Справа № 643/8084/26
Провадження № 1-кс/643/3241/26
23 квітня 2026 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання старшого групи прокурорів - прокурора у кримінальному провадженні Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62026170020009272 від 20.04.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
встановив:
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026170020009272 від 20.04.2026 за ч. 1 ст. 286 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Харківська обласна прокуратура.
Досудовим розслідування встановлено, що 20.04.2026 близько 02 год. 35 хв. на ділянці автомобільної дороги траси «Р-79» поблизу с. Мала Камишеваха, Ізюмського району, Харківської області водій транспортного засобу - автомобіля марки «Suzuki» модель «SX-4» з р.н. « НОМЕР_1 » (на синьому фоні) - оперуповноважений Володимирівського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись у напрямку м. Ізюм не впорався з керуванням та виїхав за межі проїжджої частини, де допустив перевертання. Внаслідок ДТП пасажир ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (заступник начальника слідчого відділення Володимирівського РВП ГУНП у Волинській області) доставлено до КНП «Ізюмська ЦМЛ Піщанської Богоматері» із попереднім діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, закрита травма живота, внутрішня кровотеча.
20.04.2026 під час проведення огляду місця події виявлено та вилучено: автомобіль марки «Suzuki» модель «SX-4» з р.н. « НОМЕР_1 » (на синьому фоні), який належить ГУНП у Волинській області;
Вилучені 20.04.2026 предмети відповідно до ст. 98 КПК України є речовими доказами так, як зберегли на собі сліди вчинення злочину та сліди деформації автомобіля в результаті ДТП. Вказані відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
А саме: автомобіль марки «Suzuki» модель «SX-4» з р.н. « НОМЕР_1 » (на синьому фоні) необхідний для подальшого проведення експертиз з метою встановлення механізму вчинення ДТП та причини його вчинення.
Таким чином, вказані предмети є речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Постановою, слідчого від 20.04.2026 вилучені предмети визнано речовими доказами.
Таким чином, з метою збереження речових доказів, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на вище перелічене майно, яке було вилучено під час огляду місця події 20.04.2026.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, клопотання підтримав, просив задовольнити.
Представник власника майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
В зв'язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна здійснюється під час огляду, обшуку.
Згідно ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Постановою слідчого від 20.04.2026 автомобіль марки «Suzuki» модель «SX-4» з р.н. « НОМЕР_1 » (на синьому фоні), який належить ГУНП у Волинській області, визнано речовим доказам по кримінальному провадженню №62026170020009272 від 20.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилученого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно, а саме: автомобіль марки «Suzuki» модель «SX-4» з р.н. « НОМЕР_1 » (на синьому фоні), який належить ГУНП у Волинській області, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 20.04.2026 в ході огляду місця події, а саме на: автомобіль марки «Suzuki» модель «SX-4» з р.н. « НОМЕР_1 » (на синьому фоні), який перебуває у власності ГУНП у Волинській області.
Визначити місцем зберігання речових доказів - автомобіля марки «Suzuki» модель «SX-4» з р.н. « НОМЕР_1 » (на синьому фоні), штрафний майданчик Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1