Справа № 755/4929/26
Провадження №: 3/755/2417/26
"14" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, безробітного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КпАП України, -
ОСОБА_1 24 березня 2026 року об 11 годині 45 хвилин, рухаючись вулицею Харківське шосе, 19, у місті Києві, керував транспортним засобом Audi A4, номерний знак НОМЕР_2 , будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження в праві керування транспортними засобами. ДВС постанова про обмеження НОМЕР_3 від 30.06.2022 року, чим порушив ст.15 Основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами Закону України «Про дорожній рух».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Крім того, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Зокрема, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи стосовно ОСОБА_1 було розміщено на офіційній вебсторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно з вимогами ст. 268КпАП України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Главою 21 КпАП України передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» /рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»/.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, копію постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП НОМЕР_3 від 30.06.2022 року, DVD-R диск, дійшов наступного.
Норма ст.7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною 3 стаття 126 КпАП України, передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Як вбачається з постанови ВП НОМЕР_3 від 30.06.2022 року ОСОБА_1 встановлене тимчасове обмеження в праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно судового наказу №365/720/17 виданого 22.11.2017 року.
За таких обставин, враховуючи постанову у виконавчому провадженні НОМЕР_3 від 30.06.2022 року, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КпАП України.
Нормами ст.245 КпАП України передбачено ряд завдань серед яких є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
При накладенні стягнення відповідно до ст. ст. 33, 252 КпАП України суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважає за необхідне накласти на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того, згідно ст. 40-? КпАП України, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, у розмірі, визначеному ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.33, 40-?, 126 ч.3, 252, 255, 283-285, 291, 294 КпАП України, суд,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 3 /три/ місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 665 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Андрій КУРИЛО