23 квітня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 22025260000000119 від 02.09.2025 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2026 року, постановлену в порядку ст. 331 КПК України, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Заставна Чернівецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, раніше судимого: вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 29.06.2024 року за ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком 5 років 6 місяців, звільненого ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області на підставі ст. 81-1 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Заставна, Чернівецького району Чернівецької області, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, учасника бойових дій, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, -
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2026 року задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним підрозділом органу безпеки Чернівецької обласної
ЄУНСС: 716/2119/25 Головуючий суддя у 1-ій інстанції: ОСОБА_9
НП: 11-кп/822/173/26 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
прокуратури ОСОБА_5 , та продовжено відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання їх під вартою, а саме до 13 червня 2026 року, включно, без визначення розміру застави.
На вказану ухвалу обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою. Обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовував тим, що суд при винесенні рішення допустив неповноту судового розгляду. Висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, на думку апелянта судове рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте із недотриманням норм кримінального та кримінально процесуального законодавства України, відтак має бути скасоване.
Зазначає, що районний суд не перевіривши клопотання в частині наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, належним чином не мотивувавши своє рішення, зазначив в ухвалі про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вважає, що застосований до нього запобіжний захід є занадто суворим.
Стверджує, що всупереч тій обставині, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом у клопотанні та оскаржуваній ухвалі не наводяться будь-які мотиви неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Вказує, що зважаючи на обставини кримінального правопорушення, його молодий вік, наявність міцних соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, в сукупності дають підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть ухвали та вимоги апеляційної скарги, позицію обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, та просили її задовольнити, посилаючись на обставини в ній зазначені, міркування прокурора ОСОБА_5 , який просив апеляційну скаргу, залишити без задоволення, а ухвалу суду, як законну - без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, оскільки апеляційну скаргу було подано лише обвинуваченим ОСОБА_6 , а тому рішення суду в іншій частині, зокрема, що стосується обвинуваченого ОСОБА_8 , не переглядається.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються, зокрема, під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Приписами ст. 331 KПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Із наданих матеріалів справи слідує, що в провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області перебуває кримінальне провадження, внесене в ЄРДР № 22025260000000119 від 02.09.2025 року за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.
Оскаржуваною ухвалою було задоволено клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу - тримання під вартою, зокрема, ОСОБА_6 та продовжено строк його тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на шістдесят днів, тобто до 13 червня 2026 р., без визначення розміру застави.
З такою ухвалою погоджується і колегія суддів, оскільки суддею під час розгляду клопотання прокурора були в повній мірі досліджені обставини з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою, перевірено наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати і вони виправдовують тримання під вартою останнього, зважаючи на те, що судовий розгляд ще триває.
Так, на даний час виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, щодо ОСОБА_6 , оскільки наявні підстави про те, що ризики не зменшилися.
Зокрема, обґрунтованим та доведеним, на думку судової колегії є посилання суду в рішенні та прокурором у клопотанні на те, що ризики, заявлені під час продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати та не зменшились і свідчать про те, що останній може переховуватися від суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, санкція якого, передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна); незаконно впливати на свідків з метою зміни їхніх показів чи відмови від надання показань (на даний час всі свідки в судовому засіданні не допитані, а оскільки покази їх досліджуються судом безпосередньо існує ризик впливу зі сторони обвинуваченого).
Також вірно було взято до уваги районним судом характер злочину, в якому обвинувачуються, зокрема, ОСОБА_6 , який вказує на пряму загрозу національній безпеці під час воєнного стану, в тому числі життю невизначеного кола осіб, а суспільний інтерес, в даному випадку, полягає у забезпеченні невідворотності покарання за особливо тяжкий злочин для захисту безпеки громадян.
Твердження апелянта про те, що висновки суду першої інстанції, які викладені судом у рішенні, не відповідають обставинам справи і що наведенні прокурором у клопотанні ризики є надуманими, не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються вищенаведеним і наданими матеріалами провадження.
При цьому судова колегія звертає увагу на те, що ризиком, у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Тобто, доведеність ризиків не передбачає фактичне вчинення конкретних дій особою, спрямованих на створення перешкод у кримінальному провадженні, оскільки оцінці підлягає наявність вірогідності вчинення таких дій.
Наявність тих обставин, що ОСОБА_6 , є молодою особою, яка має постійне місце проживання, стан його здоров'я, хоча і мають місце, однак не є визначальними і безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Окрім того, на думку колегії суддів, ці обставини в цьому випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Отже, висновок районного суду про виправданість подальшого тримання ОСОБА_6 під вартою є обґрунтованим, а посилання апелянта що суд при прийнятті рішення не в повній мірі урахував всі дані про особу обвинуваченого, передбачені ст. 178 КПК України, таких висновків районного суду не спростовують.
Тому, доводи апелянта про необхідність змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, слід залишити поза увагою.
Також районний суд, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, обґрунтовано не визначив обвинуваченому, як альтернативну міру запобіжного заходу, заставу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
В ході судового розгляду справи не встановлено обставин, які б вказували, що ОСОБА_6 став менш суспільно-небезпечним і застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу забезпечить його правильну процесуальну поведінку під час розгляду даного кримінального провадження та буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржувана ухвала судді є законною та обґрунтованою, оскільки постановлена у відповідності до вимог закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, та не вбачає підстав для задоволення поданої апеляційної скарги.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 404, 407, 418, 419, 422-1, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2026 року щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном на 60 (шістдесят) днів, а саме до 13 червня 2026 року, включно, без визначення розміру застави у цьому кримінальному провадженні - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя доповідач: Судді
____________ _______________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3