Справа № 308/6078/21
1-кс/308/2261/26
20 квітня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваної - ОСОБА_4 та її адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) ТУ ДБР розташованого у м. Львові - ОСОБА_6 , погодженого з прокурором, у кримінальному провадженні № 42021071210000030 від 12.05.2021 року, про застосування відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, заміжньої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, з вищою освітою, працюючої начальником відділу ДП «Ужгородське військове лісництво», раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.4 ст. 246 КК України,-
запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту,-
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором та доданих до нього матеріалів слідує, що слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021071210000030 від 12.05.2021, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2021 року ОСОБА_7 займав посаду директора ДП «Ужгородське військове лісництво». ОСОБА_4 займала посаду головного лісничого ДП «Ужгородське військове лісництво». ОСОБА_8 займав посаду головного інженера ДП «Ужгородське військове лісництво».
Під час досудового розслідування встановлено, що 05.03.2021 начальник тилу - заступник начальника логістики військової частини НОМЕР_1 письмово звернувся до директора Державного Підприємства «Ужгородське військове лісництво» про проведення обстеження зелених насаджень на території військового містечка № НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 та складання акту обстеження насаджень, що підлягають видаленню.
В подальшому, у березні 2021 року, працівниками ДП «Ужгородське військове лісництво» проведено обстеження дерев на території військового містечка № 32, складено відомість модельних дерев та відомість перерахунку дерев на корені.
Надалі, т.в.о директора ДП «Ужгородське військове лісництво» ОСОБА_8 видав наказ від 11.03.2021 № 18, про виписку лісорубного квитка на проведення рубки дерев на території військового містечка № НОМЕР_2 .
Також встановлено, що 11.03.2021, т.в.о директора ДП «Ужгородське військове лісництво» ОСОБА_8 видав, а головний лісничий ОСОБА_4 виписала лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 554360.
В подальшому, між директором ДП «Ужгородське військове лісництво» та ФОП ОСОБА_9 , укладено договір на розробку лісосіки від 15.04.2021 № 17/ДП/21 згідно лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №554360, відповідно до якого останнім в повному обсязі проведено рубку дерев на території військового містечка № НОМЕР_2 (склади в/ч НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_2 .
Окрім цього, 05.03.2021, між директором ДП «Ужгородське військове лісництво» та ТОВ «Рейл Транс Сервіс», укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 10353/10353/1кв-бе/2021.
Також встановлено, що 01.03.2021 між директором ДП «Ужгородське військове лісництво» та ФОП ОСОБА_10 укладено договір на навантаження, розвантаження, перевезення лісопродукції із території військового містечка № 32 на ДП «Ужгородське військове лісництво»
Окрім цього, 14.05.2021, між директором ДП «Ужгородське військове лісництво» та ФОП ОСОБА_11 укладено договір на навантаження, розвантаження, перевезення лісопродукції із території військового містечка № НОМЕР_2 на ДП «Ужгородське військове лісництво».
Під час досудового розслідування встановлено, що територія військового містечка № НОМЕР_2 (склади в/ч НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_2 не віднесена до територій, на яких ДП «Ужгородське військове лісництво» здійснює свою діяльність та посадові особи вказаного підприємства не уповноважені на проведення господарських заходів в межах військового містечка № НОМЕР_2 (склади в/ч НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_2 ..
Під час досудового розслідування, 14.05.2021, працівниками правоохоронного органу, за участю спеціалістів, проведено огляд місця незаконної рубки дерев на території військового містечка № НОМЕР_2 (склади в/ч НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено пні 54 незаконно зрубаних дерев.
Внаслідок незаконної рубки дерев на території військового містечка № НОМЕР_2 (склади в/ч НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_2 , спричинено шкоду на суму 1 558 293,09 грн.
Встановивши наявність достатніх доказів, 15.04.2026, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 повідомлено про підозру у незаконній порубці, збуті незаконно зрубаних дерев, вчинені за попередньою змовою групою осіб, що спричинили тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: оглядом місця події, висновком судової інженерно-екологічної експертизи, допитами свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальну можливість покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
2. Незаконно впливати на учасників кримінального провадження.
ОСОБА_4 з урахуванням відомих обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із учасниками кримінального провадження.
Аналогічним чином ОСОБА_4 може впливати на недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів які були та будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
При цьому, з метою незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні та зміни ними показань, ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення із застосуванням свого службового становища чи службового становища інших працівників митниці.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_4 може використати свої зв'язки для незаконного впливу на свідків, спеціалістів, експертів, які брали участь у першочергових слідчих діях, чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Підставою застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що особа матиме можливість переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення злочину, до особи може бути застосовано покарання у виді реального позбавлення волі на строк до семи років.
Враховуючи вищевикладене, а також тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані про особу, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, слідчий просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладеними в такому мотивами. Зауважив, що оголошена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, а наведені в клопотанні ризики є реальними. Просив обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту та покласти на неї відповідні обов'язки.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо внесеного слідчим клопотання. Зазначила, що ризики відсутні. Просила обрати відносно її підзахисної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Крім цього зауважила, що робота ОСОБА_4 вимагає негайного реагування і вночі, оскільки можливі аварійні випадки, зокрема пожежа, а тому заборона її підзахисній залишати місце проживання у нічний час може призвести до негативних наслідків. Також робота ОСОБА_4 потребує виїзду за межі Ужгородського району. Також адвокат зазначила, що на утриманні у її підзахисної є неповнолітні діти та матір, яка хворіє, а тому мають місце випадки коли вночі ОСОБА_4 вимушена відлучатися з місця свого проживання до лікарні.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину і за який їй може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 підтверджується наступними матеріалами досудового розслідування, а саме: оглядом місця події, висновком судової інженерно-екологічної експертизи, допитами свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч.4 ст. 246 КК України, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у вказаному кримінальному правопорушенні, дані про особу підозрюваної та те, що підозрювана ОСОБА_4 не належить до тяжко хворих, багатодітних батьків тощо, а тому не існує обставин, які б істотно впливали на доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.
Беручи до уваги наведене, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, експерта, спеціалістів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винуватою, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваної.
Враховуючи наведене та фактичні обставини кримінального провадження, характер діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 , потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання містять достатньо даних, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи, чим нічний домашній арешт, можуть бути недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, з врахуванням фактичних обставин справи та особи підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_4 саме такого запобіжного заходу, як нічний домашній арешт, призведе до виконання завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України на підозрювану ОСОБА_4 слід покласти наступні обов'язки (з урахуванням обставин встановлених у судовому засіданні та думки сторін): прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання, роботи; утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також слід роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до вимог ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, заміжньої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, з вищою освітою, працюючої начальником відділу ДП «Ужгородське військове лісництво», раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.4 ст. 246 КК України, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю - до 13.06.2026 року, заборонивши залишати місце проживання, у період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. (окрім невідкладних випадків),
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання, роботи,
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні,
- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1