справа № 752/25987/21
провадження №: 1-кс/752/1578/26
14.04.2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
представника ТОВ «ДУАТ» - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника ТОВ «ДУАТ» (код ЄДРПОУ 32244173) - адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021100000000845, відомості щодо якого внесені 05.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 110-2 КК України, про скасування арешту майна,-
В провадженні слідчого судді перебуває вищезазначене клопотання (заява), в якому представник ТОВ «ДУАТ» (код ЄДРПОУ 32244173) - адвокат ОСОБА_3 скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2022 у справі № 752/25987/21 (провадження №:1-кс/752/5067/22), а саме з цінних паперів ПрАТ «КФЦ» (код ЄДРПОУ 37006207; ISIN UA4000069926).
В обґрунтування поданого клопотання зазначила, що необхідність скасування арешту обґрунтовує тим, що на даний час ТОВ «ДУАТ» перебуває у процесі припинення юридичної особи (ліквідації), а вказаний арешт унеможливлює таку передачу, позбавляючи заявника можливості реалізувати сій обов'язок завершити ліквідацію ТОВ «ДУАТ» без зайвих витрат та ризиків. Разом з тим, внаслідок арешту ТОВ «ДУАТ» зазначає збитків, оскільки процедура ліквідації затягується, накопичуються борги, що прямо суперечить принципам пропорційності та необхідності арешту, оскільки існує реальна загроза для кредиторів. Враховуючи вищевикладене, подальше існування арешту є неспівмірним із завданнями кримінального провадження та прямо перешкоджає законній господарській діяльності, пов'язаній із ліквідацією суб'єкта господарювання.
Вислухавши обґрунтування представника ТОВ «ДУАТ» (код ЄДРПОУ 32244173) - адвоката ОСОБА_3 , яка підтримала викладені вимоги у поданому клопотанні та просила скасувати арешт з вказаного майна, вказуючи на необхідність реалізації вказаного майна в межах ліквідаційної процедури, дослідивши вказане клопотання та копії доданих до нього матеріалів, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).
Зі змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із матеріалів клопотання, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2022 у справі №752/25987/21 (провадження №:1-кс/752/5067/22), накладено арешт на, зокрема, на цінні папери ПрАТ «КФЦ» (код ЄДРПОУ 37006207; ISIN UA4000069926), з метою збереження речових доказів.
При цьому, постановою слідчого СУ ГУ НП ОСОБА_4 від 07.10.2022 цінні папери, зокрема: акції прості іменні (ISIN UA4000069926), ПрАТ «Комунікаційний фондовий центр» (ЄДРПОУ 37006207) визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження №12021100000000845 від 20.08.2021.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положеннями частини 1 стаття 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, а також факт не доведення необґрунтованості подальшого застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів, що відпали підстави для подальшого збереження зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання є необґрунтованим. При цьому, наявність припинення юридичної особи в результаті її ліквідації не є безумовною підставою для скасування арешту майна.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ТОВ «ДУАТ» (код ЄДРПОУ 32244173) - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання представника ТОВ «ДУАТ» (код ЄДРПОУ 32244173) - адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021100000000845, відомості щодо якого внесені 05.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 110-2 КК України, про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1