22 квітня 2026 року м. Кропивницький
справа № 394/1264/25
провадження № 22-ц/4809/1081/26
Кропивницький апеляційний суд у складі судді-доповідача Єгорової С. М., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року у складі головуючого судді Запорожця О. М.
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитом в розмірі 15 620 грн та судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Вимоги до форму і змісту апеляційної скарги визначенні статтею 356 ЦПК України.
Пунктом 2 частини 2 статті 356 ЦПК України визначено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак заявниця не дотрималась цієї процесуальної вимоги, оскільки в апеляційній скарзі не зазначила поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність у неї електронного кабінету.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Всупереч викладеному, в апеляційній скарзі заявницею не зазначено жодної інформації про позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», його місцезнаходження.
Також, у прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 , зокрема просить скасувати рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції; перевірити законність відступлення права вимоги за кредитним договором; перевірити дотримання строків позовної давності та правомірність нарахування відсотків.
Разом з тим, статтею 374 ЦПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції, відповідно до якої суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Отже, заявниці необхідно викласти прохальну частину апеляційної скарги з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст. 374 ЦПК України.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону визначено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно, з урахуванням ціни позову та предмета спору у вказаній справі за оскарження судового рішення судовий збір підлягає сплаті у розмірі 4 542 грн (3 028 грн х 150% ).
Однак, доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі до апеляційної скарги не додано.
Судовий збір у розмірі 4 542 грн має бути сплачено за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО:899998, Ідентифікаційний код: 37918230, Рахунок:UA878999980313151206080011567, КБКД:22030101, Призначення платежу: *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи;Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення __від __, Кропивницький апеляційний суд.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку з тим, що вона проходить військову службу.
Ознайомившись із доводами заяви апеляційний суд зазначає таке.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
В ухвалі від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: «…у своїй апеляційній скарзі просить суд звільнити його від сплати судового збору, долучивши до матеріалів апеляційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків Головного управління ДПС у м. Києві від 15 лютого 2023 року № 2655-23-00557, з яких убачається, що у 2022 році доходів не отримував. Разом із цим, указані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків Головного управління ДПС у м. Києві від 15 лютого 2023 року № 2655-23-00557 не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості».
Апеляційний суд зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення від сплати судового збору.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення такої сплати до ухвалення судового рішення у справі, апеляційний суд зазначає, що відповідачкою не надано суду доказів на підтвердження її реального майнового стану (виплата грошового забезпечення як військовослужбовиці, наявність у власності рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах та наявності/ відсутності коштів на таких рахунках, тощо), який перешкоджає заявниці виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
Сам по собі факт наявності у відповідачки статусу військовослужбовиці не є підставою для звільнення від сплати судового збору у даній категорії справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року підлягає залишенню без руху, для усунення недоліків, апелянту необхідно протягом десяти днів з дня вручення ухвали, надати до суду виправлену апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог ст. 356 ЦПК України, примірник виправленої апеляційної скарги для позивача у справі, надати докази сплати судового збору у розмірі 4 542 грн, або ж надати суду відповідні докази на підтвердження реального майнового стану заявниці, які будуть підставою для звільнення від сплати судового збору або ж його відстрочення до ухвалення судового рішення у цій справі.
Керуючись ст. 127, 185, 260, 261, 357, 389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року залишити без руху.
Запропонувати заявнику протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду С. М. Єгорова