Рішення від 23.04.2026 по справі 380/21709/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 рокусправа № 380/21709/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Яворівської районної Державної адміністрації Львівської області (вул. Шевченка, 8, м. Яворів, Яворівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 03194163) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Яворівської районної Державної адміністрації Львівської області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Яворівської районної Державної адміністрації Львівської області, оформлене у відповіді від 23.09.2025 № 03-1303 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Яворівської районної Державної адміністрації Львівської області надати ОСОБА_1 статус члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України, як утриманці загиблого (померлого) Захисника - ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що є рідною сестрою ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув під час захисту Батьківщини. З метою отримання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України, 30.07.2025 позивачка звернулась із заявою до відповідача. Проте, відповідач листом від 29.08.2025 відмовив позивачці у наданні такого статусу, оскільки позивачка не належить до осіб, яким надається такий статус, та не надала належних документів, які б підтверджували факт перебування на утриманні загиблого та отримання пенсії у зв'язку з його смертю (довідки про призначення пенсії у разі втрати годувальника). Вважає, що має право на отримання відповідного статусу, що підтверджується рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24.09.2024 у справі № 683/2191/24, де суд зафіксував, що ОСОБА_1 знаходилась на утриманні брата, та поданими позивачкою документами, а рішення відповідача про відмову у наданні такого статусу є необґрунтованим, безпідставним та відповідно таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що у заяві від 30.07.2025 позивач вказала, що вона є членом сім'ї загиблого (померлого) захисника Вітчизни ОСОБА_2 , так як перебувала на його утриманні. Як доказ перебування на утриманні у брата ОСОБА_1 надала копію рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24.09.2024 р. по справі №2/683/971/2024 за позовом до Староостропільської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Встановлення факту перебування на утриманні загиблого не було предметом розгляду цієї цивільної справи, - суд ухвалив рішення про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини. Крім того, до заяви про надання статусу позивач долучила копію свідоцтва про шлюб. Управління надало позивачу відповідь, у якій зазначило коло осіб, які відповідно до частини четвертої статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» належать до членів сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зокрема, утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія.

Вказує, що факт виплати (призначення) пенсії, як особі, що перебувала на утриманні загиблого (померлого), ОСОБА_1 не підтвердила, що стало підставою для надання відповіді про відмову у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Зауважує, що відповідно до пункту 16 Порядку 740 місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника відмовляє заявнику у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у разі, зокрема, якщо заявник не належить до осіб, зазначених в частині 4 статті 10-1 Закону.

Відповідач також зазначає, що у тексті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розміщеному на Офіційному порталі Верховної Ради України, зазначено, що до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать «утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія». Щодо твердження про відсутність вимог Закону щодо наявності оформленої пенсії як обов'язкової умови для підтвердження факту утримання, просимо взяти до уваги, що умовою для отримання статусу Закон визначає не тільки сам факт перебування на утриманні померлого (загиблого), а й факт виплати пенсії.

Також звертає увагу, що у справі №2/683/971/2024 Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області за позовом ОСОБА_1 до Староостропільської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини предметом дослідження були докази, які підтверджували належність позивача до спадкоємців та причини пропуску строку прийняття спадщини. Відповідно до змісту рішення, суд не здійснював повного і всебічного з'ясування обставин та дослідження доказів для підтвердження перебування позивача на утриманні брата. Рішення суду ухвалене стосовно визначення додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 , яка відповідно до статті 1262 Цивільного кодексу України належить до другої черги спадкоємців за законом як рідна сестра загиблого. Вважає, що обставина перебування ОСОБА_1 на утриманні у брата ОСОБА_2 не може вважатися доведеною та мати преюдиційне значення у цій адміністративній справі. У матеріалах справи містяться документи, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 є повнолітньою працездатною особою, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, доказів на підтверження протилежного нею не надано. Ці документи дають підстави припускати, що брат ОСОБА_2 , піклуючись про сестру, надавав посильну матеріальну підтримку ОСОБА_1 . При цьому факт перебування на утриманні потребує доведення. Дійсний склад сім'ї позивача та правові підстави для перебування сестри на утриманні у брата не підтверджені належними доказами.

Вважає правомірними дії управління та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки позивач не надала управлінню належних документів, які б засвідчували факт перебування на утриманні загиблого (померлого) Захисника України та виплату у зв'язку з цим пенсії, що надало б їй право отримати статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України в установленому законом порядку. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подала до суду відповідь на відзив.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивачка ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 23.01.1992, свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 05.04.1990, свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 від 04.08.2021.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 загинув під час захисту Батьківщини в районі населеного пункту Дружба Донецької області, що підтверджується копіями: свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 від 29.09.2023, довідкою Військової частини НОМЕР_6 від 02.11.2023 №15127вих.

З метою отримання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України, позивачка 30.07.2025 звернулась до відповідача із відповідною заявою та документами.

Листом від 29.08.2025 №04-1193 відповідач надав позивачці інформацію щодо повного переліку осіб, яким надається статус члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України, визначеного у п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740 «Про затвердження Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України».

Листом від 23.09.2025 №03-1303, наданим у відповідь на адвокатський запит представниці позивачки, відповідач повідомив, що листом №04-1193 від 29.08.2025 позивачку повідомлено про визначений законом перелік членів сім'ї, яким надається статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Так як заявниця не надала належних документів (довідки про призначення пенсії у разі втрати годувальника) на підтвердження належності до членів сім'ї, визначених частиною 4 статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй не надано статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, підстава: підпункт 1 пункту 16 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч. 6 ст. 18 Закону №2011-XII вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Правовий статус ветеранів війни регулюється нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 10-1 Закону №3551-ХІІ до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

сім'ї осіб, які загинули, померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія.

Згідно ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 09.04.1992 №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Процедуру надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначає Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (далі - Порядок № 740 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 4 п. 2 Порядку № 740 визначено, що надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України - публічна (електронна публічна) послуга, що надається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за заявою, поданою в паперовій або електронній формі, за результатами розгляду якої приймається рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Відповідно до п. 3 Порядку №740 статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України надається заявникам з числа членів сімей осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини першої статті 10-1 Закону.

Згідно пп. 4, 5 п. 4 Порядку №740 для заявників з числа членів сімей осіб (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, та працівників підприємств, установ, організацій), зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону:

свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;

документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинула (пропала безвісти) або померла внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 1, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), у складі якої особа, що загинула (померла), брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або довідка (копія, витяг) галузевого державного архіву, іншої архівної установи, яка містить достатні докази про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - у разі, коли військову частину (орган, підрозділ) розформовано;

постанова (рішення) відповідної військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (крім випадків, коли особа пропала безвісти).

Як визначено п. 5 Порядку №740 для надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України заявник подає місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника заяву:

у паперовій формі за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника безпосередньо місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики, у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв'язку або через центр;

в електронній формі заявниками з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону, засобами Порталу Дія (для законних представників або уповноважених осіб зазначених осіб за наявності технічної можливості) або засобами Реєстру.

Пунктом 11 Порядку №740 встановлено, що заява у паперовій формі подається заявником за формою згідно з додатком 2.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 30.07.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою про надання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України, як єдиному члену сім'ї та утриманці загиблого брата ОСОБА_2 .

Листом від 29.08.2025 №04-1193 відповідач надав позивачці інформацію щодо повного переліку осіб, яким надається статус члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України, визначеного у п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740 «Про затвердження Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України».

Листом від 23.09.2025 №03-1303, наданим у відповідь на адвокатський запит представниці позивачки, відповідач повідомив, що листом №04-1193 від 29.08.2025 позивачку повідомлено про визначений законом перелік членів сім'ї, яким надається статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Так як заявниця не надала належних документів (довідки про призначення пенсії у разі втрати годувальника) на підтвердження належності до членів сім'ї, визначених частиною 4 статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй не надано статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, підстава: підпункт 1 пункту 16 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740.

Позивачка стверджує, що нею, відповідно до вимог Порядку №740, було подано відповідачу заяву для отримання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України, як утриманці загиблого (померлого) Захисника - ОСОБА_2 , із документами, які підтверджують цей статус, а рішення відповідача про відмову у наданні такого статусу, оформлене у відповіді від 23.09.2025 № 03-1303, є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що за змістом п. 13 Порядку №740 рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі).

Згідно п. 16 Порядку №740 місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника відмовляє заявнику у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у разі:

1) якщо заявник не належить до осіб, зазначених в частині четвертій статті 10-1 Закону;

2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, з урахуванням положень, передбачених пунктом 14 цього Порядку;

3) подання неправдивих відомостей;

4) виявлення підробок у поданих документах;

4-1) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку;

6) коли причина смерті внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, не пов'язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Рішення місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики, прийняте за результатами розгляду заяви, може бути оскаржене відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.

Як визначено п. 17 Порядку №740, повідомлення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України заявник отримує:

шляхом надсилання місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики повідомлення на електронну (поштову) адресу, зазначену заявником у заяві, що подана в паперовій формі;

засобами Порталу Дія або засобами Реєстру (у разі подання заяви в електронній формі).

З наведеного суд робить висновок, що за результатами розгляду поданих заявником заяви та документів, місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики, в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі), приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Про прийняте рішення повідомляється заявника шляхом надсилання повідомлення про надання (відмову у наданні) такого статусу на електронну (поштову) адресу, зазначену заявником у заяві, що подана в паперовій формі або засобами Порталу Дія або засобами Реєстру (у разі подання заяви в електронній формі).

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів прийняття відповідачем рішення про відмову у наданні позивачці статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника України та направлення на адресу позивачки повідомлення про прийняття відповідачем такого рішення, як це визначено нормами Порядку №740.

Оскільки відповідачем не здійснено належного розгляду заяви позивачки від 30.07.2025 та не прийнято рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, як це визначено нормами Порядку №740, суд робить висновок про необхідність визнати протиправною таку бездіяльність відповідача.

При цьому, лист відповідача від 23.09.2025 № 03-1303, наданий у відповідь на адвокатський запит представниці позивачки, не є актом індивідуальної дії чи рішенням суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, у розумінні КАС України та Порядку №740, та безпосередньо заявлене право позивачки не порушує, внаслідок чого позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого у відповіді від 23.09.2025 № 03-1303 - задоволенню не підлягають.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 30.07.2025 та за результатами такого розгляду прийняти рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, у відповідності до вимог Порядку №740.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову частково.

Зважаючи на часткове задоволення позову, суд, керуючись ст. 139 КАС України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 1211,20 грн. пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Яворівської районної Державної адміністрації Львівської області (вул. Шевченка, 8, м. Яворів, Яворівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 03194163) щодо не здійснення належного розгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 30.07.2025 та не прийняття рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, як це визначено нормами Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740.

3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Яворівської районної Державної адміністрації Львівської області (вул. Шевченка, 8, м. Яворів, Яворівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 03194163) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 30.07.2025 та за результатами такого розгляду прийняти рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, у відповідності до вимог Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Яворівської районної Державної адміністрації Львівської області (вул. Шевченка, 8, м. Яворів, Яворівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 03194163) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 23.04.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович

Попередній документ
135931216
Наступний документ
135931218
Інформація про рішення:
№ рішення: 135931217
№ справи: 380/21709/25
Дата рішення: 23.04.2026
Дата публікації: 27.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.04.2026)
Дата надходження: 31.10.2025
Предмет позову: про скасування рішення