Провадження № 11-кп/821/364/26 Справа № 704/9/25 Категорія: ч.1 ст.246 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
16 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Веселий Кут Тальнівського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, працюючого на посаді агронома в ПП «Папужинці», одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн. 00 коп. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.), який стягнуто в дохід держави.
Цивільний позов начальника Тальнівського відділу Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради Черкаської області до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Тальнівської міської ради (вул.Соборна, 28, м.Тальне Звенигородського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 36566327) 167563 грн. 60 коп. (сто шістдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят три грн. 60 коп.) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави - 9550 грн. 80 коп. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят грн. 80 коп.) судових витрат у вигляді вартості проведеної судової експертизи.
На підставі ст. 100 КПК України речові докази по справі:
- компакт-диск DVD-RW із розміщеними на ньому файлами в кількості 5 одиниць формату «.mp4» залишено в матеріалах кримінального провадження;
-23 зрізи із поверхні пнів дерев та 78 відокремлених відрізків стовбурів дерев породи ясен та акація передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВПД №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області - повернуто власнику Тальнівській міській раді.
Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 21.11.2024 року № 694/3009/24 на тимчасово вилучене майно - скасовано.
Згідно вироку Тальнівського районного суду Черкаської області, ОСОБА_7 визнано винувати та засуджено за те, що він, маючи умисел, спрямований на незаконну порубку лісових насаджень, 09.11.2024, у денний час доби, перебуваючи на території земельної ділянки із іншими лісовими насадженнями, яка розташована поблизу адміністративних меж с. Лащова (Тальнівської територіальної громади) Звенигородського району Черкаської області, та яка межує із земельними ділянками з кадастрові номери:7124085000:01:001:0551,7124085000:01:001:0114,7124085000:01:001:0115, 7124085000:01:001:0113, та відноситься до земель запасу, діючи в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», вимог ст. ст. 24, 69 Лісового кодексу України, п. п. 2, 3 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), без законних на те підстав, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з корисливих мотивів, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, способом спилювання, незаконно здійснив порубку 25 (двадцяти п'яти) дерев, з них: 2 (два) дерева породи акація біла сухостої діаметром: 45 х 32 см, 25 х 23 см, 13 (тринадцять) сироростучих дерев породи акація біла діаметром: 17 х 17 см; 40 х 40 см, 62 х 67 см, 31 х 29 см, 18 х 18 см, 30 х 23 см, 35 х 38 см, 20 х 17 см, 24 х 20 см, 26 х 24 см, 22 х 23 см, 20 х 21 см, 28 х 24 см, 8 (вісім) сироростучих дерев породи ясен зелений діаметром: 35 х 38 см, 21 х 21 см, 31 х 21 см, 30 х 20 см, 18 х 19 см, 36 х 41 см, 23 х 20 см, 51 х 45 см, сироростучого дерева породи клен американський діаметром 17 х 20 см, дерева сухостою породи липа дрібнолистна діаметром 24 х 27 см, які відповідно до ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України входили до складу лісового фонду України як інші лісовкриті землі, чим спричинив шкоду Тальнівській міській територіальній громаді, яка відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/124-24/17811-ФХЕД від 26.12.2024 становить 167 563, 60 грн (сто шістдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят три гривні шістдесят копійок), та відповідно до примітки ч. 1 ст. 246 КК України є істотною шкодою.
Дії обвинуваченого суд кваліфікував за ч.1 ст.246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.
Не погоджуючись з вироком суду, вважаючи його незаконним, необгрунтованим, висновки суду такими що не відповідають фактичним обставинам справи, захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 12.12.2025 щодо ОСОБА_7 та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 виправдати у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. У задоволенні цивільного позову прокурора відмовити повністю. Разом з тим, просить витребувати з Тальнівської міської ради проект землеустрою та витяги з ДЗК щодо земельної ділянки, де відбулася порубка, для підтвердження її нелісового статусу. Повторно дослідити в судовому засіданні висновок експерта та документи міської ради щодо категорії земель.
Апеляційні вимоги обгрунтувала тим, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення за ст.246 КК України, оскільки відсутні обов'язкові елементи складу злочину, такі, як об'єкт: ст.246 КК України охороняє виключно лісовий фонд, а згідно з довідками Тальнівської міської ради та фактичним розташуванням, дерева росли на землях сільськогосподарського призначення (міжпайові шляхи, які відповідно до ст.4 Лісового кодексу України, такі насадження не належать до лісового фонду, а порубка дерев, що не належать до лісового фонду, виключає відповідальність за вказаною статтею. Щодо об'єктивної сторони : обвинувачення базується на сумі шкоди 167 563,60 грн., розрахованій за Постановою КМУ №665 (для лісів) Оскільки об'єкт не є лісом, ця методика неприпустима. Без належно доведеного розміру шкоди за відповідною категорією земель.
Зазначає, що правовий статус земель, на яких відбулася вирубка, земельні ділянки з кадастровими номерами: 7124085000:01:001:0551, 7124085000:01:001:0114, 7124085000:01:001:0115, 7124085000:01:001:0113, мають цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, відносяться до земель запасу, не перебувають у постійному користуванні жодного державного лісогосподарського підприємства і не включені до Державного лісового кадастру. Таким чином вирубка відбулася на землях під проектними міжпайовими шляхами, а не на землях лісового фонду.
Апелянт вказує, що Тальнівська міська рада у своїй офіційній відповіді від 12.12.2024 №01-09/9183 повідомила, що вказані земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту, належать до комунальної власності Тальнівської міської територіальної громади, що в свою чергу підтверджує, що землі не можуть бути віднесені до земель лісового фонду, а отже експертиза була виконана за недоречною та юридично неправильною методикою.
Вважає, що висновок експерта №СЕ-19/124-24/17811-ФХЕД є недопустимим доказом, так як він побудований на внутрішніх суперечностях, які полягають в тому, що експерт визнає, що це не лісовий фонд, але застосовує «лісові» такси, і це порушує вимоги щодо об'єктивності та наукової обгрунтованості експертизи.
Не погоджується автор апеляційної скарги і в частині задоволення судом першої інстанції цивільного позову прокурора в інтересах міської ради, оскільки вважає, що прокурор не довів неможливість міської ради самостійно захищати свої права. Вважає, що прокурор перебрав на себе функції Тальнівської міської ради, не маючи на те, жодних підстав, згідно правової практики Верховного Суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора, яка заперечила проти вимог апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 у повній мірі дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства.
Дії ОСОБА_7 судом кваліфіковані вірно за ч.1 ст.246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, і його вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена в суді першої інстанції.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Як свідчать матеріали кримінального провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування і місцевим судом досліджені всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення по справі, а тому посилання в апеляційній скарзі захисника про те, що суд першої інстанції прийняв незаконне, необгрунтоване рішення, висновки суде не відповідають фактичним обставинам справи - не грунтуються на матеріалах кримінального провадження та спростовуються доказами, які судом першої інстанції досліджені повно, всебічно та об'єктивно.
Викладені у вироку суду першої інстанції висновки про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України за яке його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних у провадженні доказів, які у повному обсязі досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду провадження, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що захисник ОСОБА_8 яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 оскаржує доведеність винуватості його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та вважає його невинним.
Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_7 винуватим себе не визнав, проте порубку ним дерев не заперечив. Пояснив, що він працює агрономом та надає консультації сільськогосподарському підприємству стосовно вирощування зернових культур. Дані дерева перешкоджали росту рослин, а тому він вирішив їх зрубати. Знав, що на порубку дерев потрібен дозвіл, проте, не маючи такого, вирішив розчистити земельну ділянку. А тому в листопаді 2024 року поблизу села Лащова здійснював порубку на вказаній в обвинувальному акті земельній ділянці. В подальшому деревину мав намір віддати пайовикам сільськогосподарського підприємства для потреб опалення взимку.
Незважаючи на невизнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, і такої ж зайнятої позиції, викладеної в апеляційній скарзі, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю доказів, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку, а саме показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_9 пояснив, що, працюючи в РТЦК та СП, разом з працівниками поліції, здійснював об'їзди мисливських угідь району. Під час такого виїзду восени 2024 року близько 11 год дня, точної дати не пам'ятає, проїжджаючи посадку між полями та побачили розпалене вогнище, людей, які грілися біля вогнища. Також поряд були пилки, порізані дрова, та порізані стовбури дерев. Працівники поліції викликали слідчо-оперативну групу;
- свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що працює майстром лісу Потаського лісництва, в силу посади, добре обізнаний з породами дерев. Восени 2024 року, точної дати не пам'ятає, був запрошений працівниками поліції для визначення порід зрізаних дерев та визначення свіжості зрізів. Приїхавши в посадку, яка розміщена піж полями та відноситься до земель с.Лащова, побачив, що було зрізано приблизно 25 дерев та надав пояснення щодо порід. Поліцейськими було зроблено зрізи з зрубаних стовбурів, які вони забрали з собою. В кого були на балансі дерева йому не відомо;
- свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що працює єгерем Тальнівської УТМР та здійснює перевірку дозвільних документів на полювання. В одну із субот листопада 2024 року, точної дати не пам'ятає, близько 10-11 години ранку під час здійснення такої перевірки, їдучи разом з працівниками поліції та ТЦК з с.Лащова в сторону с.Веселий Кут польовими дорогами на одній із ділянок побачив людей та нарізані дрова, пилок не бачив, також не бачив самого ОСОБА_7 , у чиїй власності земельна ділянка на якій були зрізані дерева йому не відомо. Нарізані стовбури дерев лежали під посадкою.
Аналізуючи покази свідків наданих ними в судовому засіданні суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що їх покази були послідовними, логічними, дані добровільно без будь-якого тиску або примусу та узгоджуються з письмовими матеріалами кримінального провадження, а тому є належними доказами у даному кримінальному провадженні та підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Колегія суддів зауважує, що покази свідків дані ними в судовому засіданні суду першої інстанції не викликають у колегії суддів сумнівів у їх правдивості та достовірності, та не містять ознаки оговорити обвинуваченого. Покази вказаних осіб отримані судом першої інстанції в порядку ст.ст. 65, 66, 95, 96, 352 КПК України тобто в установленому законом процесуальному порядку з дотриманням прав свідків. Перед дачею показів свідки були приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а тому на думку колегії суддів вони є належним та допустимим доказом.
Суд першої інстанції також заслухав пояснення представника потерпілої юридичної особи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_12 , який суду показав, що про подію йому стало відомо під час досудового розслідування. Пояснив суду, що землі поза межами населених пунктів відносяться до земель комунальної власності, якщо зелені насадження в межах населеного пункту, то дозвіл на видалення зелених насаджень дає виконавчий комітет, якщо поза межами - питання вирішується на сесії міської ради. На вирішення сесії заява про надання дозволу не виносилась та дозвіл ОСОБА_7 не надавався.
Покази представника потерпілого отримані судом першої інстанції в порядку ст.ст.55, 56, 57, 58, 59 КПК України тобто в установленому законом процесуальному порядку, не містять ознак оговорити обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім наведених доказів, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджена й наступними письмовими доказами матеріалів кримінального провадження, дослідженими у сукупності судом першої інстанції:
- протоколом огляду місця події від 09.11.2024 року с.Лащова, який розпочато о 12 год.30 хв та закінчено о 15 год.38 хв. під час якого виявлено колоди дерев порід ясена, акації, липи загальною кількістю 78 штук та 25 зрізаних пеньків дерев та вилучено колоди дерев порід ясена, акації, липи, загальною кількістю 78 штук (т.1 а.с.204-205);
- додатковим протоколом огляду місця події від 13.11.2024 року с.Лащова, який розпочато о 11 год.02 хв та закінчено о 13 год. 55 хв. під час якого виявлено об'єкти №1-25, які є пеньками від стовбурів дерев різної породи та вилучено 22 зрізи пеньків під №2-5, 7-17, 16-25 (т.1 а.с.211-213);
- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом від 09.11.2024 року на компакт диску марки «Artex» CD-R 52х700 МВ 80 min на якому зафіксовано огляд місця події - лісопосадки, яка знаходиться поблизу с.Лащова Звенигородського району Черкаської області. На відео зафіксовано присутність трьох осіб, в тому числі і ОСОБА_7 , загальний вид місця події, три бензопили та порізані колоди дерев та пеньки (т.1 а.с.217);
- повідомленням виконавчого комітету Тальнівської міської ради від 21.11.2024 року № 01-09/8513 про те, що на земельній ділянці з координатами GP: 48,9493967 30,6830020 дозвіл на видалення зелених насаджень ТОВ «Лащова» не надавався (т.1 а.с.218);
- повідомленням ТОВ «Земельно-кадастрове бюро» про проведення комплексу геодезичних польових робіт по встановленню в натурі (на місцевості) місця розташування зрізаних дерев (пеньків) за адресою Черкаська область Звенигородський район, за межами населеного пункту с.Лащова (т.1 а.с.220);
- зведеним планом меж земельних ділянок з нанесеним місцерозташуванням зрізаних дерев (пеньків), за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, за межами населеного пункту с.Лащова з позначенням 25 зрізаних дерев (пеньків) (т.1 а.с.227);
- додатком до зведеного плану меж схемою з нанесеним місцерозташуванням зрізаних дерев (пеньків), за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, за межами населеного пункту с.Лащова з збільшеним зображенням позначення 25 зрізаних дерев (пеньків) (т.1 а.с.228);
- повідомленням Тальнівської міської ради від 12.12.2024 року №01-09/9183 про те, що земельні ділянки, зазначені на зведеному плані місця розташування зрізаних дерев (пеньків) за межами населеного пункту с.Лащова Звенигородського району Черкаської області (Тальніська міська територіальна громада) відносяться до земель комунальної власності (т.1 а.с.234);
- повідомленням Тальнівської міської ради від 12.12.2024 року №01-09/9184 про те, що земельна ділянка, на якій було здійснено незаконну порубку дерев за адресою за межами населеного пункту с.Лащова Звенигородського району Черкаської області не належить до земель природно заповідного фонду (т.1 а.с.235);
- польовою переліковою відомістю від 20.12.2024 року самовільно зрізаних дерев до ступеня припинення росту на земельній ділянці, що розташована за межами населеного пункту с.Лащова Звенигородського району Черкаської області, якою встановлено, що всього зрізано 25 дерев породи акація, ясен, клен, липа (т.1 а.с.237);
- висновком експерта Черкаського НДЕКЦ від 26.12.2024 року №СЕ-19/124-24/17811-ФХЕД, згідно якого розмір шкоди завданий внаслідок порубки двадцяти п'яти дерев, що знаходились за адресою Черкаська область, Звенигородський район, за межами населеного пункту с.Лащова, складає 167563 грн.60 коп. (т.1 а.с.241-247).
Дослідивши безпосередньо під час судового провадження вищенаведені письмові докази, показання обвинуваченого, представника потерпілого, свідків, суд першої інстанції визнав їх належними та допустимими, та оцінивши їх за своїми внутрішніми переконаннями дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, а доводи апелянта щодо відсутності доказів доведення його винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення необгрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами.
Колегія суддів вважає, що показання обвинуваченого щодо заперечення своєї вини є нічим іншим, як способом захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Суд першої інстанції цілком обгрунтовано сприйняв такі показання критично, оскільки вони повністю спростовуються показаннями свідків, іншими доказами сторони обвинувачення в їх сукупності та логічному зв'язку.
На думку колегії суддів, з досліджених матеріалів справи вбачається, що місцевий суд дослідив всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, та надав їм належну оцінку, а тому наведені обвинуваченим у апеляційній скарзі доводи про незаконність та необгрунтованість вироку є необґрунтованими.
Суд відповідно до ст.94 КПК України, оцінив докази не тільки з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а й з точки зору їх узгодженості та взаємозв'язку, які в своїй сукупності є достатніми, щоб дійти обґрунтованого висновку, що у діях ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Зазначені докази у своїй сукупності спростовують доводи захисника обвинуваченого про необхідність скасування вироку та виправдання ОСОБА_7 у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
У відповідності до п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України до загальних засад кримінального провадження відноситься в тому числі здійснення провадження із дотриманням принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, який полягає, зокрема, в самостійному обстоюванні як стороною обвинувачення, так і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд дійшов висновку, з яким погодилась колегія суддів апеляційного суду, що цей принцип у повній мірі був реалізованим при розгляді даної справи.
Що стосується доводів захисника обвинуваченого про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, то на думку колегії суддів вони є неспроможними з огляду на наступне.
Об'єктом злочину є раціональне використання лісів, їх охорона та відтворення для теперішніх та майбутніх поколінь.
Предметом злочину є ліс на корені, тобто дерева і чагарники у лісах, захисних та інших лісових насадженнях в природному стані (невідділені від коріння), а також у заповідниках, або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах України.
Об'єктивна сторона злочину виражається в незаконній порубці лісу, тобто це всі випадки відділення дерев і чагарників, які знаходяться в лісі, від кореня незалежно від використовуваних засобів і способів (сокира, пилка чи інші предмети).
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17 визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Завершеним є злочин, коли дерева зрубані і заподіяна відповідна істотна шкода. Питання про істотність шкоди повинно визначатися в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи (вартість, екологічна цінність, кількість добутого, чи пошкодженого, чи знищеного, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю).
Так, обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував факту того, що він зрізав дерева.
Також в судовому засіданні суду першої інстанції допитано свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які повідомили, що в посадці, яка розміщена між полями побачили зрубані дерева, людей, які грілися біля вогнища, побачили пилки, порізані дрова, та порізані стовбури дерев.
Вказані показання свідків не суперечать протоколу огляду місця події від 09.11.2024 року с.Лащова, під час якого виявлено колоди дерев порід ясена, акації, липи загальною кількістю 78 штук та 25 зрізаних пеньків дерев та вилучено колоди дерев порід ясена, акації, липи, загальною кількістю 78 штук та додатковому протоколу огляду місця події від 13.11.2024 року с.Лащова, під час якого виявлено об'єкти №1-25, які є пеньками від стовбурів дерев різної породи та вилучено 22 зрізи пеньків під №2-5, 7-17, 16-25, а також переглянутому в судовому засіданні суду першої інстанції відеозапису від 09.11.2024 року на компакт диску марки «Artex» CD-R 52х700 МВ 80 min на якому зафіксовано огляд місця події - лісопосадки, яка знаходиться поблизу с.Лащова Звенигородського району Черкаської області. На відео зафіксовано присутність трьох осіб, в тому числі і ОСОБА_7 , загальний вид місця події, три бензопили та порізані колоди дерев та пеньки.
Також у справі наявні повідомлення ТОВ «Земельно-кадастрове бюро» про проведення комплексу геодезичних польових робіт по встановленню в натурі (на місцевості) місця розташування зрізаних дерев (пеньків) за адресою Черкаська область Звенигородський район, за межами населеного пункту с.Лащова; зведений план меж земельних ділянок з нанесеним місцерозташуванням зрізаних дерев (пеньків), за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, за межами населеного пункту с.Лащова з позначенням 25 зрізаних дерев ( пеньків); додатком до зведеного плану меж схемою з нанесеним місцерозташуванням зрізаних дерев (пеньків), за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, за межами населеного пункту с.Лащова з збільшеним зображенням позначення 25 зрізаних дерев ( пеньків); повідомлення Тальнівської міської ради від 12.12.2024 року №01-09/9183 про те, що земельні ділянки, зазначені на зведеному плані місця розташування зрізаних дерев (пеньків) за межами населеного пункту с.Лащова Звенигородського району Черкаської області ( Тальніська міська територіальна громада) відносяться до земель комунальної власності (а. повідомленням Тальнівської міської ради від 12.12.2024 року №01-09/9184 про те, що земельна ділянка, на якій було здійснено незаконну порубку дерев за адресою за межами населеного пункту с.Лащова Звенигородського району Черкаської області не належить до земель природно заповідного фонду.
Також у справі наявний висновок експерта Черкаського НДЕКЦ від 26.12.2024 року №СЕ-19/124-24/17811-ФХЕД, згідно якого розмір шкоди завданий внаслідок порубки двадцяти п'яти дерев, що знаходились за адресою Черкаська область, Звенигородський район, за межами населеного пункту с.Лащова, складає 167563 грн.60 коп.
Отже, враховуючи вказану сукупність доказів колегія суддів приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_7 утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, а тому доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення є неспроможними.
Крім того, колегія суддів зауважує, що Кримінальне правопорушення, передбачене ст.246 КК України, має матеріальний склад: об'єктивна сторона складається із суспільно небезпечного діяння, суспільно небезпечного наслідку та необхідного причинного зв'язку між діянням та наслідком. Тому треба розділяти психічне ставлення винної особи окремо до діяння і окремо до наслідку.
Суспільно небезпечне діяння за цією статтею виражається у незаконній порубці дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, а також їх перевезення, зберігання та збут.
Отже, суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом на вчинення таких дій. Щодо наслідків вина може бути як у формі умислу, так і у формі необережності.
Сам факт вчинення незаконної порубки дерев у лісах, заподіяння істотної шкоди у даному випадку є підставою для кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.246 КК України.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 за ст.246 КК України.
Щодо тверджень апелянта про суперечність висновку експерта №СЕ-19/124-24/17811-ФХЕД та визнання його недопустимим доказом, то на думку колегії суддів вони є неспроможними з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Згідно з ч.1 ст.101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Установлено, що судовий експерт ОСОБА_13 під час проведення інженерно-екологічної експертизи, використовувала матеріали кримінального провадження №12024250360001467 в одному томі на 72-арк. та додаткові документальні матеріали по клопотанню експерта від 20.12.2024 з вх. №18178-2024, а саме, копію запиту директору філії «Уманського лісового господарства «ДП «Ліси України» на одному аркуші та копію польової перелікової відомості самовільно зрізаних дерев до ступеня припинення росту від 20.12.2024 на одному аркуші.
Відтак висновок експерта №СЕ-19/124-24/17811-ФХЕД від 26.12.2024 зроблений компетентним спеціалістом, є повним, науково-обґрунтованим, містить чіткі відповіді на поставлені запитання та за своїм змістом узгоджується з обставинами цього кримінального провадження й іншими доказами.
Указаний висновок експерта є беззаперечним та не викликає сумніву, отриманий з дотриманням встановленого порядку, має значення для цього кримінального провадження, що в цілому указує на його відповідність вимогам ст. ст. 101, 102 КПК України, та його допустимість, як доказу.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що ні обвинувачений, ні його захисник не заявляли клопотань про проведення повторної експертизи, тому доводи апелянта про його суперечливість та неналежність як доказу, є неспроможними.
Щодо призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
В п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 Про практику призначення судами кримінального покарання звертається увага суддів на те, що висновки з усіх питань, пов'язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку.
Згідно роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 Про практику призначення судами кримінального покарання суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити із кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).
Згідно з вимогами ст. 50 КК України покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з положень ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції відповідно до вимог статті 65, 66, 67 КК України обґрунтовано врахував відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вину не визнав, що свідчить про його відношення до скоєного.
Надавши правову оцінку зазначеним судом відомостям та доказам на їх підтвердження, що містяться в матеріалах кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Стосовно доводів апелянта про невідповідність представництва інтересів держави в особі прокурора в суді, колегія суддів зазначає що вони є слушними а підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
Згідно з приписами ч.3 ст.23 згаданого Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту.
Зазначених положень прокурор не дотримався, а суд ці обставини залишив без належної уваги.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_7 внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища - порубки двадцяти п'яти дерев, що знаходились за адресою Черкаська область, Звенигородський район, за межами населеного пункту с.Лащова, завдав Тальнівській міській раді шкоду в розмірі 167563 грн. 60 коп., визначену відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ від 26.12.2024.
Прокурор звернувся з цивільним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_7 шкоду в розмірі 167563 грн. 60 коп. на користь Тальнівської міської ради.
Поданий позов прокурор мотивував тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12024250360001467 від 10.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, Тальнівська міська рада з відповідним позовом до ОСОБА_7 не зверталась, заподіяна кримінальним правопорушенням шкода в сумі 167563,60 грн. добровільно відшкодована останнім не була.
Листом Звенигородської окружної прокуратури було повідомлено Тальнівську міську раду про наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі міської ради.
Звернення до суду з позовною заявою здійснюється як захід прокурорського реагування для захисту інтересів держави в особі Тальнівської міської ради.
Таким чином, з метою недопущення того, щоб інтереси держави залишились незахищеними, керуючись приписами ст.131-1 Конституції України, ст.ст.23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст.128 КПК України, із позовом до суду звернувся прокурор ОСОБА_14 , який в позовній заяві просив стягнути з ОСОБА_7 на користь Тальнівської міської ради 167563,60 грн. шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Однак, звертаючись до суду з позовом, прокурор не обґрунтував і не довів суду факту бездіяльності компетентного органу, а саме невжиття цим органом жодних заходів протягом розумного строку, після того як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а також не вказав причини того, чому компетентний орган не звернувся самостійно до суду з позовом в інтересах держави чи не міг звернутися.
Наведене вище узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду, викладеною у постановах від 22 грудня 2021 року (справа № 458/1036/16-к, провадження № 51-4008км21); від 11 вересня 2019 року (справа № 397/533/18, провадження № 51-2700км19).
Задовольняючи поданий прокурором цивільний позов, суд першої інстанції не взяв до уваги відсутності в позовній заяві належного обґрунтування передбачених законом підстав для захисту саме прокурором інтересів держави в суді.
Таким чином, колегія суддів вважає наведене прокурором обґрунтування права на подання цивільного позову недостатнім, а висновок суду першої інстанції щодо задоволення поданого прокурором цивільного позову передчасним, а тому вирок в цій частині підлягає скасуванню.
Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині розв'язання цивільного позову начальника Тальнівського відділу Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради Черкаської області до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підлягає скасуванню, у зв'язку з допущенням судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, з призначенням нового судового розгляду в порядку цивільного судочинства в іншому складі суду. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2025 року відносно ОСОБА_7 - скасувати в частині розв'язання цивільного позову начальника Тальнівського відділу Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради Черкаської області до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та призначити в цій частині новий судовий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства в іншому складі суду.
В решті вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2025 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала в частині призначення нового судового розгляду в порядку цивільного судочинства у касаційному порядку оскарженню не підлягає, у решті ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді