Справа № 2-4087/09 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С.
Провадження № 22-ц/802/702/26 Доповідач: Карпук А. К.
22 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Здрилюк О. І., Федонюк С.Ю.,
вивчивши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2024 року про відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 ,
встановив:
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2024 року відновлено втрачене судове провадження у справі № 2-4087/09.
Не погоджуючись із ухвалою суду від 27.06.2024, відповідач ОСОБА_1 17.04.2026 подав апеляційну скаргу .
В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, в якому вказав, що копію оскаржуваної ухвали суду не отримував, поштова кореспонденція на його адресу не доставлялась, про існування провадження про відновлення втраченого провадження не знав. Зазначив, що про оскаржувану ухвалу суду дізнався 15 квітня 2026 року отримавши сповіщення від суду про судове засідання на 26.02.2026.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» Бєлкін Л.М. 19 квітня 2026 року через систему Електронний суд подав заперечення проти поновлення строку на апеляційне оскарження в яких просить відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Луцького міськрайонного суд від 27 червня 2024 року про відновлення втраченого судового провадження у цій справі.
Вирішуючи клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2024 року в цій справі апеляційний суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. вирішена справа), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень (що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності).
У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі Христов проти України, заява № 2446504, Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити у контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania)).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03 грудня 2003 року у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia)).
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга відповідача подана через 1 рік, 9 місяців, 22 дні з дня постановлення ухвали від 27 червня 2024 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, яка набрала законної сили та виконана.
Зі змісту ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2024 року вбачається, що, зокрема відповідач, у судове засідання, у якому була постановлена оскаржувана ухвала суду, не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2024 року відкрито провадження у справі щодо відновлення втраченого судового провадження та призначено розгляд справи на 27 червня 2024 року о 11 год.30 хв.
Копію ухвали суду від 28.05.2024 надіслано відповідачу на адресу 43020 м. Луцьк, Олександра Богачука, 39 (супровідний лист суду першої інстанції №2-4087/09/43118/2024 від 29.05.2024). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав поштове відправлення 03.06.2024.
Отже ОСОБА_1 був залучений до участі в справі та був повідомлений про час і місце розгляду питання щодо відновлення втраченого судового провадження. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 зроблено правовий висновок щодо тлумачення змісту пункту першого частини першої статті 358 ЦПК України, згідно з яким «особа не повідомлена про розгляд справи - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала/не могла знати про розгляд справи».
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник не обгрунтовує клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження існуванням обставин непереборної сили, які перешкоджали йому вчасно подати апеляційну скаргу.
Ураховуючи встановлені обставини колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити на підставі частини 2 статті 358 ЦПК України, у зв'язку спливом одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Керуючись ст. 260, ч. 2 статті 358 ЦПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2024 року про відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий-суддя
Судді: