Справа №760/1742/26
2-ві/760/17/26
22.04.2026 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі судді Застрожнікової К.С., при секретарі судового засідання Кравченко А.О., розглянувши заяву заявника скарги - ОСОБА_1 про відвід судді Солом'янського районного суду міста Києва Нестеренко Тетяни Василівни у цивільній справі № 760/1742/26 за скаргою ОСОБА_1 , представник скаржника Якименко Микола Миколайович , на дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павлик Ніни Іванівни, стягувач: ОСОБА_3 щодо визнання неправомірними вимоги головного державного виконавця та визнання неправомірними акти державного виконавця в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1, -
Заявником скарги - ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлено відвід судді Солом'янського районного суду міста Києва Нестеренко Т.В. у зв'язку з тим, що у заявника наявні сумніви щодо неупередженості, обґрунтовані ухваленням судового рішення від 02.04.2026 за його скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця, у мотивувальній частині якого вже фактично прийнято рішення про відмову у задоволенні всіх поданих скарг, які перебувають у провадженні судді, в чому вбачається сприяння іншій стороні по справі.
Представник скаржника, адвокат Якименко М.М. зазначив, що підставою для відводу є пункт 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, а саме - інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, а не прийняте судове рішення.
13.04.2026 ухвалою судді Солом'янського районного суду міста Києва Нестеренко Т.В. заявлений відвід визнано необґрунтованим, заяву передано на розгляд іншому складу суду у порядку, визначеному частиною першою статті 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.04.2026 вказану заяву про відвід передано судді Застрожніковій К.С., матеріали заяви фактично передані судді 21.04.2026 р.
Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.
Частиною 8 ст.40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Так, відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві позивача як підстави для відводу, стосуються лише незгоди із прийнятим суддею процесуальним рішенням в цій справі, тому не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про її певну особисту заінтересованість у розгляді справи.
Суд вважає, що обставини, зазначені в заяві про відвід, як підстави для відводу, стосуються лише незгоди заявника із процесуальними діями та прийнятими суддею процесуальними рішеннями, тому не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про її певну особисту заінтересованість у розгляді справи, тому заява про відвід головуючому у справі судді є необґрунтованою.
За таких обставин, заява про відвід головуючого судді Нестеренко Т.В. не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України,
У задоволенні заяви заявника скарги - ОСОБА_1 про відвід судді Солом'янського районного суду міста Києва Нестеренко Тетяни Василівни у цивільній справі № 760/1742/26 за скаргою ОСОБА_1 , представник скаржника Якименко Микола Миколайович , на дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павлик Ніни Іванівни, стягувач: ОСОБА_3 щодо визнання неправомірними вимоги головного державного виконавця та визнання неправомірними акти державного виконавця в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Застрожнікова