Справа № 727/3595/26
Провадження № 3/727/763/26
22 квітня 2026 рокусуддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В., за участю захисника Загарія О.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Чернівецького районного управління поліції в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-4 ч.3 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , -
До Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173-4 ч.3 КпАП України.
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 10.03.2026 року серії ВАД №980200 вбачається, що ОСОБА_1 звинувачується в тому, що на початку листопада 2025 року, 18.12.2025 року та 29.01.2026 року малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на території ліцею №20, що розташований в АДРЕСА_2 , будучи учасником освітнього процесу систематично здійснював булінг психологічного та фізичного характеру, ображав нецензурними словами малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим своїми діями міг завдати шкоду фізичному та психологічному здоров'ю ОСОБА_3 .
Дії ОСОБА_1 уповноваженою особою кваліфіковано за ч.3 ст.173-4 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП не визнала. Пояснила, що вони є внутрішньо переміщеними особами. Її син ОСОБА_4 навчався у ліцеї №20. ОСОБА_5 з ОСОБА_6 були однокласниками. 18.12.2025 року її син прийшов після школи додому з обдряпаними руками та пояснив, що це зробила ОСОБА_7 січні батьки інших учнів почали їй дорікати щодо неналежної поведінки її сина, яка полягала в тому, що він ображає їх дітей, зриває уроки.
Вказала, що син їй повідомив, що ОСОБА_8 сама вчиняла з ним конфлікти та провокувала його. Вважає, що в діях сина відсутні ознаки булінгу. Через ці всі обставини вона була змушена перевести сина до іншого навчального закладу.
Через зазначені обставини, за ініціативою ОСОБА_9 були ініційовані батьківські збори разом із дітьми, на які вона із сином не прийшла, бо не хотіла травмувати дитину.
Захисник у судовому засіданні пояснив, що дійсно син ОСОБА_1 - Мальцев Марк навчався в 3В класі Чернівецького ліцею №20, де в нього в грудні виник конфлікт із ОСОБА_6 . У січні 2026 року батьки інших учнів почали дорікати ОСОБА_1 щодо неналежної поведінки її сина, зокрема, ображання їх дітей, зривання уроків тощо. З цього приводу ОСОБА_1 поспілкувалась із класним керівником, яка, в свою чергу, скаржилась на неналежну поведінку ОСОБА_10 на уроках, порушення дисципліни, його небажання навчатись.
02.02.2026 року було зібрано збори в кабінеті директора ліцею за участю завуча, деяких вчителів та шкільного психолога, на яких ОСОБА_1 взяла до уваги зазначені зауваження. У свою чергу, вона довела до відома присутніх, що конфлікт наявний тільки між її сином та ОСОБА_6 , яка інколи провокує останнього.
Зазначив, що на засіданні комісії з розгляду можливих випадків булінгу (цікування) у 3-В класі Чернівецького ліцею №20 від 13.02.2026 року, за результатами якого складено протокол №2, обговорювалась заява ОСОБА_1 щодо можливого випадку булінгу (цькування) по відношенню до її сина ОСОБА_10 з боку однокласниці ОСОБА_11 , однак за результатами голосування такий не підтвердився.
Комісією розглядалось питання щодо можливого випадку булінгу з боку ОСОБА_12 по відношенню до однокласників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . За результатами обговорення питання комісією не вбачала в діях ОСОБА_17 ознак булінгу (цікування) по відношенню до вказаних дітей. У той же час, по відношенню до ОСОБА_18 комісія вважає, що булінг був наявний. Проте, таке рішення прийнято з перевагою лише в один голос: «За» - 6, «Утрималося» - 4, тобто ні одноголосно, ні абсолютною більшістю таке рішення не прийнято.
Описані в протоколі три випадки неправомірної поведінки ОСОБА_17 з інтервалом орієнтовно в місяць по відношенню до ОСОБА_11 є нічим іншим як поодинокими конфліктами між учасниками навчального процесу, через можливу його недисциплінованість, часткову невихованість, розлад поведінки тощо, проте в жодному випадку такі дії не носять системного характеру, що є обов'язковою умовою булінгу.
Просив провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-4 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_9 суду пояснила, що її донька ОСОБА_8 навчалася в одному класі із ОСОБА_19 . У листопаді 2025 року під час спілкування із донькою, вона дізналась, що ОСОБА_5 вчиняє булінг відносно Таїсії. З цього приводу вона зв'язалась із ОСОБА_1 для урегулювання вказаного питання. Однак ОСОБА_1 на контакт не йшла. Тому вона звернулась до класного керівника дітей, яка їй повідомила про те, що ОСОБА_5 вчиняє конфлікти і з іншими дітьми, зриває уроки. Після цього, були зібрані батьківські збори на яких також були присутні діти, однак ОСОБА_1 на них не прийшла.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 252, ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису.
Слід зазначити, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Диспозиція ч.1 ст. 173-4 КУпАП передбачає відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
Згідно з ч. 3 ст. 173-4 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов'язків.
У п. 4 розділу І Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), який затверджений наказом МОН України від 28 грудня 2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» вказано, що до булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньо їособи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру; словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток; будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів; інші правопорушення насильницького характеру.
Таким чином, істотними ознаками булінгу є систематичність (повторюваність) діяння, яка в переважній більшості випадків слугує ключовою відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованостічи недисциплінованості та насильницький характер діянь, які вчиняються.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №980200 ВІД 10.03.2026 року, на початку листопада місяці 2025 року, 18.12.2025 року та 29.01.2026 року малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на території ліцею №20, що розташований в АДРЕСА_2 , будучи учасником освітнього процесу систематично здійснював булінг психологічного та фізичного характеру, ображав нецензурними словами малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим своїми діями міг завдати шкоду фізичному та психологічному здоров'ю ОСОБА_3 .
До протоколу також долучено пояснення малолітньої потерпілої ОСОБА_3 , від 21.02.2026 року, опитаної в присутності матері, в яких вказано, що на початку листопада вона перебувала в класі навчального закладу ліцею №20, що по вул.Воробкевича, 19 в м.Чернівці, де до неї підійшов однокласник ОСОБА_20 та почав штовхати, ображати нецензурною лайкою, при цьому наніс їй удар ногою у її праву ногу, внаслідок чого у неї був синець. У подальшому, коли вони в середині січня 2026 року вийшли з канікул ОСОБА_5 продовжував цькувати її, а саме: ображав нецензурною лайкою (ідіота, корова, кончена). Також, перекривлював її прізвище. Окрім цього 29.01.2026 року ОСОБА_5 знов ображав її нецензурною лайкою. Також, пригадує, що 18.12.2025 року у класі ОСОБА_5 пачав її царапати (а.с.6).
З письмових пояснень малолітньої ОСОБА_21 , опитаної в присутності матері, від 24.02.2026 року де вказано, що на початку листопада вона знаходилась у класі навчального закладу ліцею №20, що по вул.Воробкевича, 19 в м.Чернівці, де бачила як однокласник ОСОБА_20 підійшов до однокласниці ОСОБА_11 та почав її штовхати, при цьому ображав її нецензурною лексикою, також наніс удар ногою у її ногу, внаслідок чого ОСОБА_8 отримала синець. 18.12.2025 року вони перебували у класі, де ОСОБА_5 почав «царапати» Таїсію. У середині січня 2026 року, коли вони вийшли з канікул Марк продовжував цькувати Таїсію: ображав нецензурною лайкою. Ці дії він також вчинив 29.01.2026 року (а.с.7).
Згідно наявних в матеріалах справи пояснень малолітнього ОСОБА_22 від 24.02.2026 року, опитаного в присутності батька, аналогічно вказано, що на початку листопада 2025 року він знаходився у класі навчального закладу, ліцею №20, що розташований в м.Чернівці, вул.Воробкевича, 19, та бачив як однокласник ОСОБА_20 підійшов до однокласниці ОСОБА_11 і почав її штовхати та ображати нецензурною лексикою, та наніс удар ногою в ногу. У середині січня 2026 року, коли вони вийшли з канікул ОСОБА_5 продовжував цькувати Таїсію, а саме: ображав нецензурною лайкою (а.с.8).
З наявного у справі протокол №2 засідання комісії з розгляду можливих випадків булінгу (цькування) у 3-В класі Чернівецького ліцею №20. Дата проведення: 13.02.2026 року о 12 год. 30 хв. Підстава засідання комісії: - розгляд заяв батьків учнів 3-Вкласу від 10.02.2026 року, щодо можливих випадків боулінгу (цькування) з боку учня 3-В класу ОСОБА_17 по відношенню до їхніх дітей: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 , ОСОБА_24 ; - розгляд заяви матері учня 3-В класу ОСОБА_25 , від 09.02.2026 року щодо можливого випадку булінгу (цькування) з боку однокласниці ОСОБА_11 по відношенню до її сина ОСОБА_26 .
Згідно протоколу №2, випадок булінгу (цікування) по відношенню ОСОБА_17 з боку однокласниці ОСОБА_11 не підтверджено голосуванням.
Випадок булінгу (цькування) з боку учня 3-В класу ОСОБА_17 по відношенню до ОСОБА_11 підтверджено голосуванням (а.с.10-12).
У протоколі №2, також вказано, що заслухано ОСОБА_9 , яка повідомила про постійні випадки образ з боку ОСОБА_27 до її доньки ОСОБА_11 (дражнить, зачіпає, «нависає» над нею проти її бажання), а саме: у жовтні 2025 року (відсутня дата у пред'явленому обвинуваченні) після уроків ОСОБА_5 без причини обізвав та штовхнув ОСОБА_28 ; у грудні на уроці фізичного виховання без причини ходив за нею, сідав біля неї, чим спричиняв незручності для доньки, порушував її особисті кордони (у пред'явленому обвинуваченні не зазначені вказані обставини); у січні 2026 року - на перерві образив, дражнив Таю.
Отже, вище перелічені досліджені в ході судового розгляду матеріалів справи не містять ознаків булінгу ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 .
Як вбачається з цих матеріалів, конфліктна ситуація, що виникла між ними 29.01.2026 року, була одноразовою, про системність протиправних діянь ОСОБА_2 щодо потерпілої будь які докази у справі відсутні.
Варто зазначити, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювальні дії, а одинична конфліктна ситуація між учасниками таким не вважається.
Конфлікт (лат. conflictus сварка, сутичка) є зіткненням протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Систематичність (повторюваність) діяння одна з типових ознак булінгу, яка в переважній більшості випадків слугує ключовою відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованості, недисциплінованості чи застосування неправомірних методів виховання.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №ВАД №980200 від 10.03.2026 року не містить конкретних вказівок на час кожної події булінгу, що б вказувало б на систематичний характер діяння.
Також, суд враховує, що на даний час малолітній ОСОБА_2 навчається в іншому навчальному закладі, а тому будь-які протиправні дій відносно ОСОБА_3 не вчиняються.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»).
Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу цього адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 173-4, 247, 283 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-4 КпАП України закрити у зв'язку із відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці.
Суддя Одовічен Я.В.