Справа № 761/33829/25
Провадження № 1-кс/761/266/2026
18 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 ,
власника майна ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту на майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року в рамках кримінального провадження № 22024000000000063 від 19.01.2024 року, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту на майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року в рамках кримінального провадження № 22024000000000063 від 19.01.2024 року, а саме: на мобільний телефон іPhone 14 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI/MEID НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 .
В обґрунтування клопотання вказали, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/41588/24 від 07 листопада 2024 року в кримінальному провадженні № 22024000000000063 від 19.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.113, ч.4 ст.191 КК України, було надано дозвіл на проведення обшуку житла ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .
04 грудня 2024 року за адресою АДРЕСА_1 старший слідчий в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного управління СБ України ОСОБА_5 проводив обшук (протокол обшуку додається). Даний обшук було проведено на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/41588/24 від 07 листопада 2024 року.
Враховуючи той факт, що обшук було проведено 04.12.2024 року, обов'язок слідчого повернути майно або звернутись до суду за його арештом мав бути виконаний до 05.12.2024 р.
Під час обшуку, було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «іPhone 14 Pro Max», в якому наявна сім- карта № НОМЕР_4 та віртуальна сім-карта № НОМЕР_5 , який було упаковано до спец. Пакету №1. Отже, під час обшуку було вилучено майно, щодо якого прямо не надано дозвіл на його вилучення, що є порушенням зі сторони працівників СБ України.
10.12.2024 року прокурор другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду м. Києва про накладення арешту.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2024 року у кримінальному провадженні від 19 січня 2024 року №22024000000000063 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.113, ч.4 ст.191 КК України, клопотання про арешт майна задоволено. Отже, 13 грудня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва постановила ухвалу у справі № 761/46270/24), якою без належних правових підстав наклала арешт на майно (мобільний телефон марки «іPhone 14 Pro Max»), що належав ОСОБА_3 на праві власності.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17.02.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2024 року, без змін.
До Шевченківського районного суду м. Києва 12.03.2025 направлено клопотання про скасування арешту майна.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі 761/10732/25 від 16 квітня 2015 року у кримінальному провадженні від 19 січня 2024 року №22024000000000063 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.113, ч.4 ст.191 КК України, у задоволенні клопотання про скасування арешту майна відмовлено.
Підчас судового засіданні у справі 761/10732/25, з пояснень прокурора було встановлено, що слідчі дії в обсязі, необхідному для встановлення об'єктивної істини по справі тривають, щодо вилученого майна призначено комп'ютерно-технічну експертизу
Отже, на момент подання звернення із цим клопотанням минуло більше 90 календарних днів, відведених на проведення експертизи.
Зважаючи на викладене, наголошую, що станом на зараз в органу досудового розслідування повинен бути наявний висновок комп'ютерно-технічної експертизи, що свідчить про відсутність підстав для подальшого арешту майна, а тому, майно має бути повернуто власнику - ОСОБА_3 ..
При цьому вказали, що ОСОБА_3 не є особою, щодо якої здійснюється вказане кримінальне провадження та не має жодного відношення до фінансово - господарської діяльності підприємства. Також, відповідно до протоколу допиту свідка (головний спеціаліст УСБУ в Чернігівській області) від 15.05.2024 року, ОСОБА_3 відсутній в списку причетних до справи громадян України та юридичних осіб. По цьому кримінальному провадженню взагалі нічого немає таємного, все відкрито і прозоро, договори, меморандум, взаєморозрахунки, дана справа вже більше ніж півтора року розслідується, тобто встановлені підприємства та організації, між якими укладались договори, в цих організаціях встановлені причетні особи та «можливо причетні» особи, у всіх цих осіб є мобільні номери. За час розслідування і використовуючи весь комплекс слідчих та негласних слідчих-розшукових дій, можливо було досконально встановити всі обставини справи та взагалі чи є склад кримінального правопорушення в даній справі.
У судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 та його представник підтримали клопотання та просили його задовольнити. Вказали, що у вказаному кримінальному провадженні була призначена комп'ютерна експертиза, пройшло вже 11 місяців, результати експертизи не надані. Уважають, що відпали підстави для продовження арешту.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду.
Заслухавши доводи адвоката, власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями ч. 4 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Частиною 5 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000063 від 19.01.2024 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/41588/24 від 07 листопада 2024 року в кримінальному провадженні № 22024000000000063 від 19.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.113, ч.4 ст.191 КК України, було надано дозвіл на проведення обшуку житла ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .
Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року, метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки воно має ознаки доказів, та відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України. Слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України наклав арешт на вказаний мобільний телефон.
Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна, не втратив свою актуальність. Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000063, триває, здійснюються слідчі (розшукові) дії з метою виконання завдань, встановлених ст. 2 КПК України.
У той же час, на переконання слідчого судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи те, що слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження або ж було встановлено, що арешт накладено необґрунтовано, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав за наведених обставин для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту на майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року в рамках кримінального провадження № 22024000000000063 від 19.01.2024 року.
Керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту на майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року в рамках кримінального провадження № 22024000000000063 від 19.01.2024 року - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1