежу, від банку-емітента (платника) до банку-ремітента (бенефіціара/одержувача). В документах Swift, що були подані до митного оформлення товару, містяться всі необхідні реквізити, які підтверджують, що саме за цей товар були сплачені кошти (посилання на підтвердження замовлення).
Стосовно зазначення у митній декларації торгівельної марки CEPROMAR та не підтвердження вказаних відомостей, колегія суддів зазначає, що такі відомості не впливають на вартість митного оформлення вищевказаного товару.
При цьому, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.
Щодо доводів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, та не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15.
Судом першої інстанції також вірно зазначено, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17.
Судом першої інстанції вірно встановлено та взято до уваги те, що що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Колегія суддів також зауважує, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Крім того, різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.
Однак відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того в спірному рішенні митний орган не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Доводи апеляційної скарги відповідача таких висновків суду не спростовують.
Отже, на підставі з'ясованих у справі обставин суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, діяв не на підставі чинного законодавства.
Тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з'ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року в адміністративній справі №500/402/25 за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська