23 квітня 2026 рокусправа № 380/14320/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бібрської міської ради Львівського району Львівської області (вул. Тарнавського, 22, м. Бібрка, Львівська обл., код ЄДРПОУ 04056183), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бібрської міської ради Львівського району Львівської області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення №6202 від 13 червня 2025 року Бібрської міської ради Львівського району Львівської області XLV сесії VIII скликання;
- зобов'язати Бібрську міську раду Львівського району Львівської області розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 від 21.05.2025 року №420 щодо надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером №4623310300:01:002:0274, площею 0,1300 га.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому фактично відмовлено в задоволенні заяви №420 від 21.05.2025 року про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером №4623310300:01:002:0274, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , як власнику нерухомого майна, яке розміщене на даній земельній ділянці, оскільки оскаржуваним рішенням №6202 від 13.06.2025 року відповідач вирішив безпідставно поділити дану земельну ділянку на три окремі земельні ділянки. Вважає, що Бібрська міська рада своєю протиправною бездіяльністю, яка виразилась у не розгляді його заяви від 21.05.2025 року про надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер №4623310300:01:002:0274, та протиправними діями, які виразились у прийнятті оскаржуваного рішення №6202 від 13.06.2025 року щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 4623310300:01:002:0274 на підставі заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Вх. №431, 432 від 22.05.2025 р.), які не мають жодного відношення до даної земельної ділянки, а є виключно суміжними землекористувачами, - порушує як орган місцевого самоврядування прямі норми чинного законодавства України, а саме ст. 120 Земельного кодексу України.
Ухвалою суду від 18.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів. Відповідно до ч. 4 ст 16 Закону зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення. Згідно ч. 1 ст. 19 Закону Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. Відповідно до ч. 1 ст 30 Закону Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідач вказує, що договір оренди земельної ділянки площею 0,13 га кадастровий номер 4623310300:01:002:0274 між Бібрською міською радою та Колективним підприємством «Ольвія» укладений 26.01.2015 року на підставі Рішення Бібрської міської ради № 1100 від 26.12.2014 року терміном на 5 років і був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Термін дії договору закінчився 27.01.2020 року. Жодних додаткових рішень щодо продовження строку оренди зазначеної земельної ділянки чи зміну умов договору Бібрською міською радою не приймалося, додаткових двосторонніх угод про поновлення вище вказаного договору чи укладення нового договору не укладалося. Термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився, проте запис в реєстрі речових прав про оренду залишився, він припиняється на підставі заяви однієї зі сторін.
07.04.2025 року ФОП ОСОБА_1 подав в Бібрську міську раду заяву з проханням внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4623310300:01:002:0274 в частині заміни орендаря з КП «Ольвія» на ФОП ОСОБА_1 , у звязку з набуттям права власності на об'єкт нерухомого майна - адміністративний будинок площею 462,7 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , з копією витягу з Державного реєстру речових прав №243954577 від 11.02.2021 про право власності. (після спливу 4 роки 2 місяці з моменту набуття права власності). Листом від 28.04.2025 за вих №02-13/525 повідомлено, що термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився ще у 2020 році і немає жодних законних правових підстав щодо заміни сторони в зазначеному договорі.
21.05.2025 року вих. №420 ФОП ОСОБА_1 подану заяву в Бібрську міську раду щодо надання в оренду земельної ділянки площею 0,13 га кадастровий номер 4623310300:01:002:0274 для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі у АДРЕСА_1 .
Проте у зв'язку зі зверненнями сусідніх землекористувачів і власників (співвласників) житлових будинків з адмін будинком по АДРЕСА_1 , про надання вільного, безперешкодного доступу до своїх будинковолодінь ОСОБА_2 (власник будинку в АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_3 (співвласник будинковолодіння в. АДРЕСА_6 , (колишня адреса АДРЕСА_6 ), оскільки проїзди до їхніх домоволодінь проходять по земельній ділянці площею 0,13 га кадастровий номер 4623310300:01:002:0274.
Зазначає, що гр. ОСОБА_2 неодноразово звертався в Бібрську міську раду зі скаргою на ОСОБА_1 , який перешкоджає йому в доступі до свого будинку і почав незаконно облаштовувати на території загального подвір'я металеву браму, яка повністю закриває заїзд до будинку ОСОБА_2 і будинку ОСОБА_3 .
07.06.2025 року на засіданні постійної комісії Бібрської міської ради з питань земельних відносин та архітектури, розглянувши звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , врахувавши скарги гр. ОСОБА_2 на незаконні дії ОСОБА_1 щодо обмеження доступу до своїх будинковолодінь, взявши до уваги схему поділу підготовлену землевпорядною організацією .Львівська регіональна філія ДП ЦДЗК Перемишлянський РВВ, було прийнято рекомендацію щодо поділу земельної ділянки площею 0,13 га кадастровий номер 4623310300:01:002:0274 на три ділянки:
- 0,0339 га - загальний проїзд до індивідуальних житлових будинків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до адміністративного будинку ОСОБА_1 ;
- 0,0781 га з метою надання в оренду ФОП ОСОБА_1 для обслуговування адміністративного будинку площею 462,7 кв.м.;
- 0,0180 га з метою виставити на аукціон на конкурентних засадах продаж права оренди даної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (попередньо обговорено і погоджено членами комісії з питань земельних відносин та архітектури).
На засіданні XLV сесії VIII скликання 13.06.2025 року розглянувши рекомендації постійної комісії Бібрської міської ради з питань земельних відносин та архітектури, врахувавши інтереси гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та з метою залучення коштів в бюджет територіальної громади з проведення аукціону, прийнято рішення №6202 від 13.06.2025 року Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка.
Щодо листа від 23.06.2023 року за вих №02-13/794 з долученням примірного договору оренди земельної ділянки площею 0,13 га кадастровий номер 4623310300:01:002:0274, відповідач вказує, що провівши моніторинг договорів оренди земельних ділянок, по яких закінчився термін дії, надіслала пропозицію укласти договір оренди КП «Ольвія» на новий термін, (попередньо подавши заяву на сесію міської ради для прийняття відповідного рішення). Проте жодної відповіді щодо переукладення нового договору оренди землі від КП «Ольвія» чи ФОП ОСОБА_1 до Бібрської міської ради не надходило. За наведених обставин просить відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив та додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 28.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 18.03.2026 залучено до участі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Треті особи правом на подання до суду пояснень по суті позову не скористались.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
26.12.2014 Бібрською міською радою Львівської області прийнято рішення №1100 яким, зокрема, надано КП «Ольвія» в оренду терміном на 5 років з правом викупу земельну ділянку (кадастровий номер 4623310300:01:002:0274) площею 0,13 га в АДРЕСА_1 для обслуговування адміністративного будинку.
26.01.2015 між Бібрською міською радою (орендодавець) та Комунальним підприємством «Ольвія» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (землі житлової та громадської забудови) загальною площею 0,13 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , для обслуговування викупленої адміністративної будівлі, кадастровий номер 4623310300:01:002:0274.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, договір украдено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №325688314 від 14.03.2023), 08.02.2021 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на адміністративний будинок загальною площею 462,7 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний №2288570046233).
Придбана нежитлова будівля розміщена в межах земельної ділянки кадастровий номер: 4623310300:01:002:0274, загальною площею - 0.1300 га, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (витяг №НВ-0000369222025 від 21.02.2025 з Державного земельного кадастру на земельну ділянку).
07.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив внести зміни з частині заміни особи орендаря - в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відомостях Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та внести зніми до договору оренди земельної ділянки від 26 січня 2015 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4623310300:01:002:0274, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , у зв'язку з набуттям права власності на об'єкт нерухомого майна - адміністративний будинок, площею 462,7 кв.м., що розташований за вказаною адресою.
Листом від 28.04.2025 №02-13/525 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для внесення змін до договору оренди землі від 26.01.2015, укладеного із КП «Ольвія», оскільки договір було укладено на 5 років і такий припинив свою дію у 2020 році. Додаткових двосторонніх угод щодо цього договору не укладалось; рішення про поновлення договору чи укладення нового договору не приймалось.
21.05.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 4623310300:01:002:0274, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , як власнику нерухомого майна, яке розміщене на даній земельній ділянці.
Листом від 19.06.2025 №02-13/777 відповідач повідомив позивача про те, що заяву позивача від 21.05.2025 розглянуто на засіданні постійної комісії Бібрської міської ради з питань земельних відносин та архітектури, яка відбулась 07.06.2025 та рішення (рекомендацію) не прийнято через не набрання необхідної кількості голосів, у зв'язку з необхідністю врахування потреб суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у створенні можливості заїзду, безперешкодного і вільного доступу до своїх будинковолодінь.
Рішенням XLV сесії VIII скликання Бібрської міської ради від 13.06.2025 №6200 «Про припинення дії договорів оренди землі» встановлено таким, що припинив дію Договір оренди землі від 26.01.2015, укладений із Комунальним підприємством «Ольвія» про оренду земельної ділянки (кадастровий номер 4623310300:01:002:0274) площею 0,1300 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ 03.07) у АДРЕСА_1 , у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, згідно норм чинного законодавства.
Рішенням XLV сесії VIII скликання Бібрської міської ради від 13.06.2025 №6202 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка», прийнятим за результатами розгляду заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , мешканців м. Бібрка, з питань забезпечення безперешкодного і вільного доступу до своїх будинковолодінь на земельній ділянці загального користування шляхом надання дозволу на розподіл земельної ділянки комунальної власності, надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4623310300:01:002:0274) площею 0,1300 га цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у АДРЕСА_1 на 3 (три) земельні ділянки площею 0,0180 га, 0,0339 га та 0,0781 га.
Вказаним рішенням рекомендовано звернутись в землевпорядну організацію, яка має ліцензію на виконання землевпорядних робіт для замовлення технічної документації щодо розподілу земельної ділянки. Виготовлену та погоджену у встановленому порядку технічну документацію та витяг з Державного земельного кадастру про земельні ділянки після їх формування представити у Бібрську міську раду на розгляд та затвердження.
Вважаючи протиправним оскаржуване рішення відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельні відносини, які охоплюють питання володіння, користування та розпорядження землею, а також встановлює правовий режим земель сільськогосподарського, житлового, природно-заповідного та іншого призначення, визначаючи права та обов'язки землевласників і землекористувачів, регулюються Земельним Кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-III (далі - ЗК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).
Частиною 4 статті 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
У випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п'ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об'єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт (ч. 7 ст. 120 ЗК України).
Відповідно до ч. 11 ст. 120 ЗК України якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропущення строку подання заяви, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об'єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт.
Згідно абзаців 1-5 ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі:
проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у разі поділу та/або об'єднання земельних ділянок.
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання документації із землеустрою приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч. 6 ст. 123 ЗК України).
За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Аналогічне положення викладено у ч. 1 ст. 93 ЗУ України, якою врегульовано, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 погодилась з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 та Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 29/5005/17496/2011 та зазначила, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено статтею 124 ЗК України, за змістом частини першої якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Відтак, передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди. Тобто прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду.
При цьому обов'язку набувача об'єкта нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці комунальної власності, що не перебуває у користуванні, протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, кореспондує обов'язок органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Судом встановлено, що у зв'язку з набуттям права власності на об'єкт нерухомого майна - адміністративний будинок, площею 462,7 кв.м., що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 4623310300:01:002:0274) за адресою: АДРЕСА_1 , позивач 21.05.2025 звернувся до відповідача із заявою про надання в оренду вказаної земельної ділянки.
Відповідач листом від 19.06.2025 №02-13/777 повідомив позивача про те, що його заяву розглянуто 07.06.2025 на засіданні постійної комісії Бібрської міської ради з питань земельних відносин та архітектури та рішення (рекомендацію) не прийнято через не набрання необхідної кількості голосів, у зв'язку з необхідністю врахування потреб суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у створенні можливості заїзду, безперешкодного і вільного доступу до своїх будинковолодінь.
Крім цього, рішенням XLV сесії VIII скликання Бібрської міської ради від 13.06.2025 №6202 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка», прийнятим за результатами розгляду заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , мешканців м. Бібрка, з питань забезпечення безперешкодного і вільного доступу до своїх будинковолодінь на земельній ділянці загального користування шляхом надання дозволу на розподіл земельної ділянки комунальної власності, надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4623310300:01:002:0274) площею 0,1300 га цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у АДРЕСА_1 на 3 (три) земельні ділянки площею 0,0180 га, 0,0339 га та 0,0781 га.
Ухвалою суду від 27.02.2026 у відповідача витребувано копії заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Із наданих відповідачем копій заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд встановив, що такі стосуються питання забезпечення безперешкодного доступу до будинків заявників по земельній ділянці загального користування, оскільки гр. ОСОБА_4 безпідставно перешкоджає такому доступу. При цьому, заявниками не порушувалось питання щодо поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4623310300:01:002:0274).
З наведеного суд робить висновок, що в межах спірних правовідносин відповідачем по суті не прийнято рішення про задоволення, або ж відмову в задоволенні заяви позивача. Відповідач фактично ухилився від прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 21.05.2025, обмежившись повідомленням про не прийняття рішення (рекомендації) на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин та архітектури у зв'язку із відсутністю (не набранням) необхідної кількості голосів.
Суд зазначає, що лист від 19.06.2025 №02-13/777 не є належним рішенням суб'єкта владних повноважень, не містить ознак акта індивідуальної дії, та не створює правових наслідків для позивача. Тобто, відповідач обмежившись лише наданням інформаційного листа на заяву позивача, фактично утримався від прийняття рішення, передбаченого законом, що свідчить, про бездіяльність останнього.
Крім цього суд звертає увагу, що 08 листопада 2024 року набрав чинності Закон України № 3993-IX від 08 жовтня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин, згідно з підпункту 4 пункту 1 якого ЗК України доповнено главою 3-1 Особливості адміністративної процедури у сфері земельних відносин, а статтю 2 Закону №161-XIV доповнено частиною третьою.
Тобто, з 08 листопада 2024 року частиною першою статті 17-2 ЗК України передбачено, що подання заяв, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері земельних відносин, до органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб здійснюється лише у письмовій формі шляхом особистого звернення, надсилання поштовим відправленням або подання в електронній формі.
Органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи здійснюють розгляд заяв у порядку, передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру», з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері земельних відносин.
Відповідно до абзацу третього статті 2 Закону № 161-XIV вчинення процедурних дій, прийняття процедурних рішень у сфері оренди землі здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про адміністративну процедуру», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та статтею 17-2 Земельного кодексу України.
Таким чином, суд робить висновок, що правовідносини, які виникають у сфері розпорядження земельними ділянками комунальної власності, регулюються не лише спеціальними законами у сфері земельних відносин, такими як Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон № 161-XIV, які визначають зміст правовідносин, суб'єктний склад, права та обов'язки їх учасників, але й Законом України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX), який запроваджує єдиний підхід до прийняття рішень і здійснення дій у цій сфері шляхом застосування адміністративної процедури, зокрема, шляхом встановлення чітких вимог до строків розгляду заяв, порядку повідомлення сторін та обґрунтування прийнятих рішень.
Верховний Суд у постановах від 25.01.2019 у справі № 826/382/18, від 13.03.2019 у справі № 826/11708/17, від 08.07.2021 у справі № 160/674/19, від 18.05.2022 у справі № 826/12131/17, від 20.05.2022 у справі № № 340/370/21 та від 21.03.2023 у справі № 640/17821/21 наголосив, що правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких дій особою, чиї інтереси вони зачіпають. Встановлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб'єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати, в першу чергу, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань.
Суд вказує, що Закон №2073-IX, який набрав чинності 15 грудня 2023 року, покликаний упорядковувати відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів (ч. 1 ст. 1 Закону № 2073-IX).
Цим Законом передбачені такі поняття як (п. п. 1-11 ч. 1 ст. 2, ст. 27 Закону № 2073-IX):
адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;
адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб);
адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;
дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано;
процедурне рішення - рішення адміністративного органу, що приймається під час розгляду справи, але яким справа не вирішується по суті; учасники адміністративного провадження: 1) особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов'язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), 2) інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа).
Отже, саме участь органу місцевого самоврядування як адміністративного органу в межах регламентованої процедури, як правило, свідчить про публічно-правовий характер правовідносин та можливого вирішення спору в суді адміністративної юрисдикції.
Згідно ч. 1 ст. 69 Закону № 2073-IX за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону № 2073-ІХ письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин.
Адміністративний акт містить підпис та/або печатку (у тому числі електронні), якщо інше не передбачено законом, та повне ім'я відповідальної посадової особи адміністративного органу.
У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані.
Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону.
У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею.
У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов'язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб'єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред'явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.
Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 27.03.2025 у справі №480/5652/24.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що спірні публічно-правові (адміністративно-правові) відносини щодо ухвалення органом місцевого самоврядування рішення у сфері оренди землі - це відносини адміністративної процедури, які регулюються Законом №2073-IX з урахуванням, зокрема, положень ЗК України та Закону № 161-XIV.
Крім того, у зазначених правовідносинах адміністративний акт (рішення) про задоволення заяви позивача про надання в оренду земельної ділянки як і акт (рішення) про відмову у задоволенні такої заяви є владним управлінським актом, що приймається в межах спеціального повноваження, яке контролюється в адміністративному судочинстві.
Таким чином, відсутність адміністративного акту (рішення) відповідача, прийнятого за результатами розгляду заяви позивача надання в оренду земельної ділянки свідчить про порушення відповідачем адміністративної процедури.
Порушення суб'єктом владних повноважень адміністративної процедури, встановленої Законом України «Про адміністративну процедуру», зокрема принципів забезпечення участі особи у провадженні, надання можливості подання пояснень та доказів, належного інформування про слухання у справі, є самостійною та достатньою підставою для оскарження відповідного адміністративного акта в суді, що здійснює правосуддя в межах адміністративної юрисдикції. У таких справах адміністративний суд насамперед перевіряє дотримання процедурних вимог, що є важливою гарантією законності та справедливості прийнятого адміністративного акта. Навіть за наявності матеріально-правових підстав, недотримання процедурних гарантій може бути самостійною підставою для визнання адміністративного акта протиправним, якщо таке порушення вплинуло на реалізацію прав особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 2073-IX особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього Закону та/або в судовому порядку.
Оскільки відповідачем порушено адміністративну процедуру при розгляді заяви позивача від 21.05.2025 про надання в оренду земельної ділянки, а оскаржуване рішення відповідача №6202 від 13.06.2025 впливає на реалізацію позивачем свого права на отримання в оренду земельної ділянки, на якій розміщено належне йому на праві власності нерухоме майно, суд вважає, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наведених обставин справи та їх правового регулювання, з метою ефективного поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21.05.2025 щодо надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером №4623310300:01:002:0274 загальною площею 0,1300 га, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення №6202 від 13.06.2025, як і правомірність своїх дій при розгляді заяви позивача про надання в оренду земельної ділянки.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Бібрської міської ради Львівського району Львівської області XLV сесії VIII скликання №6202 від 13 червня 2025 року.
3. Зобов'язати Бібрську міську раду Львівського району Львівської області (вул. Тарнавського, 22, м. Бібрка, Львівська обл., код ЄДРПОУ 04056183) повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером №4623310300:01:002:0274 загальною площею 0,1300 га, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
4. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Бібрської міської ради Львівського району Львівської області (вул. Тарнавського, 22, м. Бібрка, Львівська обл., код ЄДРПОУ 04056183) судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 23.04.2026 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович