Провадження № 11-кп/821/137/26 Справа № 692/371/25 Категорія: ч. 1 ст. 126 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
22 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження № 12025255320000150 за зміненою апеляційною скаргою начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Драбів, Драбівського району Черкаської області, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 30.11.2015 Драбівським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 9-ти років позбавлення волі; 31.12.2021 звільненого з Старобабанівської виправної колонії Черкаської області № 92 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 2 місяці 3 дня,
засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 850 грн.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосовано до ОСОБА_8 обмежувальний захід у виді направлення направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Контроль за поведінкою засудженого, до якого застосовано обмежувальний захід, застосовано здійснювати органом пробації за місцем проживання засудженого.
Вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 07.04.2025 ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений за те, що згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 28 Конституції України, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного вище Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється, на осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки за умови спільного проживання.
Так ОСОБА_8 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, близько 16-00 год. 20.03.2025 перебуваючи в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на нанесення побоїв потерпілій, в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, на ґрунті сварки, умисно наніс три удари долонею правої руки по обличчю співмешканки ОСОБА_10 , які завдали їй фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
В зміненій апеляційній скарзі, прокурор просила вирок суду змінити, виключити з мотивувальної частини вироку посилання на «проходження апробаційної програми». Виключити з резолютивної частини вироку посилання на виконання «органом пробації» програми для кривдників, вказавши замість цього - «органу місцевого самоврядування - Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області». В решті вирок суду залишити без змін.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що у вироку суду неправильно застосовано норму ст. 91-1 КК України в частині покладення контролю за поведінкою засудженого, до якого застосовано обмежувальний захід, здійснювати органу пробації за місцем проживання засудженого.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» № 3233-ІХвід 13.07.2023, у статті 91-1 у пункті 5 частини 1 слова «або пробаційного програми» виключено, тобто для осіб, які вчинили домашнє насильство, був виключений такий вид обмежувального заходу, як направлення для проходження пробаційної програми.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб'єктами відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Тобто суд першої інстанції, в порушення вказаних норм застосовуючи до ОСОБА_8 обмежувальний захід - поклав контроль його виконання на не уповноважений орган.
Крім того, п. 5 ч. 1 ст. 8 та п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що виконання програм для кривдників покладено на органи місцевого самоврядування (за місцем проживання кривдника), які надають соціальні послуги, відповідно до законодавства залучаються суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Рішенням Драбівської селищної ради від 23.06.2023 № 33-I/VIII затверджено «Програму для кривдників на 2023-2025» Комунальному закладу «Центр надання соціальних послуг» Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області доручено забезпечити виконання заходів зазначеної Програми, у зв'язку з чим необхідно конкретизувати орган, що виконуватиме обмежувальний захід.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_11 в підтримку зміненої апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні в повному обсязі з наведених в ній доводів, думки обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , які не заперечили проти задоволення зміненої апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши та обговоривши доводи зміненої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що змінена апеляційна скарга начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_12 належить до часткового задоволення.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим, ґрунтуватись на всебічному, повному, об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, відповідає фактичним обставинам провадження, докази на підтвердження встановлених судом обставин не досліджувалися відповідно до вимог ст. 382 ч.2 КПК України та ніким з учасників судового провадження не оспорюється.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ст. 126 КК України, вид та розмір призначеного покарання учасниками судового провадження не оспорюється, тому апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів визнає обґрунтованими посилання сторони обвинувачення про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність у частині визначення органу уповноваженого на здійснення контролю виконання обмежувального заходу.
Частиною 1 статті 91-1 КК України передбачено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов'язки, в тому числі, направлення для проходження програми для кривдників.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доцільність застосування до ОСОБА_8 , як до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126 КК України, щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, одночасно з призначенням покарання у виді штрафу, обмежувального заходу, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Разом з тим контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_8 , до якого застосовано обмежувальний захід, покладено здійснювати на орган пробації за місцем проживання засудженого, з таким рішенням колегія суддів не погоджується.
При виборі органу, який буде здійснювати контроль за поведінкою ОСОБА_8 , судом першої інстанції не враховано, що Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» № 3233-ІХвід 13.07.2023, у статті 91-1 у пункті 5 частини 1 слова «або пробаційного програми» виключено та виключено ч. 4 цієї статті, яка визначала, що контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб'єктами відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
В зміненій апеляційній скарзі прокурор просить вказати орган виконання програми для кривдників - Комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг» Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області» посилаючись на рішення Драбівської селищної ради від 23.06.2023 № 33-I/VIII яким затверджено «Програму для кривдників на 2023-2025». При цьому прокурором залишено поза увагою вимоги ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відповідно до яких суб'єктом відповідальним за виконання програм для кривдників є саме органи місцевого самоврядування, а не їх структурні підрозділи, тому визначення Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області» органом відповідальним за виконання програми для кривдників, в даному кримінальному провадженні, є передчасним.
Так як під час апеляційного перегляду кримінального провадження встановлено неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність в частині визначення органу, який відповідальний за виконання програм для кривдників, а також посилання в мотивувальній частині на проходження пробаційної програми, вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 07.04.2025 щодо ОСОБА_8 підлягає приведенню у відповідність, шляхом його зміни на виконання положень п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України.
Керуючись ст. 405, п. 2 ч. 1 ст. 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Змінену апеляційну скаргу начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 змінити в частині визначення органу, який відповідальний за виконання програм для кривдників, привівши його у відповідність.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на «проходження пробаційної програми».
Виключити з резолютивної частини вироку посилання на виконання «органом пробації» програми для кривдників.
Вважати правильним, організацію, забезпечення проходження ОСОБА_8 програми для кривдників та контроль за її виконанням останнім покласти на Драбівську селищну раду.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України.
Головуючий
Судді