23.04.2026 Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/4484/26
Провадження № 1-кс/644/555/26
23 квітня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221180000247 від 24.02.2026 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньо - спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей або осіб похилого віку не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 30.10.2025 року вироком Індустріального районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 382 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.382 КК України,
Старший слідчий ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Немишлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 30 травня 2026 року, заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати житло за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 , у період доби з 22:00 години до 06:00 години наступного дня, за винятком необхідності залишення житла під час дії сигналу «Повітряна тривога» для слідування до найближчого укриття. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду в межах даного кримінального провадження; не відлучатися з населеного пункту, в якому він фактично проживає (с-ще Рогань Харківського району), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи засудженим вироком Індустріального районного суду міста Харкова від 30.10.2025 р., та позбавленим права керувати транспортними засобами, керував транспортним засобом на території Індустріального району м. Харкова, чим не виконував рішення суду.
За вказаним фактом у СВ ВП № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській областівнесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221180000247 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що постановою Немишлянського районного суду м. Харкова від 17.09.2025 (справа № 645/4935/25), що набрала законної сили 30.09.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу.
Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 14.10.2025 о 23:51, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, ігноруючи заборону, встановлену ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», керував транспортним засобом марки Chevrolet Aveo з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , перебуваючи по вул. Біблика, б. 19 в м. Харкові, був зупинений екіпажом УПП в Харківській області ДПП, про що була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Отже, ОСОБА_4 діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.12.2024 (справа № 644/8823/24, провадження № 3/644/2361/24), що набрала законної сили 31.12.2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу.
Також постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.01.2025 (справа № 644/11366/24, провадження № 3/644/75/25), що набрала законної сили 25.01.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років без вилучення транспортного засобу.
Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов та будучи ознайомленим з ними, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 23.07.2025 о 08:42 год., будучи позбавлений права керування транспортним засобом, керував транспортним засобом Chevrolet Aveo з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , перебуваючи по вул. Миру, б. 2 в м. Харкові з ознаками наркотичного сп'яніння, після чого був зупинений екіпажом УПП в Харківській області ДПП, про що складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст.126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
За вчинення вказаних адміністративних правопорушень постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 14.10.2025 (справа № 644/7011/25), що набрала законної сили 27.10.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу.
Також, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов та будучи ознайомленим з ними, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 20.08.2025 о 03:15 год., будучи позбавлений права керування транспортним засобом, керував транспортним Chevrolet Aveo з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , перебуваючи по пр. Архітектора Альошина, буд. 2 в м. Харкові з ознаками наркотичного сп'яніння, після чого був зупинений екіпажом УПП в Харківській області ДПП, про що складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст.126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 24.10.2025 (справа № 644/7838/25), що набрала законної сили 04.11.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без конфіскації транспортного засобу.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 24.10.2025 (справа № 644/7837/25), що набрала законної сили 04.11.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу. Отже, ОСОБА_4 діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що постановою Слобідського районного суду м. Харкова від 21.10.2025 (справа № 641/7066/25), що набрала законної сили 01.11.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу.
Також, вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 30.10.2025 (справа № 644/5851/25, провадження № 1-кп/644/735/25), який набрав законної сили 02.12.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Незважаючи на це, ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 30.10.2025за ч. 1ст. 382 КК України, достовірно знаючи про наявність вказаного вироку, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вироку суду та будучи ознайомленим з ним, з метою невиконання рішень суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, вчинив кримінальне правопорушення - злочин, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, ігноруючи заборону, встановлену ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», 02.03.2026 о 23:43 год. керував транспортним засобом Chevrolet Aveo з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, перебуваючи по вул. Велика Кільцева, б. 16 в м. Харкові, був зупинений екіпажом УПП в Харківській області ДПП, про що були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. За вчинені правопорушення постановою Індустріального районого суду м. Харкова від 07.04.2026 (справа № 644/2379/26), що набрала законної сили 20.04.2026 року, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років.
Дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 1 ст. 382 КК України - умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили; та ч. 3 ст. 382 КК України - умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили особою, раніше судимою за злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення ґрунтовно підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, із середньо- спеціальною освітою, не працюючий, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей або осіб похилого віку не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 30.10.2025 року вироком Індустріального районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 382 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 382 КК України складено та вручено підозрюваному 22.04.2026 року.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 382 КК України, визнав себе винним.
Крім визнання своєї провини в скоєнні вказаного кримінального правопорушення, вина ОСОБА_4 підтверджується наступними зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 30.10.2025 (справа № 644/5851/25, провадження № 1-кп/644/735/25), який набрав законної сили 02.12.2025; копіями постанов про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 .
В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, за ч. 3 ст. 382 КК України у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, міцність його соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан.
На підставі цього є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , який раніше судимий, маючи можливість вільно пересуватись, зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також існує ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, так як підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який санкцією статті передбачено сувору міру покарання у вигляді позбавленні волі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, один з яких є тяжким злочином, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити зазначені вище дії.
Враховуючи викладене, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого - вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Виключною метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що узгоджується з положеннями Європейської конвенцією з прав людини.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_4 в інкримінованих правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 3 ст. 382 КК України підтверджується зібраними у провадженні матеріалами досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від слідства або незаконно впливати на інших учасників провадження, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих правопорушень може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні нетяжкого та тяжкого злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, раніше судимий, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, не працює, не одружений, дітей не має, інвалідності не має.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений слідчим вид запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченому, а відтак клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу підлягає задоволенню.
Слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає наявними підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з покладанням на підозрюваного відповідних обов'язків.
Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту є достатнім для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України, а тому клопотання про застосування запобіжного заходу слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.177,178,181,194,196,309,372,395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221180000247 від 24.02.2026 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час, строком до 30 травня 2026 року включно, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду з 21.00 год до 06.00 год наступного дня, за виключенням випадків прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною «Повітряна тривога», чи перебування у безпечному місці під час оголошення сирени «Повітряна тривога»;
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про необхідність зміни свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначити до 30 травня 2026 року.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о «16» годині «30» хвилин «23» квітня 2026 року.
Слідчий суддя: