Справа № 580/9380/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
23 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,
суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.08.2025 № 232050002738 щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з моменту звернення за призначенням, а саме з 18.02.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом зарахування її період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення з 01.09.1985 по 01.07.1987 та з 18.01.1988 по 01.03.1990 починаючи з моменту звернення за призначенням, а саме з 18.02.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням відповідача їй відмовлено у призначенні пенсії за віком у 55 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС». Позивач вказує, що подані до територіального органу ПФУ документи підтверджують факт її проживання у зоні гарантованого добровільного відселення з 01.09.1985 по 01.07.1987 та з 18.01.1988 по 01.03.1990 станом на 01.01.1993 не менше трьох років, що надає їй право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.08.2025 № 232050002738 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.02.2025 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зарахувавши період її проживання у зоні гарантованого добровільного відселення з 01.09.1985 по 01.07.1987 та з 18.01.1988 по 01.03.1990, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог відповідач зазначає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026, справу призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 18.02.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за правилами екстериторіальності прийнято рішення від 05.08.2025 № 232050002738, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки за наданими документами підтверджений період проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю на 01.01.1993 становить менше 3 років, що не дає право на призначення пенсії за віком зі зниження пенсійного віку.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції надає правову оцінку спірним правовідносинам та переглядає рішення суду першої інстанції тільки в частині задоволених позовних вимог, оскільки позивач не є апелянтом по справі.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 769-ХІІ).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-1V.
Відповідно до прикінцевих положень Закону №1058 закони України та інші нормативні акти застосовуються в частині, що їм не суперечить.
Статтею 55 Закону № 796 передбачено умови надання пенсії за віком, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Згідно пункту 2.1 розділу 11 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Статтею 9 Закону № 796 передбачає, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно п. 4 ст. 11 Закону № 796 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальних захист осіб які постраждали внаслідок ЧАЕС» особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - 3 роки* та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 № 106 затверджено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з яким до зони посиленого радіоекологічного контролю віднесено, зокрема, м. Канів Черкаської області.
Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката строфи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 видано посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, серія НОМЕР_1 .
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у період з 01.09.1985 по 01.07.1987 навчалась у Поліському СПТУ 10, а в період з 18.01.1988 по 01.03.1990 проживала у зоні гарантованого добровільного відселення.
Отже, подані позивачем документи не викликають сумнівів щодо її проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 роки не менше 3 років, зокрема, 03 роки 11 місяців 15 днів.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 05.08.2025 № 232050002738 про відмову у призначенні пенсії позивачу зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Разом з цим, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.
Таким чином, суд першої інстанцій дійшов вірного висновку, що ефективним та достатнім захистом порушеного права є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.02.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанцій про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко
Судді: О.О. Осіпова
С.В. Златін