Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/244/26 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
21.04.2026 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
скаржника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, апеляційну скаргу скаржника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 06 березня 2026 року, якою ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_6 звернулася до слідчої судді Фортечного районного суду м. Кропивницького зі скаргою на бездіяльність посадових осіб третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якої просила:
- визнати протиправною бездіяльність керівника третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_7 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення;
- зобов'язати уповноважену особу ДБР внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості по її заяві щодо слідчого ОСОБА_8 , у межах кримінального провадження №12025121010001736.
В уточненій скарги ОСОБА_6 просила:
- визнати дії керівника Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_9 , протиправними, оскільки відповідь на повідомлення про кримінальне правопорушення надано особою, яка не є процесуальною особою у розумінні КПК України.
- визнати бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, протиправною відповідно до ч.1 ст.214 та п.1 ч.1 ст.303 КПК України
- зобов'язати уповноважену особу органу досудового розслідування відповідно до ч.1 ст.214 КПК України внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
- зобов'язати надати йому витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до ч.1 ст.214 КПК України.
Скарга мотивована тим, що 17 жовтня 2025 року нею було подано клопотання слідчому СВ КРУП ГУНП в Кіровоградскій області ОСОБА_8 , у межах кримінального провадження №12025121010001736 від 25.06.2025 про виклик та допит свідків.
Відповідно до вимог ст.220 КПК України, слідчий зобов'язаний розглянути клопотання сторони захисту або іншого учасника кримінального провадження не пізніше трьох днів з моменту його подання та прийняти мотивоване процесуальне рішення. Однак, подане нею клопотання розглянуте не було, постанову про задоволення або відмову у задоволенні клопотання не винесено, про результати його розгляду її не повідомлено.
У зв'язку з цим нею було подано скаргу до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві з дислокацією у м. Кропивницькому, у якій викладено обставини можливого вчинення кримінального правопорушення службовими особами органу досудового розслідування.
Стверджувала, що зазначена скарга фактично містила повідомлення про кримінальне правопорушення, оскільки у ній були викладені конкретні обставини можливого порушення кримінального процесуального закону посадовою особою органу досудового розслідування.
Незважаючи на те, що подана нею скарга містила повідомлення про кримінальне правопорушення, уповноважені особи Третього слідчого відділу ТУ ДБР відомості до ЄРДР не внесли. Натомість, вона отримала лист за підписом керівника Третього слідчого відділу ОСОБА_7 від 19.12.2025, в якому фактично повідомлено про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Вказала, що надання відповіді керівником слідчого підрозділу ОСОБА_9 у формі інформаційного листа фактично є прийняттям рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР особою, яка не наділена такими процесуальними повноваженнями.
Ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 06 березня 2026 року відмовлено у задоволенні вказаної скарги.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що згідно із заявою (скаргою на протиправну бездіяльність, що полягає у не вчинені обов'язкових процесуальних дій) від 15.12.2025 ОСОБА_6 звернулася до ТУ ДБР, розташованого у місті Кропивницький, відповідно до якої просила надати правову оцінку діям (бездіяльності) слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 .. Фактично просила перевірити факти умисного невиконання вимог ст. 220 КПК України, а також передачі обвинувального акту до суду, без виконання обов'язкових слідчих дій, у разі встановлення порушень - вжити передбачених законом заходів реагування, у тому числі вирішити питання про внесення відомостей до ЄРДР.
Уповноважена особа перевірила звернення ОСОБА_6 та не знайшла підстав для внесення відповідних відомостей в ЄРДР.
Повідомлення скаржника про притягнення слідчого до кримінальної відповідальності за виконаний ними обов'язок за своїм змістом і суттю, не є повідомленням про злочин, оскільки не містить конкретних і достатніх даних про можливе вчинення цією особою саме кримінального правопорушення, передбаченого певною статтею Кримінального кодексу України, тобто сукупності обов'язкових ознак конкретного злочину, які дозволяють відмежовувати таке діяння від інших правопорушень, що не становлять суспільної небезпеки. Викладені в повідомленні відомості не свідчать про кримінальну протиправність діянь та їх караність за кримінальним законом, у зв'язку з чим вони не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_6 просить:
1. Поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 06.03.2026 у справі № 404/14053/25, провадження № 1-кс/404/4782/25.
2. Скасувати ухвалу слідчого судці Фортечного районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 від 06.03.2026 у справі № 404/14053/25, провадження № І-кс/404/4782/25.
Постановити нову ухвалу, якою:
- скаргу ОСОБА_6 задовольнити;
- зобов'язати уповноважену особу Третього слідчого відділу (з дислокацією у!м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_6 від 15.12.2025 про кримінальне правопорушення щодо можливих протиправних дій слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 ;
- після внесення відомостей до ЄРДР надати ОСОБА_6 витяг з ЄРДР у порядку, передбаченому КПК України.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що копію повного тексту ухвали слідчого судді від 06.03.2026 вона фактично отримала лише 08.04.2026, що підтверджується розпискою про отримання копії судового рішення. Окрема дата складення повного тексту в самій копії ухвали не зазначена.
До 08.04.2026 повний текст ухвали вручений не був, а тому вона була об'єктивно позбавлена можливості своєчасно підготувати та подати повну мотивовану апеляційну скаргу.
Слідчий суддя неправильно застосувала ст. 214 КПК України.
Частина 1 ст. 214 КПК України передбачає, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення зобов'язані внести відповідні відомості до ЄРДР, якщо із заяви вбачаються обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
На цій стадії не вирішується питання доведеності вини, достатності доказів для повідомлення про підозру чи остаточного встановлення всіх елементів складу злочину.
Предметом перевірки є насамперед те, чи містила заява відомості, що потребували внесення до ЄРДР, та чи була допущена бездіяльність у формі невнесення таких відомостей.
Натомість слідчий суддя фактично підмінила стадію вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР стадією оцінки наявності або відсутності повного складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вийшла за межі перевірки бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР та передчасно оцінила заяву по суті.
З мотивувальної частини ухвали видно, що слідчий суддя аналізувала об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт та суб'єктивну сторону кримінального правопорушення, а також зробила висновок про відсутність достатніх об'єктивних даних для внесенні відомостей до ЄРДР.
Однак такий підхід означає фактичне вирішення по суті питання, яке має з'ясовуватися в межах досудового розслідування після внесення відомостей до ЄРДР, а не до такого внесення.
У заяві були наведені конкретні обставини, а не абстрактні припущення.
У своїй заяві вона вказувала:
-конкретну службову особу, дії якої оскаржувалися - слідчого ОСОБА_8 ;
-конкретне кримінальне провадження - № 12025121010001736;
-конкретні процесуальні дії та бездіяльність, які, мали ознаки кримінально протиправних дій;
-обставини, за яких такі дії були вчинені;
-зміст порушень, у тому числі пов'язаних із невиконанням вимог ст. 220 КПК України та неналежним процесуальним реагуванням.
Суддя ОСОБА_1 вже раніше здійснювала судовий розгляду кримінальному провадженні щодо неї, її ухвалу вже було скасовано апеляційним судом у складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , після чого двічі заявлений їй відвід був залишений без задоволення суддями ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , незважаючи на її попередню участь у моїй кримінальній справі та на подані мною дві скарги до Вищої ради правосуддя.
Вислухавши доповідача, ОСОБА_6 , яка підтримала вимоги апеляційної скарги, дослідивши письмову заяву прокурора який просив апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до вимог ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до п. 2 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України N 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор. Слідчий суддя такими повноваженнями не наділений.
Такі положення Закону слугують гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Із змісту скарги вбачається, що ОСОБА_6 подано клопотання слідчому СВ КРУП ГУНП в Кіровоградскій області ОСОБА_8 , у межах кримінального провадження №12025121010001736 від 25.06.2025 про виклик та допит свідків.
ОСОБА_6 зазначає, що слідчий ОСОБА_8 не розглянув її клопотання, свідків не допитав та не повідомив її про прийняте рішення.
На думку скаржника в діях слідчого наявний склад кримінального правопорушення.
Проте фактично ОСОБА_6 оскаржує бездіяльність слідчого, яка може бути перевірена слідчим суддею згідно п. 1ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до листа керівника Третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Кропивницькому) Територіального управління Державного Бюро розслідування, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_13 , заявнику відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_6 у внесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 , керівник зазначив, про відсутність, на даний час підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України слідчий або дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Незаконне втручання в діяльність слідчого, як з боку керівника органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, інших учасників кримінального провадження, так і з боку органів та осіб, які не є учасниками кримінального провадження, є неприпустимим.
Інші учасники кримінального провадження - це підозрюваний, його захисник і законний представник, потерпілий, його представник, цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники, використовуючи свої процесуальні права, можуть здійснювати в своїх законних інтересах чи в інтересах осіб, яких вони захищають чи представляють, вплив на досудове розслідування шляхом заявлення відводів слідчому, клопотань про проведення додаткових слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, про зупинення, відновлення або закриття досудового розслідування, про обрання, зміну чи скасування заходу забезпечення кримінального провадження чи заходу забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, скарги до керівника органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час досудового розслідування.
Тобто, такі учасники кримінального провадження можуть лише заявити клопотання про виконання певних дій і прийняття певних рішень. І якщо вони відповідають інтересам ефективного проведення досудового розслідування, виконання завдань досудового розслідування і всього кримінального провадження, то мають бути задоволені самим слідчим чи керівником органу досудового розслідування, чи прокурором або слідчим суддею.
В той же час, відповідно до положень ст.ст. 303-307 КПК України, рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, можуть бути оскаржені слідчому судді місцевого суду згідно з положеннями судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК України.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_6 звернулась із заявою про злочин, у якій зазначає про неправомірність дій слідчого СВ КРУП ГУНП в Кіровоградскій області ОСОБА_8 , однак його дії не оскаржувала відповідно до положень ст.ст. 303-307 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи ОСОБА_6 , викладених у заяві про злочин, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б вказували на наявність факту кримінального правопорушення передбаченого ст. 367 КПК України.
В той же час, у протилежному випадку у разі внесення відомостей до ЄРДР за вказаних обставин, це може призвести до порушення прав органу досудового розслідування, які уповноважені приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження.
При цьому, доводи ОСОБА_6 будуються на припущеннях, які не підтверджуються будь-якими доказами, а суть зазначених заявником обставин взагалі неможливо встановити без будь-якого втручання у діяльність органу досудового розслідування.
В той же час, зі змісту скарги ОСОБА_6 вбачається, що остання просить внести відомості про вчинення кримінального правопорушення відносно слідчого, які носять за своєю суттю не містить будь-якої конкретики щодо вчинення ним саме кримінального правопорушення передбаченого КК України.
ПРотье, ОСОБА_6 не позбавлена права оскаржити будь-які дії в порядку та у спосіб встановлений процесуальним законом.
Статтею 367 КК України встановлено кримінальну відповідальність за «службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб»
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинів, передбачених ч.1 ст. 367 КК України, є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а за ч.2 ст.367 КК України - тяжких наслідків, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином, для внесення відомостей до ЄРДР, заява про вчинення кримінального правопорушення повинна містити конкретні відомості, які в ході досудового розслідування орган досудового розслідування зобов'язаний їх перевірити.
Натомість ОСОБА_6 у заяві про вчинення кримінального правопорушення не за зазначає будь-які конкретні дії з боку слідчого, які б могли об'єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що у свою чергу виключає можливість внесення відомостей до ЄРДР за будь-якою статтею КК України.
Отже, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з позицією слідчого судді про те, що викладені ОСОБА_6 у заяві обставини не містять підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, і вважає, що такий висновок слідчого судді є обґрунтований та відповідає положенням кримінального процесуального закону, оскільки прийняття і реєстрація відповідних заяв, передбачена ч. 4 ст. 214 КПК України, і внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачена ч. 1 ст. 214 КПК України, є розмежованими поняттями і передбачає, що внесенню в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Разом з тим, у заяві ОСОБА_6 таких відомостей не міститься.
Отже, слідчий суддя повно, всебічно й об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , з чим погоджується і колегія суддів.
З приводу заявленого відводу слідчому судді ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що заявлений відвід двічі був залишений без задоволення іншими суддями ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , і їй ухвали не можуть бути предметом перегляду у вказаному провадженні, оскільки окремо ухвали не оскаржувалися та визначені кримінально-процесуальним законом підстави для відводу судді - відсутні.
Керуючись ст. ст. 404, 406, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу скаржника ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 06 березня 2026 року, якою ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4