Провадження № 11-кп/821/429/26 Справа № 705/258/26 Категорія: ст. 537 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
22 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 , на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.02.2026 року, якою у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовлено.
Засуджений ОСОБА_7 , який відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)», звернувся до суду із заявою про його умовно-дострокове звільнення, в якій просив суд застосувати до нього ст. 81 КК України, оскільки він має 5 заохочень, а стягнень не має.
Засуджений ОСОБА_7 у судовому засіданні подану заяву підтримав, просив суд її задовольнити. Зазначив, що має бажання звільнитися умовно-достроково та намір долучитися до Збройних Сил України з метою захисту своєї Батьківщини та відсічі збройної агресії російської федерації на території України.
Представник установи виконання покарань ОСОБА_8 зазначив, що засуджений характеризується посередньо, при цьому не зовсім сумлінно ставиться до праці, оскільки погоджується лише на виконання обов'язків днювального відділення СПС, оскільки там легші умови праці, при цьому іноді намагається висловлювати своє незадоволення в адресу працівників установи.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.02.2026 року, у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить:
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.02.2026 року скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання ОСОБА_7 , про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі.
Вважає, що при розгляді справи допущено неповноту судового розгляду та невідповідність висновку фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування ухвали.
Вказує, що прокурор ставить питання про працевлаштування засудженого, проте засуджені не зобов'язані працювати, це здійснюється виключно за бажанням засудженого.
Вказує, що він відбув ? строку покарання і заслуговує на застосування до нього ст.. 81 КК України.
ОСОБА_7 має хронічне захворювання, яке потребує лікування, а неналежні умови утримання тільки провокують погіршення його стану здоров'я.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути обґрунтованим та мотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини 1 статті 537 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийшов до правильного висновку щодо відмови в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 раніше засуджений: 18.03.1999 Маньківським районним судом Черкаської області за ст. 140 ч. 3, 44 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 1 рік та штрафом у розмірі 100 грн; 21.07.1999 Маньківським районним судом Черкаської області за ст. 140 ч.3, 43 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 15.09.2000 умовно-достроково на не відбутий термін 2 роки місяців; 06.07.2001 Маньківським районним судом Черкаської області за ст. 140 ч. 2, 43 KK України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 23.04.2005 по відбуттю строку покарання; 11.06.2007 Драбівським районним судом Черкаської області за ст. 309 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 27.11.2007 Драбівським районним судом Черкаської області за ст. 307 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, Постановою Верховного Суду вказаний вирок було змінено та виключено з нього рішення суду про часткове зарахування засудженому покарання призначеного за вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 11.06.2007 у виді 6 місяців позбавлення волі та визначено рахувати засудженим за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 70 ч. 4 КК України визначено за цим вироком та вироком від 11.06.2007 покарання виконувати самостійно та виключити з вироку конфіскацію майна, звільнений 14.11.2012 по відбуттю строку покарання; 21.06.2013 Пирятинським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 07.10.2013 Драбівським районним судом Черкаської області за ст. ст. 185 ч. 3, 26 ч. 1, 395, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 4 років 10 місяців позбавлення волі, звільнився 25.06.2016 умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 15 днів; 19.09.2016 Драбівським районним судом Черкаської області за ст. ст. 185 ч. 3, 71 ч. 4, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 10.09.2019 по відбуттю покарання.
Як вбачається із зазначеного, засуджений ОСОБА_7 , крім іншого, двічі вчиняв кримінальні правопорушення, будучи звільненим умовно-достроково.
За даною справою ОСОБА_7 засуджений 14.04.2020 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ст. ст. 186 ч. 3, 187 ч. 3, 70 ч. 1, 70 ч. 3 КК України до 8 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання - 27.12.2019. Кінець строку відбування покарання - 27.12.2027.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов'язком суду.
Згідно роз'яснень, які містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №92 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, і системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про і її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував і вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.
Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Колегія суддів вважає, що засуджений не довів зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці протягом усього строку відбування покарання, що він підлягає умовно-достроковому звільненню. Враховуючи особу засудженого; його поведінку за весь період відбування покарання; надану установою характеристику, відповідно до якої засуджений ОСОБА_7 виконує обов'язки днювального відділення СПС, до праці та виконання покладених обов'язків ставиться сумлінно та старанно. Проте, стикаючись із проблемою, він не здатний знайти шляхи її вирішення або легко здається та відступає перед труднощами, стоїть на профілактичному обліку як схильний до самогубства, хоча на даний час, відбуваючи покарання, має позитивні плани на майбутнє. Під час відбування покарання намагається дотримуватися правил та порядку установи. При цьому у відношенні до працівників установи ввічливий не завжди, але виконує їх законні вимоги. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує посередньо, робить належні висновки не завжди. Має 5 заохочень, стягнень не має. При цьому у характеристиці на засудженого від 08.05.2025 зазначено про те, що він не має бажання офіційно працювати в УВП (зі слів засудженого).
Враховуючи особу засудженого та його поведінку за весь період відбування покарання, тяжкість та характер скоєного злочину, за який останній відбуває покарання, а також ставлення до вчиненого, суд вважає, що ОСОБА_7 не довів свого виправлення та існують обгрунтовані сумніви, що він не буде вчиняти інших кримінальних правопорушень після дострокового звільнення і в майбутньому готовий стати законослухняним членом суспільства, а отже незаслуговує застосування до нього умовно-дострокового звільнення від покарання.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, на даний час суд не вбачає підстав для застосування до засудженого норм ст. 81 КК України, а тому клопотання про умовно дострокове звільнення останнього не підлягає задоволенню.
Посилання засудженого ОСОБА_7 про те, що він став на шлях виправлення, оскільки має 5 заохосень і жодного стягнення не має, на думку колегії суддів є позитивними змінами, проте це не є підставою для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення, оскільки засуджений раніше звільнявся умовно-достроково та вчиняв нові умисні злочини через незначний проміжок часу після звільнення.
Тому, колегія суддів вважає, що наведене в сукупності свідчить про те, що ОСОБА_7 не став на шлях виправлення і перевиховання, а його поведінка з дотримання вимог режиму відбування покарання та ставлення до праці не є такою, що може на даний час бути підставою для умовно-дострокового звільнення.
З огляду на зазначене, посилання в судовому засіданні засудженого на те, що він виправився, з урахуванням положень ст. 81 КК України, не дають можливості дійти безумовного висновку, що засуджений ОСОБА_7 своєю поведінкою довів своє виправлення, зокрема, що цілі покарання були досягнуті та виправлення засудженого настало раніше строку, визначеного вироком суду.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, на даний час суд не вбачає підстав для застосування до засудженого норм ст. 81 КК України, а тому клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього не підлягає задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про застосування умовно-дострокового звільнення - скасуванню не підлягає, а апеляційну скарга засудженого ОСОБА_7 слід залишити без задоволенню.
Враховуючи вищевказане та керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2026 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 ,- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя -
Судді -