П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29663/25
Суддя першої інстанції - Радчук А.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Дегтярьової С.В.,
суддів - Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №420/29663/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування періодів роботи в органах Податкової служби України з 01 травня 1994 року по 10 вересня 2024 року до стажу державної служби;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17 липня 2025 року №213050040738 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, як державному службовцю, відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ та Закону України №889-VIII від 10 грудня 2015 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області:
- зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 час роботи на посадах в органах державної податкової служби України з 01 травня 1994 року по 10 вересня 2024 року;
- призначити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком до статті 37 Закону України "Про державну службу" №372З-XIІ з 10 липня 2025 року в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 09 липня 2025 року №21/21-22-10-02-14 та №22/21-22-10-02-14, виданих Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково, а саме суд:
- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи в органах податкової служби України з 01 січня 1996 року по 10 вересня 2024 року до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами КМУ;
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17 липня 2025 року №213050040738 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ та Закону України №889-VIII від 10 грудня 2015 року;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 липня 2025 року про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 01 січня 1996 року по 10 вересня 2024 року відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , із урахуванням висновків суду.
В іншій частині позову відмовив.
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №420/29663/25.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в апеляційній скарзі зазначає, що у зв'язку із тим, що позивач станом на 01 травня 2016 року не обіймала посаду державного службовця, що визначено статтею 37 Закону № 3723-ХІІ, та вона не має 20 років стажу державної служби, то у переведенні пенсії позивача відповідно до Закону України «Про державну службу» підстав немає.
Апелянт звернув увагу суду, що оскаржуваним рішенням відповідача зобов'язують зарахувати до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 01 січня 1996 року по 10 вересня 2024 року, тобто й період після набрання законної сили Законом №889-VІІІ (з 01.05.2016).
На думку апелянта, у нього відсутні правові підстави для зарахування до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби позивача з 01 травня 2016 року по 10 вересня 2024 року.
За таких підстав, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
17 лютого 2026 року недоліки усунуто.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
04 березня 2026 року матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
01 квітня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
10 липня 2025 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою №12980 про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу».
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке уповноважене розглянути подану позивачем заяву від 10 липня 2025 року.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області були розглянуті та досліджені заява і надані документи до заяви позивача та 17 липня 2025 року, винесено Рішення №213050040738 про відмову у переведені з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України №889 від 10 грудня 2015 року «Про державну службу».
Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 17 липня 2025 року №213050040738 підставою відмови у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» є відсутність необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Так, у рішенні вказано наступне:
«У зв'язку з набранням чинності з 01 травня 2016 року Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», втратив чинність Закон України від 16 грудня 1993 року №3723 - ХІІ «Про державну службу», крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених в пунктах 10 i 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». А саме право на призначення пенсії державного службовця мають:
- державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889, станом на 01 травня 2016 року обіймали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу та роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами КМУ;
- особи, які на день набрання чинності Законом №889 мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами КМУ, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року.
Відповідно підпункту 17 пункту 3 статті 3 Закону №889 дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено Законом.
Згідно документів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами КМУ, складає 1 рік 8 місяців 1 день (період роботи з 01.05.1994 р. по 31.12.1995 р.).
Зважаючи на те, що посадовим особам контролюючих органів згідно із статтею 343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723, періоди роботи заявниці з 01 січня 1996 року по 01 травня 2016 року не можуть бути враховані до стажу державної служби.
Оскільки, стаж державної служби Бартоль С.В. складає 1р. 8м. 1д. та станом на 16 травня 2016 року заявниця не працювала на посаді державного службовця, норми пунктів 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» не дотримуються».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом №889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016.
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Так, до 01 травня 2016 року діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону № 3723-VIII.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
У свою чергу спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII).
Відповідно до частини статті 15 Закону №509-XII посадовою особою органу державної податкової служби за правилами може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання.
Видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету (стаття 6 Закону №509-XII).
Водночас абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Таким чином посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08.10.2013 (справа №21-275а13) та у постанові від 22.10.2013 (справі 21-340а13) виснував, що аналіз положень статті 37 Закону №3723-XII, Закону №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а та від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Колегія суддів дослідила матеріали справи та дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.
Враховуючи те, що позивач працювала в органах державної податкової служби, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), а також те, що вона одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, і з отримуваної нею заробітної плати проводились відрахування відповідних внесків до спеціальних фондів державного бюджету, - то період роботи (служби) позивача з 01 січня 1996 року по 10 вересня 2024 року підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
А тому, оскільки позивач станом на 01.05.2016 мала відповідний стаж на посаді державної служби (понад 20 років), вона має право на призначення пенсії згідно ст.37 Закону № 3723-XII, отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є протиправним.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 5, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст судового рішення складений 23 квітня 2026 року.
Суддя доповідач С.В. Дегтярьова
Судді А.В. Крусян
О.В. Яковлєв