Справа № 761/41562/25
Провадження № 1-кс/761/26566/2025
16 грудня 2025 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_4 про підозру від 06.02.2025 року ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28 ч.4 ст. 358 КК України у кримінальному провадженні №42021112200000069 від 27.09.2021 року, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_4 про підозру від 06.02.2025 року ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28 ч.4 ст. 358 КК України у кримінальному провадженні №42021112200000069 від 27.09.2021 року.
Скарга мотивована тим, що 06.02.2025 року старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_4 складено, а прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 погоджено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 28 та ч.4 ст. 358 КК України в кримінальному провадженні № 42021112200000069 від 27.09.2021.
10.02.2025 року матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42021112200000069 від 27.09.2021 року за підозрою ОСОБА_5 виділено в окреме кримінальне провадження № 12025110000000120.
Уважають, що на момент складання та погодження письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 у сторони обвинувачення відсутні будь-які докази, достатні для складання такого повідомлення про підозру 06.02.2025 року.
Слідчий не дотримався встановленого КПК України порядку вручення письмового повідомлення про підозру, що є самостійною підставою для скасування такого повідомлення.
Незважаючи на наявність інформації про виїзд ОСОБА_5 за межі України, сторона обвинувачення не вжила жодних належних і достатніх доказів щодо встановлення її місцезнаходження.
У випадку наявності інформації про перетин ОСОБА_5 державного кордону України у напрямку «виїзд», сторона обвинувачення мала вжити заходи щодо встановлення її місцезнаходження за кордоном у порядку міжнародного співробітництва.
Згідно позиції сторони захисту, лише після вжиття комплексу вказаних заходів, спрямованих на встановлення реального місцезнаходження ОСОБА_5 , сторона обвинувачення мала здійснити процесуальну дію щодо здійснення повідомлення про підозру шляхом вручення раніше складеного письмового повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлення, тобто у визначений ст.ст. 278, 111, 133, 135, 541, 549 та 551 КПК України спосіб. Натомість 06.02.2025 року працівники Слідчого управління ГУНП в Київській області прибули до м. Ржищів Київської області за місцем реєстрації ОСОБА_5 для вручення їй письмового повідомлення про підозру. При цьому, як зазначалося раніше, останнім достеменно було відомо, що ОСОБА_5 перебуває за кордоном з 01.08.2024 року
Дані обставини дають достатні підстави для висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 здійснено без дотримання належної правової процедури вручення письмового повідомлення про підозру, що в свою чергу свідчить про фактичне (де-факто) ненабуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного в кримінальному провадженні.
Таким чином, уважають, що зазначені обставини є такими, що не підтверджують факт вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, оскільки повідомлення належним чином, як того вимагають положення статей 111, 135 та 278 КПК України, слідчим та прокурором не вручене.
Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримали, вказав, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28 ч.4 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні №42021112200000069 від 27.09.2021 року, незаконне, та необґрунтоване, а також таке, що підлягає скасуванню з підстав, зазначених у скарзі.
Слідчий СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги, зазначивши про її необґрунтованість та просив відмовити у її задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, слідчий суддя зазначає про таке.
Слідчими СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021112200000069 від 27.09.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону від 22.11.2018), ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
06.02.2025 у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у пособництві заволодіння чужим майном шляхом обману у особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, а також у використанні завідомо підробленого документа, вчиненому організованою групою.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження зазначеного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, згідно положень ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення зазначених процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Так, факти, що підтверджують наявність достатніх доказів для підозри, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт «достатніх підстав (доказів)» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для здійснення повідомлення про підозру.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру, сторона захисту вважає те, що повідомлення є необґрунтованим, оскільки формулювання повідомлення про підозру не свідчить про наявність складу інкримінованих кримінальних правопорушень, а у провадженні не існує доказів, які б підтверджували обґрунтованість повідомлення про підозру.
Слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованих їй злочинів, допустимість доказів щодо встановлення її винуватості, вважає, що зміст матеріалів справи може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення у кримінальному провадженні № 42021112200000069 від 27.09.2021, відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при їх врученні дотримано вимоги ст. 278 КПК України.
Слід зазначити, що питання про належність та допустимість доказів щодо причетності підозрюваної повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати такі питання та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів має визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті та під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Крім того, необхідно вказати, що фактичні дані місця проживання, перебування особи - невідоме поза межами території України, захисник в суді не заперечував, що такі дані сторона захисту не повідомила слідчого чи прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що під час повідомлення про підозру дотримано порядок, визначений ст. 278 КПК України для повідомлень.
Так, повідомлення про підозру обґрунтовано вручено за участю понятих матері ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з дотриманням правил, визначених Главою 11 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення цієї скарги.
Керуючись ст.22,26,277,278, 303, 309 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_4 про підозру від 06.02.2025 року ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28 ч.4 ст. 358 КК України у кримінальному провадженні №42021112200000069 від 27.09.2021 року.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1