Провадження №1-кп/447/136/26
Справа №447/4000/25
щодо застосування запобіжного заходу
23.04.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження №12025140000001144, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пушкіно Московської області, РФ, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
прокурор ОСОБА_4 (у режимі ВКЗ),
представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 (у режимі ВКЗ),
потерпіла ОСОБА_7 (у режимі ВКЗ),
представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 (у режимі ВКЗ),
захисник ОСОБА_9 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
У провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебувають матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
20.04.2026 прокурор на електронну пошту суду подав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 . В обґрунтування клопотання наведено таке.
17.10.2025 приблизно о 12:00 год. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «JEEP Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним автодорогою М-06 «Київ-Чоп», поблизу м. Миколаїв Стрийського району Львівської області у напрямку до м. Чоп, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: Розділу 1 п. 1.5, Розділу 2 п. 2.3 б), п. 2.3 д), Розділу 12 п. 12.1, які виразилися в тому, що він, будучи не уважним, не обрав безпечної швидкості руху, без причин технічного характеру здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, з подальшим з'їздом у зустрічний кювет, де відбулося перекидання транспортного засобу.
У результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажири керованого ним автомобілем, а саме: ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у виді: поєднаної тупої травма голови, шиї, тулуба та кінцівок у вигляді множинних переломів кісток скелету (склепіння та основи мозкового черепа, лицьових кісток, груднини, правих ребер, правої ключиці, шийного відділу хребта) з ушкодженням внутрішніх органів (оболонок та речовини головного мозку, правої легені) з крововиливами у м?яких тканинах, а також множинними саднами, синцями, ранами тіла, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і перебувають у причинно наслідковому зв'язку із настанням смерті, ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у виді: поєднаної тупої травми голови, шиї, тулуба та кінцівок у вигляді множинних переломів кісток скелету (мозкового та лицевого черепу, ребер, грудного відділу хребта, правої ключиці, правої лопатки, лівої великогомілкової кістки, під?язикової кістки), з ушкодженням внутрішніх органів (оболонок та речовини головного мозку, легень, серця, правої нирки. печінки), з крововиливами у м?яких тканинах, а також множинними саднами, синцями, ранами тіла які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і перебувають у причинно наслідковому зв'язку із настанням смерті.
Таким чином, ОСОБА_3 будучи особою, яка керувала транспортним засобом, обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця ДТП від 17.10.2025 з додатками до нього, відеозаписом настання дорожньо-транспортної пригоди, показаннями свідків, потерпілих, протоколами оглядів, висновками експертів, у тому числі судових автотехнічних експертиз, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
17.10.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2025 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків строком на 60 днів, тобто до 10.01.2026.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 05.01.2026 вказаний запобіжний захід було продовжено строком на 60 днів, тобто до а саме до 05.03.2026.
Прокурор ОСОБА_4 просить застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Вказує, що сторона обвинувачення прийшла висновку, що оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, у результаті його дій, які виразилися в грубому порушенні Правил дорожнього руху України настали тяжкі наслідки у вигляді загибелі двох осіб; об'єктивна сторона злочину виразилась у грубому порушені ним правил дорожнього руху; потерпілій стороні завдана непоправна шкода у вигляді загибелі двох осіб, а тому обвинувачений усвідомлює суворість покарання, яке йому буде призначене за умови доведеності його вини, відтак, є підстави вважати що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є актуальними та не відпали, зокрема: неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та/або суду. У зв?язку з безпрецедентною військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2402-1X, в Україні введений воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, строк якого неодноразово було продовжено та на даний час не скасовано. Очевидно, що у даних умовах у ОСОБА_3 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об?єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченого. А також неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, в обґрунтування клопотання навів доводи, викладені у такому. Просив задоволити клопотання з урахуванням викладених ризиків та особи обвинуваченого, беручи до уваги обставини вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , необхідно застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, зважаючи на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, суспільний резонанс, та інші обставини його вчинення, не в силі.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання поданого прокурором, просив взяти до уваги подані ним письмові заперечення. Вказав, що у нього є важко хвора дружина, за якою потрібно здійснювати догляд. Крім цього, підтвердив те, що у нього є рідна сестра, яка проживає у російській федерації, до якої він приїздив до ДТП.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 подав письмові заперечення на клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до його підзахисного. Вказав, що таке клопотання є необґрунтованим, спрямованим на відновлення припиненого запобіжного заходу після закінчення строку дії, встановленого ухвалою суду від 05.01.2026.
Представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора, просив таке задоволити.
Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу до обвинуваченого. Вказала, що 28.03.2026 обвинувачений ОСОБА_3 здійснив похід у гори та піднявся на гору Говерлу, разом із ним було близько 150 учасників походу. Крім цього, в обвинуваченого в російській федерації є рідна сестра, до якої він часто їздив до ДТП. Вважає, що ОСОБА_3 може виїхати за кордон до сестри.
Представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання подане прокурором, просив застосувати запобіжний захід до обвинуваченого та покласти на нього обов'язок не спілкуватися із його довірителькою, оскільки обвинувачений намагався переконати її у зміні показів з огляду на його стан здоров'я.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
На підставі ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження судом не допускається вирішення тих питань, які повинні вирішуватися під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то суд, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочині є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, передбачених положеннями цієї частини статті 194 КПК України.
Прокурор у ході розгляду клопотання довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину, а також довів ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд бере до уваги те, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з позиції статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють вимоги до мотивування судових рішень про застосування цілодобового домашнього арешту, які мають бути ідентичними до підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, суд приходить висновку, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, однак, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмеженим з огляду на суспільний інтерес.
Враховуючи доводи, висловлені учасниками судового засідання, дані про особу обвинуваченого в їх сукупності, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають у даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані стороною обвинувачення докази про причетність обвинуваченого до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 , а також те, що заявлені прокурором ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження під час розгляду заявленого клопотання, клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а застосування запобіжного заходу у вигляд цілодобового домашнього арешту буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.
Керуючись ст. 194, 196, 315 КПК України, суд
Клопотання задоволити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 21.06.2026, з покладенням таких обов'язків:
- забороні цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,без дозволу прокурора чи суду;
- прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1