Справа № 420/27593/25
23 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О. О., перевіривши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь військової частини НОМЕР_1 кошти в сумі - 76968,37 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини тринадцятої ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 160 та 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За приписами частин першої та другої ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (абз. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини п'ятої ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах, щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, місячний строк звернення до суду розповсюджується, як на позови, подані фізичними особами, так і на позови, подані суб'єктами владних повноважень.
Так, позивач просить стягнути з відповідача на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно виплачені кошти в сумі 76968,37 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок отримання грошових коштів, відповідно до довідки-розрахунку № 190 від 14.05.2024, щодо переплати грошового забезпечення (в т. ч. щомісячної премії) та винагороди військового стану за період з 01.11.2022 по 31.01.2023 включно. При цьому, дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 накладено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2024 № 244.
Тобто підстави для звернення суб'єкта владних повноважень до суду з цим позовом виникли щонайменше з 15.05.2024.
Проте з позовною заявою до суду позивач звернувся лише 14.08.2025, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Щодо посилання позивача на введення воєнного стану, що на його думку є підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, зауважила, що обставина повномасштабного вторгнення на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.
Відповідно до частини шостої ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом подання до суду - заяви про поновлення пропущеного строку звернення та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись ст. 123, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олександр ХУРСА