Провадження № 11-кп/821/472/26 Справа № 706/560/22 Категорія: ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
21 квітня 2026 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 26 березня 2026 року
Ухвалою, що оскаржується, ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 26 березня 2026 року по 24 травня 2026 року включно, без визначення застави.
При прийнятті такого рішення, суд врахував ступень тяжкості кримінальних правопорушень, що інкримінується обвинуваченому ОСОБА_8 , деякі з них відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів. Окрім того, суд вказав, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також судом враховані дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення корисливого тяжкого злочину, не працює, що говорить про відсутність у нього постійного джерела доходів, негативно характеризується за місцем проживання.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати вищевказану ухвалу і застосувати до нього інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважає вищевказану ухвалу суду незаконною, яка винесена з порушенням ст. 42, ч. 1 ст. 92, чч. 2, 4 ст. 17 КПК України та ст.ст. 55, 62 Конституції України. Зазначає, що прокурором не доведено ризики, викладені в клопотанні. Вказує, що у нього на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей. Вважає, що у органів слідства відсутні докази його вини в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях. Також наполягає на тому, що його тримання під вартою є незаконним.
Після докладу суддею-доповідачем змісту ухвали, доводів апеляційної скарги, були заслухані:
- захисник, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені;
- прокурор, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність ухвали суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника та прокурора, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, тобто, питання щодо продовження строків тримання під вартою мають вирішуватися у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Дані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що при прийняті рішення про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував, що ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу, що вказані в клопотанні прокурора: переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не зникли та не зменшились.
Колегія суддів вважає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, може реально спонукати його до вчинення дій, спрямованих на переховування від суду. Отже більш м'який запобіжний захід, а ні ж тримання під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам.
Щодо цього слід зважити на особу обвинуваченого, який раніше судимий за корисливий злочин.
Доводи обвинуваченого щодо недоведеності його вини за . 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України не можуть бути перевірені під час апеляційного перегляду ухвали суду про продовження дії запобіжного заходу, оскільки це питання повинно бути розв'язано судовим рішенням, у якому суд вирішує обвинувачення по суті.
Суд першої інстанції, з урахуванням положень п.п. 4, 5 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначив розмір застави у кримінальному провадженні, з чим погоджується апеляційний суд.
Всупереч доводам апеляційної скарги, колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. За таких обставин не вбачається безумовних підстав для скасування чи зміни ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 26 березня 2026 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_3