справа№ 380/5809/23
з питань відстрочення і розстрочення виконання,
змін чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
22 квітня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі №380/5809/23 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
09.04.2026 позивач подав заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, у якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі №380/5809/23, а саме: змінити порядок виконання з «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум» на «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 50000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень із врахуванням раніше виплачених сум шляхом безспірного списання коштів з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області через органи Державної казначейської служби України». В обґрунтуванні заяви зазначає, що станом на 09.04.2026 рішення суду не виконано, оскільки не здійснено виплату заборгованості.
22.04.2026 відповідач подав заперечення на заяву позивача, в якій вказав, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі №380/5809/23 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Сума доплати за період з липня 2021 року до липня 2023 року становить 50000,00 грн. Повідомив, що Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Наголосив, що у жовтні, листопаді, грудні 2025 року та в лютому, березні, квітні 2026 року ОСОБА_1 додатковими відомостями на виконання погашення заборгованості за судовим рішенням Львівського окружного адміністративного від 31.03.2021 у справі № 380/844/21 відповідно до вимог порядку №821 виплачено кошти в таких розмірах: 187,35 грн (відкладена заборгованість за жовтень 2025); 187,35 грн.(відкладена заборгованість за листопад 2025); 187,35 грн (відкладена заборгованість за грудень 2025); 103,00 грн (відкладена заборгованість за лютий 2026); 101,00 грн. (відкладена заборгованість за березень 2026); 100,00 грн (відкладена заборгованість за квітень 2026 року). З урахуванням наведеного, просив відмовити у задоволенні заяви.
У судове засідання 22.04.2026 сторони не з'явилися; про час і дату судового засідання повідомлені належним чином.
У зв'язку з зазначеним, суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши зміст заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення та додані до неї матеріали, судом встановлено таке.
За змістом ст.14 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання, тоді як невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Оскільки резолютивна частина судового рішення, яке набрало законної сили, є завершальною та відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, тому його виконання повинно реалізовуватись у визначений судом спосіб.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.
Виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 06.09.1978 у справі Класс та інші проти Німеччини, із принципу верховенства права випливає, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі - порядок №845).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Статтею 7 Закону №4901 визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця у зазначеній категорії справ, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.
Законом України від 21.11.2024 №4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до положень ст. 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до змісту ч. 1, 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відтак, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. При чому, зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією на стягнення коштів із державного органу боржника.
Суд установив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі №380/5809/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
За змістом розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ХВ59690 позивачу на виконання зазначеного рішення суду нараховано доплату за період з липня 2021 року до липня 2023 року в сумі 50000,00 грн.
Суд встановив, що ГУ ПФУ у Львівській області не здійснило виплату на користь позивача заборгованості по пенсії у розмірі 50000,00 грн, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником.
Отже, у розглядуваній справі наявний факт частково невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі №380/5809/23, яке набрало законної сили, з огляду на неналежне фінансування державою відповідних витрат, що істотно ускладнює його виконання.
Доводи відповідача про те, що зміна способу і порядку виконання судового рішення, запропонована заявником, фактично змінить по суті рішення, оскільки буде змінено обраний спосіб захисту прав позивача, суд відхиляє, оскільки не враховано тих змін, які внесені у ст.378 КАС України згідно із Законом України від 21.11.2024 № 4094-IX, що діє з 19.12.2024, та про які зазначено вище.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при виконанні судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.
З урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд вважає, що заява позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду підлягає задоволення шляхом стягнення з ГУ ПФУ у Львівській області на користь ОСОБА_1 заборгованості у сумі 50000,00 грн.
Керуючись ст. 241-243, 248, 378, 294, 295 КАС України, суд
1. Заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду задовольнити.
2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі №380/5809/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості у сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Андрусів Уляна Богданівна