Справа № 308/5706/26
1-кп/308/540/26
22 квітня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю :
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22026070000000073 від 16.03.2026 року , справу №308/5706/26 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 16.03.2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026070000000073 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Прокурор ОСОБА_3 через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченій ОСОБА_5 ..
У судовому засіданні ОСОБА_6 підтримав подане ним клопотання, просив таке задовольнити. Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор вказав, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КПК України. Також вказав на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що обвинувачена ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому, прокурор зазначив, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку та виконання покладених на неї обов'язків враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, вчиненого в умовах воєнного стану, зважаючи на обсяги наркотичних засобів, придбання та зберігання яких з метою збуту здійснювала обвинувачена.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що нових ризиків не встановлено, а ті які були встановленні слідчим суддею при обранні запобіжного заходу зменшились.
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала пояснення свого захисника, просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченої та її захисника з приводу заявленого прокурором клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2026 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 26.04.2026 року.
Запобіжний захід ОСОБА_5 був обраний з урахуванням її особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Було встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо обвинуваченої ОСОБА_5 судом встановлено наступне.
Так, враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, може вдатися до переховування від суду. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Також суд вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу обвинуваченої на свідків, експерта у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів вигідних для неї, оскільки такі у судовому засіданні допитані ще не були.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає доведеним наявність ризику можливості обвинуваченої вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до переконання про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що зазначені у клопотанні прокурора ризики не зменшились та виправдовують тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України під вартою.
Суд приймає до уваги доводи сторони захисту, що встановлені слідчим суддею під час досудового розслідування ризики, передбачені п.2,4 ч. 1 ст. 177 КПК України перестали існувати з огляду на, те що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. За таких обставин, органом досудового розслідування були зібрані усі можливі докази, які перебувають безпосередньо у сторони обвинувачення, встановлені свідки у кримінальному провадження, а тому обвинувачена не матиме можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Однак, незважаючи на те, що за результатами судового розгляду судом встановлено факт припинення існування наведених вище ризиків, суд констатує, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують бути актуальними та обґрунтованими.
Зокрема, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, який належить до категорії особливо тяжких та передбачає суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, наявний реальний ризик переховування від суду з метою уникнення відповідальності. Суд вважає, що встановлені ризики є достатньо високими, щоб переважити інтереси особистої свободи обвинуваченої. Більш того, специфіка злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів в особливо великих розмірах, вчинене повторно, свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів чи визначення розміру застави.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи особливу суспільну небезпеку правопорушення та високу ймовірність продовження протиправної діяльності, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки саме такий захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання завдань кримінального провадження
Крім того, суду не надано ніяких доказів щодо стану здоров'я обвинуваченого, які б свідчили про неможливість тримання його під вартою чи доказів, що в ДУ «УВП №9», де наразі утримується обвинувачена, їй не буде забезпечена належна медична допомога.
Керуючись ст.ст.176-178,331,369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, без визначення розіру застави , обраний слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду згідно Ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 27.02.2026 року (справа №308/1163/26) а саме до 18 червня 2026 року включно.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Копію ухвали надіслати начальнику Закарпатської УВП №9.
Повний текст ухвали виготовлено 23.04.2026 року о 16 год. 00 хв.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1