П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38534/25
Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,
повний текст судового рішення
складено 02.02.2026, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУПФ) оновлених довідок про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 рік, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (Закон №2262-ХІІ), положень Постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (Постанова №704), із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 та 2025 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024 та з 01.02.2025 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та до ГУПФ оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 рік, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 та 2025 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, згідно наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 та з урахуванням надбавки за особливості проходження служби в розмірі не менш 100 % посадового окладу, надбавки за таємність 15 % від посадового окладу, надбавки за класну кваліфікацію в розмірі 5 % від посадового окладу та премії не менш 400% від посадового окладу для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2024 та з 01.02.2025 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУПФ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 року у справі №420/25434/25 зобов'язано ОТЦК оформити і надати до ГУПФ нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень Постанови №704, Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого Постановою КМУ від 15.06.1994 року №414 (Положення №414) та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 (Порядок №260), із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за таємність, надбавки за класну кваліфікацію та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, вказаних у довідках №11/1/1514 від 13.12.2024 року, №11/1/1515 від 13.12.2024 року, №11/1/1516 від 13.12.2024 року, №11/1/927/1 від 23.06.2025 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року.
На виконання рішення суду від 24.09.2025 року у справі №420/25434/25 ОТЦК підготував довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року.
16.10.2025 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив підготувати та надати ГУПФ оновлені довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704 із обов'язковим врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 року в сторону збільшення, з урахуванням відповідного тарифного коефіцієнта помноженого на відповідний розмір прожиткового мінімума для працездатних осіб, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для подальшого здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 та 01.02.2025 року пенсії (а.с.14).
У відповідь отримав лист-відповідь від 10.11.2025 року №13/1/1915, в якому відповідач повідомив, що Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки та подають їх органам, які уповноважені рішенням керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій готується обласними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі списків Головних управлінь Пенсійного фонду України. Інших підстав в ОТЦК щодо видачі довідок для перерахунку пенсій нормативно-правовим документам не передбачено. КМУ рішень щодо перерахунку пенсій з 2018 року не приймалось, тому у ГУ ПФ України не було підстав для складання та надання списків, а у ОТЦК- для складання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд 1-ї інстанції виходив з того, що Постанова КМУ №481 вважалася чинною та підлягала застосуванню до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №320/29450/24, яким її окремі положення були визнані протиправними та нечинними. Таким чином, із дня набрання чинності Постановою КМУ №481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року та 2025 року відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося виходячи з фіксованої величини 1762грн, передбаченої Постановою КМУ №481.
Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що частково відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно ч.2 ст.9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою №704 затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704, в редакції чинній на час її прийняття, встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Постанова №103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України.
Згідно п.6 Постанови №103 передбачено внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Відповідно до п.3 Змін що вносяться до постанов КМУ, які затверджено Постановою №103, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року , на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103.
Отже, після набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 виникли правові підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт (без використання гарантії у вигляді 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Крім того, колегія суддів зазначає, що наявність звернення пенсіонера про отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії до уповноваженої особи, що здійснює видачу довідок про розмір грошового забезпечення, за умови наявності права у пенсіонера на здійснення перерахунку пенсії, є підставою для видачі уповноваженою особою такої довідки.
Постановою КМУ від 12 травня 2023 року №481 (Постанова №481) внесено зміни до п.4 Постанови №704 шляхом викладення абзацу першого в такій редакції: « 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто, починаючи з 20 травня 2023 року (дата набрання чинності п.4 Постанови №704, з урахуванням змін внесених Постановою №481) розрахунковою величиною розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є 1762 грн.
Проте, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24 (набрало законної сили 18 червня 2025 року) визнано протиправним та нечинним п.2 Постанови №481 стосовно внесення змін до п.4 Постанови №704.
Згідно з ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, п.2 Постанови №481 втратив чинність з 18 червня 2025 року.
Тобто, у період з 20 травня 2023 року по 17 червня 2025 року Постанова №481 від 12 травня 2023 року була чинною, а з 18 червня 2025 року грошове забезпечення військовослужбовців розраховується із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а саме станом на 01 січня 2025 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 3028 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у позивача наявне право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року, а не на 01.01.2025 року для перерахунку пенсії із застосуванням пункту 4 Постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.
При цьому, у відповідача були відсутні законні підстави для виготовлення та надання до ГУПФ нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 року з зазначених вище підстав.
Отже, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог за 2024 рік.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зазначити в оновлених довідках складові грошового забезпечення у розмірах (відсотковому значенні), що вказані позивачем у позовній заяві, апеляційний суд зазначає таке.
Предметом спору у даній справі є питання правомірності невидачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку основного розміру його пенсії, тому визначення складових грошового забезпечення позивача судом не з'ясовується, оскільки не є спірним.
У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача в цій частині. Отже, такі позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.317 КАС України апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині позовних вимог за 2025 рік, з ухваленням у справі нового судового рішення - про часткове задоволення цих позовних вимог.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню у відповідній частині, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року - скасувати в частині позовних вимог за 2025 рік.
Прийняти у цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 року, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 липня 2025 року основного розміру пенсії позивача.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 року, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 липня 2025 року основного розміру пенсії позивача.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький