про залишення позовної заяви без руху
22 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2449/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Маловисківського відділу ДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вул. Центральна,79, м. Мала Виска, Кіровоградська область,26200
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії ,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
1)визнати протиправною бездіяльність Маловисківського відділу ДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відмови у знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 ;
2) зобов'язати Маловисківський відділ ДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного згідно з постановою відділу ДВС про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.04.2013, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено 03.04.2013 про обтяження за №564648.
За правилами п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Водночас, ст. 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, згідно з п. 1 ч. 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Таким чином, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статтею 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено вимоги про визнання протиправною бездіяльності відділу державної виконавчої служби щодо відмови у знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 .
Тобто, на звернення до суду із вказаними позовними вимогами розповсюджуються приписи ст. 287 КАС України, а відтак строк звернення із даним позовом становить 10 днів.
Зі змісту долучених до матеріалів справи документі вбачається, що позивач про порушення своїх права був обізнаний починаючи з 13.03.2026 /відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно/.
Відтак, останнім днем строку звернення до суду з цим позовом було 23.03.2026 року, водночас позивач звернувся 20.04.2026 року.
Ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заява про поновлення строку звернення до суду позивачем не подана.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зважаючи на вищевикладене, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення з даним позовом.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення з цим позовом.
Керуючись статтями 160, 169, 248, 256, 287 КАС України, -
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:
- заяву про поновлення строку для звернення до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО