Справа №:755/5050/26
Провадження №: 1-кс/755/1557/26
"21" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000345 від 07.04.2026 року, про арешт майна,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4 ,
власника майна ОСОБА_5 ,
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва звернулася до суду з указаним клопотанням у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000345 від 07.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Як убачається з клопотання прокурора, 07.04.2026 року за адресою: м. Київ, по пр-т. Броварський, 50, працівниками поліції зупинено автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «308D», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , при перевірці якого виявлено можливе знищення кустарним способом ідентифікаційного номеру кузова транспортного засобу.
Відповідно до рапорту поліцейського УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_7 , 07.04.2026 року, патрулюючи в складі екіпажу «Рубін-404» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по території Дніпровського району по проспекту Броварський, 50, було зупинено транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», моделі «308D», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , який надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке мало ознаки підробки, а саме відсутність голографічних знаків. Під час перевірки номеру кузова авто, яке зазначено в свідоцтві про реєстрацію через ІПНП «АРМОР» даний автомобіль не знайдено, під час перевірки за д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено, що за ними рахується мотоцикл « ОСОБА_10 », про що є відповідний запис в системі ІПНП «АРМОР».
07.04.2026 року в період часу з 13 години 40 хвилин по 14 годину проведено огляд місця події за адресою: м. Київ, пр-т. Броварський, 50, в ході якого було вилучено транспортний засіб автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «308D», державний номер НОМЕР_1 , який поміщено на спеціальний майданчик за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б, ключі від вказаного транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які постановою дізнавача визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, згідно клопотання, у вказаному провадженні призначено судову експертизу, яка на даний час не завершена.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити частково, наклавши арешт, заборонивши відчуження вказаного транспортного засобу, з метою збереження речового доказу.
Представник власника майна ОСОБА_4 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що ОСОБА_5 , в інтересах якого вона дії, є законним власником указаного транспортного засобу, який не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження та йому не повідомлено про підозру, однак на даний час указаний автомобіль перебуває на майданчику тимчасового тримання, що суттєво та безпідставно обмежує законні права його власника, оскільки він є фізичною особою підприємцем, що потребує щоденного використання транспортного засобу, крім того його дружина є особою з інвалідністю, що також вимагає наявності транспортного засобу.
Власник майна ОСОБА_5 підтримав думку свого представника.
Вислухавши думку прокурора, представника власника майна та власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осі.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
Зокрема, відповідно до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частина 1 ст. 173 КПК України, передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна, доданих до клопотання документів, слідчий суддя враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності та приходить до висновку, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, а саме необхідність збереження речових доказів саме шляхом накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Зокрема, в ході судового розгляду вказаного клопотання прокурором не було надано жодних доказів того, що свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу дійсно має ознаки підробки та за номерними знаками вказаного автомобіля рахується мотоцикл «Харлей Девідсон», а тому слідчий суддя вважає такі доводи прокурора необґрунтованими.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт указаного майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000345 від 07.04.2026 року, про арешт майна, а саме: автомобіля марки «Mercedes-Benz», моделі «308D», державний номер НОМЕР_1 , білого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , ключів від указаного автомобіля та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: