23.04.26
Харківський районний суд Харківської області
23 квітня 2026 року
селище Покотилівка Харківської області
Справа №638/18459/25
Провадження №2/635/2226/2026
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Карасави І.О.,
секретаря судового засідання - Федотова Д.Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У позовній заяві просить суд розірвати шлюб, зареєстрований 26 жовтня 2002 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, за актовим записом №2114.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26 жовтня 2002 року уклав шлюб з відповідачем, який був зареєстрований Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, за актовим записом №2114.
Позивач зазначає, що у подружжя втратило почуття та повагу один до одного, у них відсутні спільні інтереси та взаєморозуміння, наявні різні погляди на життя.
Сторони ведуть окремий спосіб життя, проживають окремо. Позивач вважає, що подальше подружнє життя і збереження шлюбу неможливе. На даний момент сторони не ведуть спільного господарства та побуту.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2025 року вищевказану цивільну справу передано в провадження судді Карасави І.О.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 березня 2026 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій зазначила, що просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує щодо задоволення позову в повному обсязі та просить розглядати справу за його відсутності.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Встановлені фактичні обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 29 жовтня 2002 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, за актовим записом №2114, вбачається що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі.
Зі свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 01 липня 2014 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, за актовим записом №713 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , відповідно до якого мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_1 .
За змістом положень частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України(далі - СК України) та статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Відповідно до статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Під час судового розгляду судом встановлено, що сторони проживають окремо за взаємною згодою, що не пов'язано з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми чи інших поважних причин.
Сімейне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склалось у зв'язку з тим, що між ними відсутнє взаєморозуміння та спільні інтереси, вони втратили почуття та повагу один до одного. Позивач та відповідач вважають, що подальше шлюбне життя неможливе. Протягом тривалого часу не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства. Відповідач ОСОБА_2 проти розірвання шлюбу не заперечує. За даних обставин суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалась, сумісне проживання та збереження сім'ї є неможливим.
Згідно пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сім'я розпалась остаточно і поновити шлюбні відносини між позивачем та відповідачем неможливо. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до положень частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, фактично живуть окремо, тому суд вважає, що формальне існування даного шлюбу суперечить моральним засадам суспільства, тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Оскільки позивач у своїй заяві просить суд віднести сплачений судовий збір за його рахунок, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 247, 263-265, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований зареєстрований 26 жовтня 2002 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, за актовим записом №2114.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання(перебування): АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання(перебування): АДРЕСА_2 .
Суддя І.О.КАРАСАВА