Справа № 308/6014/26
1-кс/308/2410/26
23 квітня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , з участю прокурора - ОСОБА_3 та захисника - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області підполковника юстиції - ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 2202607000000094 відомості про яке внесені в ЄРДР 22.04.2026 року, погоджене з прокурором, про застосування відносно :
громадянина рф ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Урай Ханти-Мансійського автономного округу - Югри рф, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч.2 ст. 436-2 КК України,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором та доданих до нього матеріалів слідує, що громадянин російської федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи представником влади рф, обіймаючи посаду губернатора Ханти-Мансійського автономного округу - Югри рф, діючи умисно, усвідомлюючи явну злочинність власних дій та передбачаючи можливість загибелі людей, зокрема й цивільного населення, та настання інших тяжких наслідків, розуміючи, що вона порушує встановлений ст.ст. 1-3, 68 Конституції України державний устрій та порядок, посягає на недоторканість та територіальну цілісність України, з метою зміни меж її території та державного кордону, а також розширення впливу та відновлення контролю рф над політичними та економічними процесами в Україні, здійснив фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Зокрема, для реалізації злочинного умислу ОСОБА_6 , який направлений на надання матеріальних ресурсів для здійснення фінансування дій, вчинених представниками військових формувань рф з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, з використанням передачі інформації для широкого загалу, здійснювалось розміщення у відповідних текстових, фотопублікаціях в соціальних мережах Інтернету інформації у вигляді звітів перед жителями рф, у тому числі Ханти-Мансійського автономного округу - Югри рф, про перелік придбаних та поставлених матеріальних цінностей підрозділам військових формувань держави-агресора, які беруть участь у військовій агресії проти України та приймають участь у т.зв. «сво», за підтримки та з ініціативи губернатора Ханти-Мансійського автономного округу - Югри рф ОСОБА_6 . Окрім того, ОСОБА_6 особисто проводив публічні зустрічі із вказаними військовослужбовцями, які безпосередньо приймають участь у т.зв. «сво» та беруть участь в агресії рф по відношенню до України та передавав останнім різного роду матеріально-технічні засоби.
Отже, губернатор Ханти-Мансійського автономного округу - Югри рф ОСОБА_6 , умисно, добровільно, щонайменше з 19.02.2025 по 15.09.2025, здійснював фінансове та матеріальне забезпечення військовослужбовців зс рф, які приймають участь у бойових діях на території України проти сил оборони України, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Поряд з цим, губернатор Ханти-Мансійського автономного округу - Югри рф ОСОБА_6 , будучи прихильником мілітаризованої політики здійснюваної рф щодо України, з використанням інформаційних ресурсів, зокрема месенджеру «Telegram» (телеграм-канал, користувач « ОСОБА_7 », свідомо виготовляє та поширює матеріали, в яких міститься висловлювання з ознаками виправдовування та заперечення збройної агресії рф проти України.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 110-2 та ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 110-2 та ч. 2 ст. 436-2 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - протоколами огляду від 04.11.2025; - протоколами огляду від 07.11.2025; - протоколом огляду від 30.03.2026; - висновком експерта за результатами проведення лінгвістичної експертизи від 09.04.2026 № СЕ26-25/Л/1/6; - відповідями на доручення органу досудового розслідування з оперативного підрозділу Управління СБ України в Закарпатській області.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 17.04.2026, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_6 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України. Зокрема, у зв'язку зі збройною агресією рф, воєнним станом в Україні та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на території рф, тобто території держави, визнаної ВР України державою-агресором, повідомлення про підозру ОСОБА_6 опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, аналогічним чином опубліковано повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_6 на 10 год. 20.04.2026, 10 год. 21.04.2026 та 10 год. 22.04.2026 до слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області для отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 110-2 та ч. 2 ст. 436-2 КК України, допиту в якості підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Жодного разу у призначений час на виклик слідчого підозрюваний ОСОБА_6 у призначене місце не прибув, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Таким чином, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2 та ч. 2 ст. 436-2 КК України, а саме у фінансуванні дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчиненому повторно та у виготовленні, поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році.
Обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу - ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , в разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях (злочинах), в яких він підозрюється. Санкція ч. 3 ст. 110-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а саме протоколів огляду Інтернет мережі, що свідчать про фінансування ОСОБА_6 дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України;
- переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування на території рф, тобто держави, визнаної ВР України державою-агресором, про що свідчить неприбуття на виклик до слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області три рази та не повідомлення слідчому, прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, у зв'язку з чим його оголошено у розшук;
- спосіб вчинення кримінального правопорушення (здійснює злочинну діяльність умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на території держави визнаної ВР України державою-агресором, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
Про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який пов'язаний із можливістю знищити, сховати або спотворити ОСОБА_6 будь-яку із речей чи документів (уставні, реєстраційні документи, накази, розпорядження, кадрова документація, функціональні обов'язки, письмові вказівки, записи), які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, також свідчать вище перелічені обставини.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_6 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
У зв'язку із переховуванням від органів досудового розслідування, постановою слідчого від 23.04.2026 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Досудовим розслідуванням та зібраними матеріалами кримінального провадження встановлено, що станом на теперішній час підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на території рф, тобто території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала з викладеними в такому мотивами та просила таке задоволити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заявленого клопотання.
Зважаючи на доведеність прокурором обставин, передбачених ч.6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 за його відсутності.
Заслухавши пояснення учасників, вивчивши доводи клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно із ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
В той же час, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № 2202607000000094, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2026 року, за підозрою громадянина рф ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч.2 ст. 436-2 КК України.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч.2 ст. 436-2 Кримінального кодексу України, а саме у фінансуванні дій, вчинених з метою насильницької зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені повторно та у виготовленні, поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.110-2 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 110-2 та ч. 2 ст. 436-2 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду від 04.11.2025; протоколами огляду від 07.11.2025; протоколом огляду від 30.03.2026; висновком експерта за результатами проведення лінгвістичної експертизи від 09.04.2026 № СЕ26-25/Л/1/6; відповідями на доручення органу досудового розслідування з оперативного підрозділу Управління СБ України в Закарпатській області.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У зв'язку з тим, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на території рф та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, опубліковано повістки про виклик ОСОБА_6 на 20.04.2026, на 21.04.2026 та на 22.04.2026 до слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 2202607000000094 від 22.04.2026, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2 та ч. 2 ст. 436-2 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу в призначений час на виклик слідчого громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У зв'язку із переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування на території держави агресора, про що свідчить неприбуття на виклик до СВ УСБУ в Закарпатській області три рази, та не повідомлення слідчому, прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, у зв'язку з чим його оголошено у міжнародний розшук.
Згідно з отриманою інформацією, на даний час підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів слідства та перебуває на території рф, тобто території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
23.04.2026 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду в Закарпатській області винесено ухвалу про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2202607000000094 від 22.04.2026 відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2 та ч. 2 ст. 436-2 України.
Доцільність обрання відносно підозрюваному ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу пов'язана з тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у розумінні ст. 12 КК України, оскільки санкцією ч.3 ст.110-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , в разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях (злочинах), в яких він підозрюється. Санкція ч. 3 ст. 110-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а саме протоколів огляду Інтернет мережі, що свідчать про фінансування ОСОБА_6 дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України;
- переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування на території рф, тобто держави, визнаної ВР України державою-агресором, про що свідчить неприбуття на виклик до слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області три рази та не повідомлення слідчому, прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, у зв'язку з чим його оголошено у розшук;
- спосіб вчинення кримінального правопорушення (здійснює злочинну діяльність умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на території держави визнаної ВР України державою-агресором, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
Про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який пов'язаний із можливістю знищити, сховати або спотворити ОСОБА_6 будь-яку із речей чи документів (уставні, реєстраційні документи, накази, розпорядження, кадрова документація, функціональні обов'язки, письмові вказівки, записи), які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, також свідчать вище перелічені обставини.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
У зв'язку із переховуванням від органів досудового розслідування, постановою слідчого від 23.04.2026 на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 110-2 та ч. 2 ст. 436-2 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою.
На думку суду, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно п.5 ч.1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Відповідно до вимог абз. 2 п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Керуючись ст. ст.177,182,183,193-194,205 КПК України, -
Клопотання слідчого задоволити.
Обрати відносно громадянина рф ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Урай Ханти-Мансійського автономного округу - Югри рф, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч.2 ст. 436-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
У разі затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язати орган досудового розслідування, у провадженні якого перебуває вказане кримінальне провадження, доставити його до суду не пізніше як через сорок вісім годин до місця кримінального провадження для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або зміну на більш м'який запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області підполковника юстиції - ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1