Справа № 752/34/26
Провадження №: 1-кп/752/1629/26
Іменем України
20 квітня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12025100010003309 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, студента 2 курсу «НУВСУ», інваліда ІІІ групи з дитинства внаслідок аварії на ЧАЕС, працюючого в ТОВ «Анкора Трейд», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
обвинуваченого за ч. 4 ст. 186 КК України,
з участю сторін кримінального провадження -
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
07.12.2025 року, приблизно о 17 год. 30 хв., обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на території «ВДНГ», поруч із касовою зоною розважальних атракціонів, побачив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка стояла у черзі до каси атракціонів та тримала в руках власний мобільний телефон марки «Iphone 15 pro Мах», сірого кольору, ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , вартістю 34000 грн. В цей час у ОСОБА_3 виник раптовий злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме вище вказаного мобільного телефону.
Реалізуючи свій злочинний умисел та усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, ОСОБА_3 , вирвав з рук потерпілої та заволодів мобільним телефоном марки «Iphone 15 pro Мах», сірого кольору, ІМЕН НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 . Після цього він побіг у бік центрального входу території «ВДНГ», тримаючи вище вказаний телефон при собі та не реагуючи на те, що ОСОБА_6 бігла за ним, намагаючись його зупинити. В подальшому ОСОБА_3 зник з поля зору потерпілої та покинув місце вчинення кримінального правопорушення. В подальшому ОСОБА_3 , розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку в розмірі 34 000 грн. 00 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 , визнається винним за ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини, щиро розкаявся. Пояснив, що 07.12.2025 року, приблизно о 17 год. 30 хв., перебував на території «ВДНГ», поруч із касовою зоною, розважальних атракціонів. Побачив потерпілу ОСОБА_6 , яка стояла у черзі до каси та тримала в руках власний мобільний телефон марки «Iphone 15 pro Мах», сірого кольору. Вирвав у неї з рук даний телефон, після чого побіг у бік центрального входу території «ВДНГ», тримаючи телефон при собі. Бачив, що потерпіла ОСОБА_6 бігла за ним, намагаючись зупинити його. Покинув територію «ВДНГ» та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку в розмірі 34 000 грн. 00 коп. Просив суд врахувати ряд пом'якшуючих покарання обставин, а саме:
-щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки повністю визнав свою вину ще на початковому етапі досудового розслідування, надав визнавальні показанння, добровільно повідомив усі суттєві обставини кримінального правопорушення органу досудового розслідування та добровільно передав викрадений мобільний телефон для його повернення потерпілій;
-добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди. Він зв'язався з потерпілою ОСОБА_6 , проявив бажання виправити ситуацію, запропонував допомогу у відновленні властивостей викраденого телефону для можливості його подальшого безпечного використання, добровільно оплатив вартість відновлення телефону у сервісному центрі APPLЕ. Крім того, погодився добровільно відшкодувати заподіяну моральну шкоду у визначеному потерпілою розмірі 30000 грн.
-примирення з потерпілою. Він примирився з потерпілою, вона не має жодних матеріальних чи моральних претензій до нього, образи не тримає та вибачила його за скоєне.
- вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин. Незадовго до вчинення кримінального правопорушення він розійшовся із своєю дівчиною з якою мав намір створити сім'ю. Причиною було те, що він не зміг оплачувати оренду квартири, в якій спільно проживали. На найм квартири ним було витрачено всі свої наявні на той момент заощадження. Знайти роботу, яка би дозволяла щомісячно оплачувати коштовну оренду йому не вдалося. Внаслідок відсутності коштів на оренду житла він 28.11.2025 року повернувся до квартири матері, де і проживав. Для забезпечення дівчини він за 3 місяці спільного проживання набрався мікропозик, борги за якими росли та зрештою були погашені коштами його матері. На тому етапі це спричинило певну напруженість у відносинах із матір'ю, яка сама утримувала і виховувала його.
Також обвинувачений звертав увагу суду на те, що він, будучи виключеним з військового обліку за станом здоров'я, з власної ініціативи прийняв рішення перераховувати частину отримуваного доходу в дні отримання заробітної плати на користь ЗСУ для задля надання щирої посильної підтримки для наближення перемоги. Загалом станом на поточну дату було здійснено 3 перекази та на загальну суму 3000 грн.
Просив все врахувати та не позбавляти його волі.
Наявні в справі докази його винуватості не оспорює.
Потерпіла ОСОБА_6 , надіслала на адресу суду клопотання, в якому просила суворо не карати обвинуваченого, призначити покарання без реального позбавлення волі, останній збитки повністю відшкодував, вона не має до ного матеріальних претензій.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої майнової та моральної шкоди, вчинення правопорушення за збігом тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, примирення з потерпілою, донати на ЗСУ.
Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину - злочин, передбачений ч. 4 ст.186 КК України відноситься до тяжкого, вищевказані обставини, які пом'якшують покарання, а також та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, який вчинив кримінальне правопорушення в молодому віці, фактично будучи 19 річним підлітком, є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства внаслідок аварії на ЧАЕС, раніше не судимий, має матір, яка самостійно виховувала його з першого року життя, а він є для неї єдиним родичем, який може надавати підтримку, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, правопорушення вчинив вперше, є студентом Національного університету фізичного виховання та спорту, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно. Після вчинення правопорушення щиро розкаявся, засудив свою протиправну поведінку, завдяки його сприянню досудовому розслідуванню, вдалося оперативно завершити досудове розслідування та повернути майно потерпілій, добровільно відшкодував матеріальну та моральну шкоду, примирився з потерпілою, що суттєво знизило ступінь небезпечності як кримінального правопорушення, так і особи засудженого.
Відповідно до ст. 69 КК України, оскільки наявні кілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, який до 2025 року злочинів не вчиняв, є молодим хлопцем, інвалідом ІІІ групи з дитинства, повністю відшкодував завдані збитки, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі.
Враховуючи обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, побажання потерпілої, яка просила призначити покарання без реального позбавлення волі, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому, з урахуванням ст. 75 КК України, його слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та покласти обов'язки передбачені ст.76 КК України.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України і призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації в орган з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: - мобільний телефон марки «Iphone 15 pro Мах», сірого кольору, ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , об'єм пам'яті 256 ГБ, який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6 .
- фіскальний чек про придбання, що поміщено до поліетиленового файлу, який запломбований біркою «Національна поліція» №NPU-7492606 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
- DVD-R з записами камер ломбарду «ЕВ.РО. ЛОМБАРД «ЕВ.РО. ФІНАНСИ ЛТДІ КОМПАНІЯ» - залишити в матеріалах кримінального провадження;
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1