Справа № 640/8728/20 Суддя (судді) першої інстанції: Молочна І.С.
23 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Черпака Ю.К.,
Штульман І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Міністерства охорони здоров'я України про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров'я України, в якому просило: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення корпусу «Б» Міністерства охорони здоров'я України, розташованого за адресою: вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та двері приміщень підвалу.
Позов обґрунтовано тим, що за наслідком проведення перевірки відповідача встановлено низку порушень нормативно-правових актів України у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Посилаючись на приписи статті 67 Кодексу цивільного захисту України позивач зазначив, що наявність цих порушень є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення корпусу «Б» Міністерства охорони здоров'я України, розташованого за адресою: вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та двері приміщень підвалу. Просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки матеріали справи не містять доказів про усунення відповідачем порушень вимог чинного законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем вказано про те, що Міністерство охорони здоров'я України вживає всіх можливих заходів щодо усунення порушень, зокрема: укладено договори; розроблено проєктну документацію; затверджено план заходів, а виявлені порушення перебувають у процесі усунення.
Як вказує відповідач, останній звернувся до ГУ ДСНС у місті Києві з заявою від 04.03.2026 №19/10753/2-26 щодо проведення перевірки ступеня виконання Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, від 08.08.2025 № 9, який було складено за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на прохання та відповідно до заяви МОЗ від 07.07.2025 №14/21775/2-25 щодо проведення перевірки ступеня виконання Акту від 28.01.2020 №7.
Враховуючи, що відповідачем відповідно до інформації, зазначеної в Акті від 08.08.2025 №9 та приписі від 12.08.2025 №6, було усунуто 15 з 35 виявлених порушень за результатами перевірки у 2020 році, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Актом від 28 січня 2020 року №7, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Міністерства охорони здоров'я України, розташованого за адресою: вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ, встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення МОЗ України експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
1. Система пожежної сигналізації корпусу «Б» знаходяться в не працездатному стані та не проводяться роботи з підтримання її експлуатаційної придатності (пункт 1.1., 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України).
2. В приміщеннях корпусу «Б» не змонтовано систему оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, в порушення таблиці Б.1 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
3. Не забезпечено передавання сигналу на пульт цілодобового централізованого пожежного спостерігання від системи тривожних сповіщень, в порушення таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
4. Приміщення архівів та електрощитової корпусу «Б» не обладнано автоматичною системою пожежогасіння, в порушення додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
5. Не проведено технічне переоснащення існуючої системи пожежної сигналізації корпусу «Б» в порушення пункту 5.2. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
6. Приміщення які підлягають монтажу системою пожежної сигналізації не в повному обсязі змонтовано цією системою, в порушення додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
7. Не надано акт підтвердження відповідності системи пожежної сигналізації в корпусі «А» (пункт 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України).
8. Будівлі корпусів «А» та «Б» не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (пункт 1.21. розділу ІV Правил пожежної безпеки України).
9. В електрощитовій в підвальному поверсі корпусу допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування (пункт 1.18. розділу ІV Правил пожежної безпеки України).
10. В корпусі «Б» на 3-му поверсі та підвальному поверсі з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6. розділу ІV Правил пожежної безпеки України).
11. В приміщеннях корпусів «А» та «Б» допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромережі (пункт 1.8. розділу ІV Правил пожежної безпеки України).
12. В корпусі «Б», в коридорі підвального поверху допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах (пункт 1.18. розділу ІV Правил пожежної безпеки України).
13. Не встановлено протипожежні двері з обох боків переходу між корпусами «А» та «Б» для забезпечення протипожежного відсіку площею не більше 2000 м. кв., відповідно до ДБН В.2.2-9-2018 «Громадські будинки та споруди» (пункти 2.3., 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
14. Висота у просвіті евакуаційного виходу з 1-го поверху корпусу «Б» менша за нормовану, в порушення вимог пункту 7.2.7. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» (пункт 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
15. На шляхах евакуації 1-го та 2-го поверхів корпусу «Б» допущено застосування будівельних матеріалів (облицювання стін) з вищою пожежною небезпекою, ніж Г1, В1, Д2, Т2 (пункт 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
16. Розмішені у коридорах корпусу «Б» шафи для пожежних кран-комплеклів та для комунікацій виконані з горючих матеріалів, в порушення пункту 7.3.4. ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (пункт 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
17. За наявності людей у приміщення корпусів «А» та «Б» двері евакуаційних виходів зачинено на замки, шо важко відчиняються зсередини (пункти 2.27., 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
18. На шляхах евакуації та евакуаційних виходах за наявності людей у приміщеннях корпусів «А» та «Б», на дверях змонтована система контролю доступу, шо перешкоджає вільній евакуації людей (пункти 2.27., 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
19. На шляхах евакуації 1-го поверху корпусів «А» та «Б», влаштовані стаціонарні турнікети, які перешкоджають вільній евакуації людей (пункт 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
20. В коридорі підвального поверху корпусу «Б» допускається захаращення шляхів евакуації матеріальними цінностями (меблями) (пункт 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
21. В корпусі «Б» у дверях на шляхах евакуації не застосовується загартоване або армоване скло, що не дає скалок при руйнуванні, відповідно по ДБН В.2.2-9-2018 «Громадські будинки та споруди» (пункт 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
22. Двері сходових кліток корпусу «Б» не в повному обсязі обладнані пристроями для самозачинення з ущільненням в притулах дверей (доводчиками), в порушення пункту 7.2.11 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (пункт 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
23. Вихід на сходову клітину 1-го та 2-го поверху корпусу «Б» не забезпечено дверима (пункт 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
24. Не надано підтверджуючі документи про те шо дерев'яні елементи горищного покриття корпусу «Б» оброблено засобами вогнезахисту (пункт 2.5. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
25. З метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на об'єкті не створено добровільну пожежну охорону (пункт 12. розділу ІІ Правил пожежної безпеки України).
26. Пожежні кран-комплекти корпусів «А» та «Б» не в повному обсязі мають отвори для провітрювання та не пристосовані для їх візуального огляду без розкривання (пункт 2.2. підпункт 6 розділу V Правил пожежної безпеки України).
27. В корпусах «А» та «Б» не здійснено (не рідше одного разу на рік) технічне обслуговування пожежних кран-комплектів і перевірку їх на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (пункт 2.2. підпункт 9 розділу V Правил пожежної безпеки України).
28. Біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (пункт 2.1. підпункт 9 розділу ІV Правил пожежної безпеки України).
29. Для контролю працездатності мережі системи зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування на тиск га витрату води з оформленням акта (не надано документи, шо підтверджують справний технічний стан пожежних гідрантів) (пункт 2.2. підпункт 4 розділу V ППБУ).
30. Двері складських приміщень, архівів, електрощитові, серверної, горищного приміщення та люки горищних приміщень не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО, в порушення табл. 3 ДБН В.1.1.-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (пункти 2.3., 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
31. Вогнегасники, які експлуатуються, не мають облікових (інвентарних) номерів за прийнятою на об'єкті системою нумерації (пункт 3.18. розділу V Правил пожежної безпеки України).
32. Не всі приміщення корпусів «А» та «Б» забезпечені розробленими та затвердженими керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкціями про заходи пожежної безпеки (пункт 4. розділу ІІ Правил пожежної безпеки України).
33. Посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (пункт 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України).
34. Не створено підрозділ з питань цивільного захисту для забезпечення повсякденної організації, управління процесами захисту та планування заходів, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту (пункт 2 частини першої статті 18 Кодексу цивільного захисту України).
35. Не надано графік проведення спеціальних об'єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту (пункт 17 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»).
У подальшому, 07 липня 2025 року Міністерство охорони здоров'я України листом вих.№14/21775/2-25 звернулось до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві із заявою, в якій просило провести перевірку ступеня виконання Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, від 28 січня 2020 року №7, який став підставою звернення до Донецького окружного адміністративного суду по справі №640/8728/20 із вимогою про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення корпусу «Б» Міністерства охорони здоров'я України, розташованого за адресою: вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та двері приміщень підвалу.
З метою розгляду листа Міністерства охорони здоров'я України від 07 липня 2025 року №14/21775/2-25, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ від 11 липня 2025 року №НС-564/71 01, згідно якого доручено головному інспектору відділу пожежної безпеки УЗНС ГУ ДСНС України у м. Києві Кувеньову О.В., провідному фахівцю відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у державних установах ЦЗД ГУ ДСНС України у м. Києві Вітюку Ю.І. провести у період з 28 липня 2025 року по 08 серпня 2025 року позаплановий захід державного нагляду (контролю) додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки із питань, зазначених у листі Міністерства охорони здоров'я України від 07 липня 2025 року вих.№14/21775/2-25.
Як наслідок, Актом від 08 серпня 2025 року №9, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення та територія Міністерства охорони здоров'я України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 7, експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
1. Система пожежної сигналізації корпусу «Б» знаходяться в не працездатному стані та не проводяться роботи з підтримання її експлуатаційної придатності (пункт 1.1., 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України).
2. В приміщеннях корпусу «Б» не змонтовано систему оповіщення про пожежу та управління евакуванням людей, в порушення таблиці Б.1 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
3. Не забезпечено передавання сигналу на пульт цілодобового централізованого пожежного спостерігання від системи тривожних сповіщень, в порушення таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
4. Приміщення архівів та електрощитової корпусу «Б» не обладнано автоматичною системою пожежогасіння, в порушення додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
5. Не проведено технічне переоснащення існуючої системи пожежної сигналізації корпусу «Б» в порушення пункту 5.2. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
6. Приміщення які підлягають монтажу системою пожежної сигналізації не в повному обсязі змонтовано цією системою, в порушення додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
7. Не надано акт підтвердження відповідності системи пожежної сигналізації в корпусі «А» (пункт 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України).
8. Будівлі корпусів «А» та «Б» не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (пункт 1.21. розділу ІV Правил пожежної безпеки України).
9. Не встановлено протипожежні двері з обох боків переходу між корпусами «А» та «Б» для забезпечення протипожежного відсіку площею не більше 2000 м. кв., відповідно до ДБН В.2.2-9-2018 «Громадські будинки та споруди» (пункти 2.3., 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
10. Висота у просвіті евакуаційного виходу з 1-го поверху корпусу «Б» менша за нормовану, в порушення вимог пункту 7.2.7. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» (пункт 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
11. Розмішені у коридорах корпусу «Б» шафи для пожежних кран-комплеклів та для комунікацій виконані з горючих матеріалів, в порушення пункту 7.3.4. ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (пункт 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
12. За наявності людей у приміщення корпусів «А» та «Б» двері евакуаційних виходів зачинено на замки, шо важко відчиняються зсередини (пункти 2.27., 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
13. На шляхах евакуації 1-го поверху корпусів «А» та «Б», влаштовані стаціонарні турнікети, які перешкоджають вільній евакуації людей (пункт 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
14. Двері сходових кліток корпусу «Б» не в повному обсязі обладнані пристроями для самозачинення з ущільненням в притулах дверей (доводчиками), в порушення пункту 7.2.11 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (пункт 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
15. Вихід на сходову клітину 1-го та 2-го поверху корпусу «Б» не забезпечено дверима (пункт 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
16. Не надано підтверджуючі документи про те, що дерев'яні елементи горищного покриття корпусу «Б» оброблено засобами вогнезахисту (пункт 2.5. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
17. Пожежні кран-комплекти корпусів «А» та «Б» не в повному обсязі мають отвори для провітрювання та не пристосовані для їх візуального огляду без розкривання (пункт 2.2. підпункт 6 розділу V Правил пожежної безпеки України).
18. Біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (пункт 2.1. підпункт 9 розділу ІV Правил пожежної безпеки України).
19. Двері складських приміщень, архівів, електрощитові, серверної, горищного приміщення та люки горищних приміщень не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО, в порушення табл. 3 ДБН В.1.1.-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (пункти 2.3., 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
20. Посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (пункт 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України).
Надалі, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві винесено припис від 12 серпня 2025 року №6 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки щодо об'єкта перевірки - приміщення та територія Міністерства охорони здоров'я України за адресою: м. Київ, вул. Груніевського, 7, відповідно до якого вимагається вжити с таких заходів:
1. Систему пожежної сигналізації корпусу «Б» привести в працездатний стан та проводити роботи з підтримання її експлуатаційної придатності - пропонується до виконання з 2019 року.
2. В приміщеннях корпусу «Б» змонтувати систему оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей - пропонується до виконання з 2013 року.
3. Забезпечити передавання сигналу пульт цілодобового централізованого пожежного спостерігання від системи тривожних сповіщень - пропонується до виконання з 2013 року.
4. Приміщення архівів та електрощитової корпусу «Б» обладнати системою пожежогасіння - пропонується до виконання з 2017 року.
5. Провести технічне переоснащення існуючої системи пожежної сигналізації в корпусі «Б» - пропонується до виконання з 2013 року.
6. Приміщення які підлягають монтажу системою пожежної сигналізації в повному обсязі змонтувати цією системою - пропонується до виконання з 2013 року.
7. Надати акт підтвердження відповідності системи пожежної сигналізації в корпусі «А» - пропонується до виконання з 2013 року.
8. Будівлі корпусів «А» та «Б» захистити від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» - пропонується до виконання з 2019 року.
9. Встановити протипожежні двері з обох боків переходу між корпусами «А» та «Б» для забезпечення протипожежного відсіку площею не більше 2000 м. кв, відповідно до ДБН В.2.2-9-2018 «Громадські будинки та споруди» - пропонується до виконання з 2017 року.
10. Висоту у просвіті евакуаційного виходу з 1-го поверху корпусу «Б» виконати не менше за нормовану - пропонується до виконання з 2013 року.
11. Розміщені у коридорах корпусу «Б» шафи для пожежних кран-комплектів та для комунікацій виконати з не горючих матеріалів - пропонується до виконання з 2017 року.
12. За наявності корпусів «А» та «Б» відкрити двері евакуаційних виходів та забезпечити замками, що легко відчиняються зсередини - пропонується до виконання з 2013 року.
13. На шляхах евакуації 1-го поверху корпусів «А» та «Б» демонтувати стаціонарні турнікети, які перешкоджають вільній евакуації людей - пропонується до виконання з 2013 року.
14. Двері сходових кліток корпусу «Б», в повному обсязі обладнати пристроями для самозачинення з ущільненням в притулах дверей (доводчиками) - пропонується до виконання з 2013 року.
15. Вихід на сходову клітину 1-го та 2-го поверху корпусу «Б» забезпечити дверима з доводчиками та ущільненням в притулах - пропонується до виконання з 2020 року.
16. Надати підтверджуючі документи про те, що дерев'яні елементи горищного покриття корпусу «Б» оброблено засобами вогнезахисту - пропонується до виконання з 2019 року.
17. Пожежні кран-комплекти корпусів «А» та «Б» в повному обсязі забензпечити отворами для провітрювання та пристосувати їх для візуального огляду без розкривання - пропонується до виконання з 2017 року.
18. Біля місць розташування пожежних гідрантів встановити покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) - пропонується до виконання з 2020 року.
19. Двері складських приміщень, архівів, електрощитові, серверної, горищного приміщення та люки горищних приміщень виконати протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО - пропонується до виконання з 2019 року.
20. Посадовим особам та працівникам пройти навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» - пропонується до виконання з 2013 року.
Таким чином, у відповідності до акта складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 08 серпня 2025 року №9, відповідачем залишились невиконаними наступні порушення:
1. Система пожежної сигналізації корпусу «Б» знаходяться в не працездатному стані та не проводяться роботи з підтримання її експлуатаційної придатності (пункт 1.1., 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України).
2. В приміщеннях корпусу «Б» не змонтовано систему оповіщення про пожежу та управління евакуванням людей, в порушення таблиці Б.1 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
3. Не забезпечено передавання сигналу на пульт цілодобового централізованого пожежного спостерігання від системи тривожних сповіщень, в порушення таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
4. Приміщення архівів та електрощитової корпусу «Б» не обладнано автоматичною системою пожежогасіння, в порушення додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
5. Не проведено технічне переоснащення існуючої системи пожежної сигналізації корпусу «Б» в порушення пункту 5.2. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
6. Приміщення які підлягають монтажу системою пожежної сигналізації не в повному обсязі змонтовано цією системою, в порушення додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України).
7. Не надано акт підтвердження відповідності системи пожежної сигналізації в корпусі «А» (пункт 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України).
8. Будівлі корпусів «А» та «Б» не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (пункт 1.21. розділу ІV Правил пожежної безпеки України).
9. Не встановлено протипожежні двері з обох боків переходу між корпусами «А» та «Б» для забезпечення протипожежного відсіку площею не більше 2000 м. кв., відповідно до ДБН В.2.2-9-2018 «Громадські будинки та споруди» (пункти 2.3., 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
10. Висота у просвіті евакуаційного виходу з 1-го поверху корпусу «Б» менша за нормовану, в порушення вимог пункту 7.2.7. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» (пункт 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
11. Розмішені у коридорах корпусу «Б» шафи для пожежних кран-комплеклів та для комунікацій виконані з горючих матеріалів, в порушення пункту 7.3.4. ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (пункт 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
12. За наявності людей у приміщення корпусів «А» та «Б» двері евакуаційних виходів зачинено на замки, шо важко відчиняються зсередини (пункти 2.27., 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
13. На шляхах евакуації 1-го поверху корпусів «А» та «Б», влаштовані стаціонарні турнікети, які перешкоджають вільній евакуації людей (пункт 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
14. Двері сходових кліток корпусу «Б» не в повному обсязі обладнані пристроями для самозачинення з ущільненням в притулах дверей (доводчиками), в порушення пункту 7.2.11 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (пункт 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
15. Вихід на сходову клітину 1-го та 2-го поверху корпусу «Б» не забезпечено дверима (пункт 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
16. Не надано підтверджуючі документи про те, що дерев'яні елементи горищного покриття корпусу «Б» оброблено засобами вогнезахисту (пункт 2.5. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
17. Пожежні кран-комплекти корпусів «А» та «Б» не в повному обсязі мають отвори для провітрювання та не пристосовані для їх візуального огляду без розкривання (пункт 2.2. підпункт 6 розділу V Правил пожежної безпеки України).
18. Біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (пункт 2.1. підпункт 9 розділу ІV Правил пожежної безпеки України).
19. Двері складських приміщень, архівів, електрощитові, серверної, горищного приміщення та люки горищних приміщень не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО, в порушення табл. 3 ДБН В.1.1.-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (пункти 2.3., 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України).
20. Посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (пункт 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України).
З урахуванням викладеного, вважаючи наведені порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також цивільного захисту такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки зазначені в приписах про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 30 січня 2020 року №6 та від 12 серпня 2025 року №6, відповідачем активно усуваються, що вказує про свідому, цілеспрямовану діяльність відповідача щодо запобігання виникненню загрози життю та здоров'ю людей, як і про запобігання виникненню будь-якої небезпеки в цілому, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
При цьому, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
У відповідності до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно вимог частини десятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону закріплено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до частин першої та другої ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок до закону.
У відповідності до частини другої ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
З огляду на вказане, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки має право на звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
Аналогічні положення викладено у приписах частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Таким чином, застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час проведення перевірки Міністерства охорони здоров'я України, розташованого за адресою: вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ, встановлено 35 порушень, які зазначені в Акті перевірки від 28 січня 2020 року №7.
Надалі, частину порушень, встановлених в акті перевірки від 28 січня 2020 року №7 відповідачем вже усунуто, та надано докази, які підтверджують, що відповідачем вчиняються активні дії та заходи щодо усунення інших порушень.
Як наслідок, Актом від 08 серпня 2025 року №9, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення та територія Міністерства охорони здоров'я України за адресою: м. Київ, вул. Груніевського, 7, експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та залишилось неусунутими 20 порушень.
На думку контролюючого органу, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення корпусу «Б» Міністерства охорони здоров'я України, розташованого за адресою: вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та двері приміщень підвалу є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Так, згідно з п. 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) «надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності».
У відповідності до п. 26 частини першої ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.
Таким чином, підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
У силу вимог пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
У той же час, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Втім, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відтак, існування (не усунення) хоча б одного з порушень, встановлених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №823/589/16.
Оцінюючи ж наявність чи відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження усунення порушень відповідачем, слід звернути увагу на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчиняються дії щодо виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Управління з організації пожежно-профілактичної діяльності у державних установах ГУ ДСНС у м. Києві від 30 січня 2020 року №6 та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки» Управління з організації пожежно-профілактичної діяльності у державних установах ГУ ДСНС у м. Києві від 12 серпня 2025 року №6 і приведення у відповідність до Правил пожежної безпеки України будівель МОЗ України за адресою вул. Грушевського, 7, м. Київ, зокрема, із залученням співробітників ГУ ДСНС у м. Києві.
У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 06.06.2025 у справі №400/2062/23 дійшов висновку, що у справах про застосування заходів реагування державного нагляду (контролю), ключовим є встановлення не лише факту наявності порушення, а також актуального стану усунення такого порушення на момент розгляду справи.
Усунення порушень, зафіксованих у відповідному Акті органу державного нагляду (контролю), може бути підтверджене будь-якими належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами (оціненими згідно положень статті 90 КАС України), що дають змогу суду дійти обґрунтованого висновку про досягнення мети відповідного заходу - припинення шкідливого впливу на довкілля.
У даному випадку, наданий Акт, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень.
У контексті спірних правовідносин, що склались у цій справі, слід зазначити, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні.
За таких обставин, належним доказом усунення порушення є не лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №826/13895/16 та у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №580/32/19.
Отже, в разі якщо правовідносини між суб'єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.
У протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.
Таким чином, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є допустимим виключно за умови наявності фактичного, неусунутого порушення, яке створює реальну загрозу життю, здоров'ю людей або довкіллю.
Відтак, Акт перевірки, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, від 08.08.2025 № 9, який було складено за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на прохання та відповідно до заяви МОЗ від 07.07.2025 №14/21775/2-25 щодо проведення перевірки ступеня виконання Акту від 28.01.2020 №7, який став підставою звернення до суду по справі №640/8728/20 може бути одним із доказом усунення порушення у даній справі.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до копій витягів з протоколів №18.25 від 21 серпня 2025 року засідання комісії з навчання та перевірки знань керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією та здійсненням заходів з питань цивільного захисту, посвідчень про функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) у сфері цивільного захисту №294-307 від 21 серпня 2025 року, акта надання послуг №924 від 26 серпня 2025 року працівники Міністерства охорони здоров'я України за час навчання з 19 серпня 2025 року по 21 серпня 2025 року опрацювали навчальний курс «Керівники суб'єктів господарювання та їх заступники, обов'язки яких пов'язані із забезпеченням цивільного захисту».
Крім того, відповідачем укладено з контрагентами договори №94.25/291 від 19 серпня 2025 року про проведення нарад-навчань у сфері цивільного захисту, №310 від 09 вересня 2025 року з надання послуг з розроби проектно-кошторисної документації з вогнегасної обробки дерев'яних конструкцій, №ПП/06/315 від 17 вересня 2025 року та №ПП/14/316 від 17 вересня 2025 року про надання платних послуг підрозділами ГУ ДСНС у м. Києві.
До того ж, у відповідності до доповідної записки Державного секретаря від 18 вересня 2025 року №239/85-25 на ім'я Міністра охорони здоров'я, яка містить резолюцію останнього, стосовно перерозподілу видатків за бюджетною програмою КПКВК 2301010 «Керівництво управління у сфері охорони здоров'я» з метою належного виконання припису ГУ ДСНС у м. Києві від 30 січня 2020 року №6 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, запропоновано, з урахуванням його доручення від 13 серпня 2025 року №ДМ/21/6-25 з метою забезпечення ефективного виконання кошторису за КПКВК 2301010 та можливості усунення порушень визначених у приписі №6, погодити підготовку проєкту відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Також, Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 вересня 2025 року №1447 «Про затвердження Плану заходів щодо усунення недоліків, виявлених під час проведення комплексної перевірки стану організації роботи з цивільного захисту в Міністерстві охорони здоров'я України» затверджено План заходів щодо усунення недоліків, виявлених під час проведення комплексної перевірки стану організації роботи з цивільного захисту в Міністерстві охорони здоров'я України.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 вересня 2025 року №1471 «Про затвердження структури Міністерства охорони здоров'я України» затверджено структуру Міністерства охорони здоров'я України, до якої входить структурний підрозділ - «Сектор цивільного захисту».
Крім того, слід відмітити, що Україна перебуває в стані особливого правового режиму (військового стану), запровадженого через збройну агресію, що суттєво впливає на всі сфери, включаючи економічну та фінансову, відповідач також змушений вживати заходи щодо встановлення видатків розвитку (капітальних видатків) відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, що здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України в частині перерозподілу видатків, передбачених Міністерству охорони здоров'я України на 2025 рік, з метою отримання належного фінансового ресурсу для усунення виявлених позивачем порушень.
Отже, враховуючи зазначені в приписах про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 30 січня 2020 року №6 та від 12 серпня 2025 року №6, відповідачем усуваються, втім встановлені позивачем порушення, що слугували підставами звернення до адміністративного суду у 2020 році лише частково усунуто.
Так, колегія суддів враховує, що згідно з Актом перевірки від 26.03.2026 №4 залишаються ще виконаними 8 порушень, у відповідності до яких:
1) система пожежної сигналізації корпусу «Б» знаходиться в не працездатному стані та не проводяться роботи з підтримання її експлуатаційної придатності (пункти 1.1, 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки України);
2) в приміщеннях корпусу «Б» не змонтовано систему оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, в порушення таблиці Б.1 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України);
3) не забезпечено передавання сигналу на пульт цілодобового централізованого пожежного спостерігання від системи тривожних сповіщень, в порушення таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України);
4) приміщення архівів та електрощитової корпусу «Б» не обладнано автоматичною системою пожежогасіння, в порушення додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України);
5) не проведено технічне переоснащення існуючої системи пожежної сигналізації в корпусі «Б» в порушення пункту 5.2 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України);
6) приміщення, які підлягають монтажу системою пожежної сигналізації не в повному обсязі змонтовано цією системою, в порушення додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України);
7) не надано акт підтвердження відповідності системи пожежної сигналізації в корпусі «А» (пункт 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки України);
8) висота в просвіті евакуаційного виходу з першого поверху корпусу «Б» менше за нормовану, в порушення вимог пункту 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» (пункт 2.23 розділу III Правил пожежної безпеки України).
У жаному випадку не усунені відповідачем порушення згідно Акту від 26 березня 2026 року № 4 є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливають: на забезпечення безпеки роботи у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
До того ж, суд апеляційної інстанції враховує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п'ятої статті 4 Закону можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Також, колегія суддів зауважує, що застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом, зокрема у постановах від 31 травня 2023 року у справі № 380/22463/21 та від 29 травня 2023 року у справі № 640/2468/20, які на переконання колегії суддів, в контексті встановлених обставин у цій справі, підлягають врахуванню.
Окрім того, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді, зокрема повного зупинення експлуатації (роботи) приміщення корпусу «Б» Міністерства охорони здоров'я України, розташованого за адресою: вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ.
Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 160/4988/19.
У даному випадку заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об'єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров'я та уникненню можливих несприятливих наслідків.
Так, Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
До того ж, заявлений захід реагування як повне або часткове зупинення роботи - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Отже, враховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а порушення, які залишились неусунутими створюють загрозу життю та здоров'ю людей, тому колегія суддів приходить до переконання щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Водночас, слід звернути увагу, що застосовування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта відповідача до повного усунення порушень, зазначених в Акті не є доцільним та обґрунтованим, оскільки, станом на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, у матеріалах справи міститься Акт від 26 березня 2026 року №, і саме до усунення порушень згідно такого Акту необхідно було застосовувати визначені заходи реагування.
При цьому, суд звертає увагу, що відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та двері приміщень підвалу, є в свою чергу відповідним клопотанням про приведення вказаних вище заходів реагування у дію, тобто способом виконання вказаного рішення, тому підстави для задоволення позовних вимог у цій частині - відсутні.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції було неповно з'ясувати судом обставин, що мають значення для справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Міністерства охорони здоров'я України про застосування заходів реагування - задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення корпусу «Б» Міністерства охорони здоров'я України, розташованого за адресою: вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ, до повного усунення порушень, зазначених в в Акті перевірки від 26 березня 2026 року № 4.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді Ю.К. Черпак
І.В. Штульман