Справа № 645/6393/25
Провадження № 1-кс/645/573/26
23 квітня 2026 року м. Харків
Слідчий суддя Немишлянського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 перевіривши матеріали скарги представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 04.02.2026 про закриття кримінального провадження № 12025221190001064, -
22.04.2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Немишлянського районного суду м. Харкова зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 04.02.2026 про закриття кримінального провадження № 12025221190001064, в якій просив суд: скасувати постанову слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ОСОБА_4 від 04.02.2026 р. про закриття КП №12025221190001064. Зобов'язати слідчого (або прокурора) негайно звернутися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно (квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ) із забороною відчуження та користування, з метою припинення злочинної схеми перепродажу об'єкта. Зобов'язати орган досудового розслідування допитати співробітників ДУ №140 ( ОСОБА_5 та ін.) щодо результатів особистого обшуку потерпілого після нотаріальних дій; провести одночасні допити (очні ставки) між ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та нотаріусом 1 і 2 «покупцем» та інше. В обґрунтування скарги посилався на те, що 18 квітня 2026 року потерпілим ОСОБА_2 було фактично отримано копію постанови слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ОСОБА_4 від 04.02.2026 р. про закриття кримінального провадження №12025221190001064 (ч. 4 ст. 190 КК України). Вважає вказану постанову незаконною, передчасною та такою, що ґрунтується на завідомо неправдивих свідченнях фігурантів, які не були перевірені слідством. Так, слідча встановила, що ОСОБА_2 вивозився до нотаріуса ОСОБА_8 під суворим контролем інспектора установи ОСОБА_5 . Слідча ОСОБА_4 долучила копії наказів на виїзд, але свідомо не провела допит конвою щодо ключового моменту: наявності грошей у ОСОБА_9 після виходу з кабінету нотаріуса. Згідно з ПВР установ виконання покарань, засуджений проходить повний обшук при поверненні. В матеріалах ВЦ №140 зафіксовано, що ОСОБА_2 повернувся «порожнім». Слідча бачила ці документи, але не дала їм оцінки, що підтверджує факт неотримання 30000 доларів США, попри наявність підпису в договорі. У постанові зазначено, що ріелтор ОСОБА_6 знайшла ОСОБА_2 адвоката ( ОСОБА_10 ), послуги якого були оцінені у 15 000 доларів США. Слідча помилково кваліфікує це як «цивільні відносини». Насправді, така сума за послуги щодо УДО, яких не було є очевидним доказом кримінальної схеми. Крім того вказував, що слідча прийняла свідчення ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_2 «сам знайшов покупця». Проте це спростовується матеріалами провадження: саме ОСОБА_6 (АН «Валіон») володіла ключами, техпаспортом та оригіналами документів. Більш того, саме вона вивезла з квартири АДРЕСА_2 та інше цінне майно до себе додому. Слідство не пояснило: якщо ріелтор «не при справах», чому майно потерпілого зберігалося в її офісі та приватному помешканні. Також, слідча посилається на відсутність умислу у покупця ОСОБА_11 . Проте Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 (справа № 463/3142/15-к) зазначив: «наявність цивільно-правових відносин не виключає складу шахрайства, якщо особа на момент укладання угоди мала намір не виконувати зобов'язання». В даному випадку ОСОБА_11 «розраховувався» з людиною під конвоєм, розуміючи, що ОСОБА_9 не може розпоряджатися готівкою в установі, що вказує на спільний умисел групи (ріелтор-адвокат-покупець).
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного.
Так, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива) в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 у своїй скарзі вказує, що оскаржувану постанову винесено 04.02.2026 р. У цей час ОСОБА_2 перебував у ДУ «Хролівський ВЦ №140». Слідча, достовірно знаючи про місце перебування потерпілого, не забезпечила належне вручення копії документа. Отримання копії відбулося лише 18.04.2026 р. після звільнення. У зв'язку з викладеним, він просить суд поновити строк на її оскарження.
При цьому, крім самої скарги, копії ордеру на надання правничої допомоги № 1279638 від 15.04.2026, копії договору про надання адвокатських послуг від 15.04.2026 і копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1640, жодних доказів в її обґрунтування, в тому числі доказів отримання вказаної постанови та доказів поважності причин пропущення строку на звернення з такою скаргою, представником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_3 не надано.
Статтею 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього кодексу.
Частинами 1, 3, 5, 7 статті 115 КПК визначено, що строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію…При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку… При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу…При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Із системного аналізу норм КПК слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об'єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК строк.
З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов'язки.
При цьому, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року №5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Зокрема, до їх числа відносяться: 1) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 2) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження; 3) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 4) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 5) несвоєчасне одержання процесуальних документів (наприклад, несвоєчасне одержання копії вироку); 6) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
У будь-якому випадку, в силу положень ст.ст. 22, 26 КПК України, вказані обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 клопоче про поновлення строку на оскарження постанови слідчого ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 04.02.2026 року про закриття кримінального провадження № 12025221190001064.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Слідчий суддя враховує, зокрема, що причини пропуску такого строку можуть вважатися поважними якщо вони безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено, об'єктивно та незалежно від волі особи, яка пропустила строк, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась зі скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином
Суд звертає увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження рішення слідчого, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що у цьому випадку заявник пропустив встановлений КПК процесуальний строк на оскарження постанови слідчого, та не надав будь-яких доказів наявності поважних причин для поновлення пропущеного строку та існування реальних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій, а тому належить відмовити у клопотанні про поновлення такого строку.
Відповідно до частин 2, 3 статті 304 КПК України скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.116, 303 - 309, 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити представнику ОСОБА_2 - адвокату ОСОБА_3 у поновлені строку на подання скарги на постанову слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 04.02.2026 про закриття кримінального провадження № 12025221190001064.
Повернути матеріали скарги представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 04.02.2026 про закриття кримінального провадження № 12025221190001064, заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Повний текст ухвали складено 23.04.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1