з питань залишення позову без розгляду
23 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1835/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянув у письмовому провадженні заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів, -
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача 222 722,97 грн прямої дійсної шкоди, завданої державі внаслідок надлишкової виплати грошового забезпечення, індексації та додаткової винагороди.
Ухвалою судді від 08.04.2026 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.43).
22.04.2026 представником відповідача подано до суду заяву про застосування строків позовної давності у справі та залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Заява вмотивована тим, що твердження позивача про те, що він дізнався про порушення своїх прав лише в кінці грудня 2025 року не відповідають дійсності та не заслуговують на увагу, адже цим вводить суд в оману. Позивачем при зверненні до суду не доведено той факт, що військова частина НОМЕР_2 не могла дізнатися про порушення свого права протягом вересня - грудня 2022 року й саме із цієї причини не звернулась за його захистом до суду протягом трьох місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка військової частини НОМЕР_2 не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Тим паче застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (а.с.57-59).
Представником позивача 23.04.2026 подано заперечення на вказану вище заяву.
Так, у відповідності до вимог частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Абзацом другим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Також цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду (частина третя статті 122 КАС України).
У контексті спірного питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб'єкт владних повноважень.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.01.2021 у справі №140/6315/20, від 24.06.2021 у справі №420/4099/20, від 06.04.2023 у справі №320/7204/21 від 08.11.2024 у справі №420/13987/23.
Варто також врахувати правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 08.11.2024 у справі №420/13987/23, де суд касаційної інстанції, зокрема, зазначив про те, що саме дата прийняття наказу "Про результати службового розслідування" є датою початку обчислення процесуального строку для звернення до суду у вказаних правовідносинах, який в цьому випадку має становити три місяці.
Отже, для правильного обчислення тримісячного строку визначальним є встановлення дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Встановлено, що відомості про відсутність відповідача на стаціонарному лікуванні після 22.09.2022 позивач отримав лише у жовтні 2025 року на підставі відповідей військово-медичних закладів: № 555/30641 від 17.10.2025, № 548/15740 від 17.10.2025, № 550/15886 від 22.10.2025, № 549/18304 від 24.10.2025.
Надалі, 24.11.2025 складено довідку про нарахований дохід №0989/10/5318, після чого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.11.2025 № 4488 призначено службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли ймовірній переплаті (а.с.12зв.-13, 14).
За результатами проведеного розслідування 29.12.2025 було складено акт службового розслідування, яким встановлено суму прямої дійсної шкоди у розмірі 222 722,97 грн (а.с.26-29).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.12.2025 №2109 службове розслідування було визнано завершеним, а суму прямої дійсної шкоди - підтвердженою та такою, що підлягає стягненню (а.с.29зв.-32).
Отже, перебіг тримісячного строку звернення до суду розпочався з 01.01.2026, тобто з наступного дня після прийняття рішення про завершення службового розслідування, та спливав 01.04.2026, тоді як позов через систему "Електронний суд" подано 29.03.2026, тобто в межах установленого строку.
Відтак, доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду є необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 122, 243, 248, 256 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про залишення без розгляду позову військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН