22 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/17333/24 пров. № А/857/27678/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мандзія О.П.
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі №380/17333/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
13 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила: визнати протиправними дії щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.03.2023 у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796; зобов'язати здійснити індексацію та перерахунок її пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.01.2023 у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у цій справі скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 13 лютого 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1,197, та з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1,0796; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести щорічну індексацію пенсії за віком ОСОБА_1 шляхом її перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 13 лютого 2024 року у розмірі 1,197 та з 01 березня 2024 року у розмірі 1,0796, відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити ОСОБА_1 проіндексований розмір пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум; адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 01 березня 2022 року по 12 лютого 2024 року залишено без розгляду; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій в розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
13 червня 2025 ОСОБА_1 через представника Дзісь Андрія Романовича подала до Львівського окружного адміністративного суду заву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у якій просила встановити судовий контроль за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №380/17333/24 з поданням відповідачем звіту про його виконання.
В обґрунтування цієї заяви зазначено, що матеріалами пенсійної справи підтверджується, що рішення суду у цій справі не є виконаним, оскільки для обчислення пенсії позивачу взято показник середньої заробітної плати у розмірі не 9118,81 грн (2018-2020 роки), а 3764,30 грн (2014-2016 роки).
Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджений Порядок перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до якого, кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати, розрахований з метою проведення індексації показника середньої заробітної плати. Тобто, відповідач зобов'язаний збільшувати показник середньої заробітної плати наростаючим підсумком з 2019 року.
Таким чином, відповідач, на виконання рішення суду, повинен був проіндексувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2018 - 2020 роки - 9118,81 грн на коефіцієнт 1,197 та 1,0796.
Проіндексований показник середньої заробітної плати - 11783,25 грн (9118,18 грн х 1,197 х 1,0796).
Згідно з матеріалами пенсійної справи, індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 1,18703, а коефіцієнт страхового стажу станом на листопад 2023 року - 0,44167.
Таким чином, основний розмір пенсії на виконання рішення суду повинен був розраховуватись за формулою: (11783,25*1,18703) х 0,44167 = 6177,67 грн.
Оскільки на виконання відповідного судового рішення відповідачем перераховано пенсію позивачу та визначено пенсійну виплату у розмірі 5018,45 грн, позивач звернулась із заявою в порядку ст. 382 КАС України.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 29.04.2025 у справі №380/17333/24 відмовлено повністю.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржила сторона позивача, оскільки вважає, що відповідну ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що суд першої інстанції не з'ясував, чи виконав відповідач судове рішення в повному обсязі, і необґрунтовано відмовив у встановленні судового контролю.
Відповідач фактично підміняє зміст судового рішення, посилаючись на недоцільність його виконання, з огляду на можливе зменшення розміру пенсії, тоді як судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання незалежно від оцінки боржником доцільності виконання такого рішення.
Рішенням суду зобов'язано відповідача здійснити індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів 1,197 та 1,0796 саме до того показника середньої заробітної плати, який використовувався для обчислення пенсії позивача 9118,81 грн, а не до іншого показника.
У прохальній частині позовної заяви та апеляційної скарги позивач наголошував на проведенні індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018 - 2020 роки. Суд апеляційної інстанції у постанові від 29.04.2025 звертав увагу, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для позивача встановлений за 2018-2020 роки, оскільки останньому пенсія призначена у 2021 році, а тому посилання суду першої інстанції щодо відсутності визначення суми середнього заробітку є необґрунтованим.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Так, відмовляючи в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №380/17333/24, суд першої інстанції керувався тим, що згідно з рішенням №134650014931 від 07.05.2025 на виконання рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача разом з надбавками в сумі 5018,45 грн, що свідчить про фактичне виконання вказаного судового рішення. Неналежне, на думку позивача, виконання судового рішення не тягне за собою право на звернення до суду для встановлення судового контролю, оскільки стадія виконання судового рішення завершилася, що свідчить про відсутність підстав для звернення до суду в порядку ст. 382 КАС України.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги у контексті спірних правовідносин, апеляційний суд керується таким.
Відповідно д ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання рішення суду, яке набрало законної сили, забезпечується, зокрема, і шляхом встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, як це передбачено у розділі ІV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».
Варто зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
Своєю чергою, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
У ст. 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, змінений механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1 - 382-3 та статтю 382 викладено в новій редакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України (в редакції Закону №4094-IX) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 382 КАС України визначено, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у даній справі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №380/17333/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 13 лютого 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1,197, та з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1,0796.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести щорічну індексацію пенсії за віком ОСОБА_1 шляхом її перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 13 лютого 2024 року у розмірі 1,197 та з 01 березня 2024 року у розмірі 1,0796, відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити ОСОБА_1 проіндексований розмір пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.
Адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 01 березня 2022 року по 12 лютого 2024 року залишено без розгляду.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій в розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Представник позивача після ухвалення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №38017333/24 звернувся до відповідача із адвокатським запитом, у відповідь на який повідомлено, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №380/17333/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 13.02.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який зараховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та з 01 березня 3035 року у розмірі 1,0796
Внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії з 13.02.2024 зменшується та становить 5018,45 грн (до перерахунку становив 6481,75 грн.)
Так, згідно з проведеним перерахунком (а.с.93-96) відповідачем взято для обрахунку пенсійної виплати середній заробіток за 3 попередні роки перед звільненням - 3764,40 грн (2014-2016 роки).
Разом з тим, у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у цій справі (стор. 6) встановлено, що як видно з матеріалів справи, позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 05.02.2021 та при призначенні пенсії застосовано середній заробіток в Україні з якого сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 9118,81 грн (за 2018-2020 роки).
За таких обставин, обчислення пенсійної виплати на виконання вищевказаної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у цій справі, виходячи із розміру середнього заробітку за 3 попередні роки перед зверненням за призначенням пенсії 3764,40 грн (за 2014-2016 роки) замість встановленого у судовому рішенні 9118,81 грн ( за 2018-2020 роки) свідчить про невиконання відповідного судового рішення.
Оцінюючи викладене у сукупності, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам заяви про встановлення судового контролю та відмовив у її задоволенні, без врахування вищевказаних обставин та приписів КАС України.
Враховуючи, що спір у даній справі стосується одержання пенсійних виплат, подану заяву та імперативність норми абз .2 ч. 1 ст. 382 КАС України, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч.3 цієї ж статті).
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача протягом тридцяти календарних днів з дня отримання постанови суду подати звіт про виконання рішення суду у цій справі.
При цьому, статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, а тому звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у цій справі відповідач повинен подати до суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки висновки суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нової постанови.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі №380/17333/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №380/17333/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду у тридцятиденний строк з дня отримання постанови суду звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №380/17333/24.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя О. П. Мандзій
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська