Справа № 560/15986/25
іменем України
23 квітня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 30 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач прийняв щодо неї рішення, яким притягнув її до дисциплінарної відповідальності та застосував дисциплінарне стягнення у вигляді попередження за порушення вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Вважає, що прийняте рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню через порушення процедури його прийняття. Також посилається на те, що відповідач порушив строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, які визначені Законом України №5076 VI.
Ухвалою від 19.09.2025 Хмельницьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач 10.10.2025 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте через наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку. Зазначає, що оскаржуване рішення відповідає критеріям законності, вмотивованості та обґрунтованості, прийняте у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №408, виданого згідно рішення Хмельницької КДКА від 11.04.2008 року №25.
09 квітня 2025 року позивач отримала повідомлення від 31.03.2025 р. №195 про проведення перевірки КДКА Рівненської області за скаргою Вищої школи адвокатури НААУ від 29.08.2024 р., яка надійшла від голови КДКА Хмельницької області 06 січня 2025 року.
Рішенням Д/7-15 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 30 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення проступку, передбаченого, як вказано у означеному рішенні, п.6 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (невиконання рішень органів адвокатського самоврядування) та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Дисциплінарна палата КДКА Рівненської області прийшла до висновку про вчинення позивачкою триваючого дисциплінарного проступку, що полягав у непідвищенні професійного рівня протягом 2020-2023 років.
Вважає вказане рішення таким, що прийнято з порушенням процедури та строків, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05 липня 2012 року за № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон № 5076-VI).
Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Згідно із положеннями статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Статтею 34 Закону № 5076-VI передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до адвоката, визначені статтею 35 Закону №5076-VI, відповідно до частини першої якої, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
За приписами частини другої статті 35 Закону №5076-VI, а також пункту 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 (далі - Положення №120), адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно зі статтею 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Порядок розгляду скарг на дії адвоката передбачений статтями 38, 39 Закону №5076-VI.
Згідно з частинами першою, другою статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Згідно з частиною третьою статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Частиною другою статті 39 Закону №5076-VI встановлено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Як передбачено приписами п. 9 Положення №120, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Відповідно до п.12 Положення №120 дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Вимоги до заяви (скарги) визначені п. 14 Положення №120.
Згідно з п. 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
Відповідно до п. 39 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.
Як передбачено у п. 43 Положення №120, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката є першою стадією дисциплінарного провадження, за результатом якої (розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки) дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Завданням першої стадії дисциплінарного провадження є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та встановлення наявності або ж відсутності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. При цьому висновок щодо наявності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку не є свідченням факту його вчинення, а є лише констатацією обставин, які свідчать про можливий факт цього, що, у свою чергу, потребує більш детального дослідження відповідних обставин, з метою підтвердження або спростування наявності відповідних дій, що може бути здійснено лише під час розгляду дисциплінарної справи.
Разом з цим оцінка дій адвоката на даній стадії дисциплінарного провадження не надається, а аналіз та оцінка доказів, дотримання належних процедур при фіксуванні та формуванні доказової бази щодо оскаржуваної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, відноситься до такої стадії дисциплінарного провадження як розгляд дисциплінарної справи.
На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з'ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.
Отже, сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує на те, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок, а для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з'ясувати всі обставини, чого на етапі відкриття дисциплінарної справи зробити не може. Такий висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 822/570/17.
Верховний Суд зробив висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 у справі №810/1972/17 та від 10 червня 2021 у справі №826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення, за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Суд перевіряє рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям.
Відтак, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним під час процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, на предмет їх достатності/недостатності.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №826/14291/17.
Дисциплінарна палата КДКА Рівненської області у спірному рішенні прийшла до висновку про вчинення позивачкою триваючого дисциплінарного проступку, що полягав у непідвищенні професійного рівня протягом 2020-2023 років.
Положеннями п. 2 Порядку №63 встановлено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов'язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування. Відповідно до пункту 16 Порядку №63 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов'язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію). Згідно з п. 17 Порядку №63 один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених цим Порядком. Пунктами 20, 23 Порядку №63 встановлено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов'язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів). Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, тобто з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов'язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці дані повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
З аналізу наведених положень вбачається, що об'єктивна сторона дисциплінарного проступку (непідвищення кваліфікації адвокатом протягом року) полягає у бездіяльності, а саме у нездобутті адвокатом встановленої Порядком №63 кількості балів з 1 січня по 31 грудня відповідного календарного року.
При встановленні того, чи своєчасно вчинена певна дії, або ж чи має місце бездіяльність, визначальним є дотримання суб'єктом темпоральних рамок, передбачених у нормативно-правовому акті, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання. Днем бездіяльності, у свою чергу, є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Визнанню бездіяльності протиправною передує встановлення обов'язку виконання суб'єктом певних дій (прийняття рішення) у визначений законом строк. До таких же висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2019 по справі № 9901/120/19.
Отже, днем бездіяльності адвоката у формі непідвищення кваліфікації є 31 грудня календарного року, у якому адвокат зобов'язаний підвищити кваліфікацію. Це означає, що з наступного дня - 1 січня календарного року, що йде за роком, в якому адвокат повинен був підвищити кваліфікацію (звітній рік), адвокат вважається таким, що вчинив відповідний дисциплінарний проступок. Відтак, встановлений частиною 2 статті 35 Закону №5076-VI річний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності обраховується з 1 січня календарного року, що йде за звітнім роком, та триває до 31 грудня цього року.
Строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності має присічний характер, отже зі спливом такого строку адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності і цей строк не може бути поновлений.
Водночас, непідвищення кваліфікації за кожний календарний рік містить у собі склад самостійного дисциплінарного проступку. Відповідно до Закону адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідач виходить з того, що непідвищення кваліфікації ОСОБА_1 за період 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 розглядається як систематичний і триваючий дисциплінарний проступок, пов'язаний з безперервним невиконанням позивачем обов'язків, передбачених законом. Відповідач вважає, що позивач, вчинивши протиправну бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження такої бездіяльності, яка порушує закон протягом певного часу. Отже, увесь цей час позивач безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків, а триваюче правопорушення припиняється лише у випадку виконання ним обов'язку або у випадку припинення дії відповідної норми закону.
У той же час, суд оцінює такі доводи критично, адже чинним законодавством презюмується наявність у розпорядженні органів адвокатського самоврядування інформації про підвищення/не підвищення адвокатом професійної кваліфікації станом на 01 січня року, наступного за звітним, крім того, така інформація повинна бути розміщена у відкритому доступі у ЄРАУ. Відтак, саме 01 січня року, наступного за звітним, є днем, коли відповідач повинен був виявити вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді невжиття заходів з метою підвищення кваліфікації. Водночас, триваюче правопорушення позивача припиняється з дня виявлення такого факту 01 січня відповідного календарного року, наступного за звітним, отже саме з цієї дати повинен обраховуватись річний строк притягнення до відповідальності.
У оскаржуваному рішенні зазначається про непідвищення позивачем кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, тоді як спірне рішення прийняте 30.07.2025. Отже, на момент прийняття відповідачем спірного рішення строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 сплив. Отже, на позивача було накладене дисциплінарне стягнення за періоди, за якими вийшов строк притягнення до відповідальності, встановлений статтею 35 Закону № 5076-VII.
Невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості, вмотивованості та пропорційності акта індивідуальної дії призводить до висновку про його протиправність. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.09.2023 у справі № 420/14943/21.
З огляду на це, оскільки доводи позивача є обґрунтованими в частині, а правомірність спірного рішення відповідачем належними доказами не доведена, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатила судовий збір у розмірі 968,96 гривень, тому ці витрати необхідно присудити на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовльнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 30.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області (вул. Казимира Любомирського, 4А, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028
Головуючий суддя О.О. Михайлов